Веб-бібліотека - головна сторінка


Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності:

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. Рівні системи «людина - життєве середовище». Ризик як оцінка небезпеки. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Управління ризиком. Якісний аналіз небезпек. Теми для курсових, рефератів і контрольних робіт...

Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології: Прикладні аспекти екології як науки. Визначення межі і методи екології. Короткий історичний нарис розвитку екології. Розділи і тематика екології та зв'язок її з іншими науками. Охорона навколишнього природного середовища як розділ екології. Екологічний стан в Україні. Екологічні проблеми сучасності. Кодекс екологічної етики спеціаліста. Всесвіт, Земля і біосфера. Всесвіт і Земля. Природне середовище. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Еволюція антропогенної діяльності та взаємовідносин людини з біосферою. Ноосфера. Природні ресурси. Класифікація природних ресурсів. Вода. Атмосферне повітря. Енергія. Сировина. Ґрунти. Клімат. Простір для життя. Продовольство. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту...
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Ознаки фразеологізму. Обсяг фразеології. Олександр Потебня - предтеча української фразеології. Ідеографічна характеристика фразеології. Вибірковість фразеології. Ідеографічна класифікація фразеологізмів. Семантика фразеологізму. Фразеологічне значення. Співвіднесеність фразеологізму і слова. Творення слів на базі фразеологізмів. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів. Системні відношення у фразеології. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія у фразеології. Фразеологічні варіанти. Антонімія фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів. Семантична класифікація. Генетична класифікація. Функціональна класифікація...
Хоменко І.В. Логіка для юристів: Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку логічного знання. Міркування і його структура. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. Логічна форма міркування. Визначення логічної форми. Формалізована мова. Метод формалізації. Основні компоненти логічної форми міркувань. Значення логіки для юристів. Контрольні запитання і вправи. Семіотичний характер логіки. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. Структура значення знака і специфіка мови права. 6. Виміри і рівні знакового процесу. Контрольні запитання і вправи. Логічний аналіз понять. Загальна характеристика поняття. Структура поняття. Види понять...
Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...

СЕН-СИМОН

Клод Анри д e Pувруа (de Rouvroy) (17.10.1760, Париж -19.5.1825, там же), граф, франц. мыслитель, социолог, социа­лист-утопист.Ученик ДАламбера. Офицером франц. армии участвовал в войне за независимость сев.-амер. колоний против Великобритании, в 1783 вернулся во Францию. Великую франц. революцию С.-С. приветст­вовал с бурж.-либеральных позиций. В период Кон­вента проявлял лояльное отношение к якобинским вла­стям, затем был сторонником пр-ва Директории и Кон­сульства Наполеона Бонапарта.
Неудовлетворённый бурж. революцией, С.-С. замыслил "исправить" её результаты с помощью науч. социологич. системы, призванной служить орудием создания рацио­нального общества. Начав с идей "социального физицизма", построенного на механистич. распространении ньютоновского закона всемирного тяготения на обществ. явления, С.-С. разрабатывал затем концепцию "социальной физиологии", в к-рой рационалистич. воз­зрения 18 в. сочетались с историзмом в истолковании обществ. явлений. Объясняя развитие общества в ко­нечном счёте сменой господствующих в нём филос.-религ. и науч. идей, С.-С. полагал, что определяющее значение в истории имеют "индустрия" (под к-рой он подразумевал все виды экономич. деятельности людей) и соответствующие ей формы собственности и классы. Каждая обществ. система, согласно С.-С., развивает постепенно и до конца свои идеи и господств. формы собственности, после чего эпоха созидательная, "ор­ганическая", сменяется "критической", разрушит. эпо­хой, ведущей к построению более высокого обществ. строя. Т. о., в социологич. системе С.-С. сделал пер­вый шаг по пути рассмотрения обществ. явлений как различных сторон закономерно развивающегося це­лостного организма. Понимание всемирной истории у С.-С. пронизано мыслью о прогрессе как поступат. движении человечества от низших обществ. форм к выс­шим по стадиям религ., метафизич. и положительного, или позитивного, науч. мышления. Осн. ступенями прогресса С.-С. считал переход от первобытного идоло­поклонства к политеизму и основанному на нём рабст­ву, а затем смену политеизма монотеизмом христ. ре­лигии, что привело к утверждению феод.-сословного строя. С 15 в., согласно С.-С., наступила новая критич. эпоха: феод. богословско-сословная система пришла к своему глубокому кризису, возникло науч. мировоззрение с его носителями - светскими учёными и индустриаламипромышленниками. Франц. революция была закономерным этапом утверждения этой прогрессивной историч. смены, однако она уклонилась от правильного пути построения науч. обществ. системы и оставила страну в неорганизованном состоянии. Это филос.-историч. построение лежит в основе разработанного С.-С. утопич. плана создания рационального обществ. строя как "пром. системы". С.-С. доказывал, что путь построения нового общества, выгодного для наиболь­шей массы людей, лежит через расцвет пром. и с.-х. произ-ва, через всемерное развитие производит. сил общества и искоренение в нём всякого паразитизма. Осн. чертами "пром. системы" С.-С. считал превращение общества во всеобщую ассоциацию людей, введение обязательного для всех производит. труда, открытие равных для всех возможностей применить свои способ­ности и введение распределения "по способностям", гос. планирование пром. и с.-х. произ-ва, превращение гос. власти в орудие организации произ-ва, постепенное утверждение всемирной ассоциации народов и всеоб­щий мир при стирании нац. границ. С.-С. не понимал противоположности интересов пролетариата и буржуа­зии, объединяя их в единый класс "индустриалов". В "пром. системе" С.-С. буржуазия, сохраняющая соб­ственность на средства произ-ва, призвана обеспечить трудящимся рост обществ. богатства. Однако С.-С. стремился найти реальные пути уничтожения классовой эксплуатации пролетариата. В своём последнем соч. "Новое христианство" ("Nouveau Christianisme", 1825) С.-С. "...прямо выступил как выразитель интересов ра­бочего класса и объявил его эмансипацию конечной целью своих стремлений" (Маркс К., см. Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 25, ч. 2, с. 154). Идеалистич. основы мировоззрения С.-С. делали невозможным для него решение этой задачи иначе, как путём мистич. преодоления классовых противоречий. Разработанная С.-С. религ. концепция "нового христианства" при­звана была дополнить материальные стимулы "пром. системы" моральными требованиями новой религии с её лозунгом "все люди - братья".