Веб-бібліотека - головна сторінка


Шоботов В.М. Цивільна оборона:

Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...

Семигіна Т. В. Порівняльна соціальна політика: Порівняльні підходи у соціальній політиці. сучасні соціальні проблеми у світі. Розуміння соціальних проблем. Оцінювання соціальних проблем. Загальній погляд на міжнародний контекст. Національні моделі соціальної політики. Класифікації моделей соціальної політики. Зміни в моделях соціальної політики. Фахові тенденції у соціальній політиці. Глобальна соціальна політика. Соціальна політика у великобританії. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники. Політична система та ідеологічні погляди на соціальну політику. Адміністрування соціальної політики. Соціальні програми. Соціальна політика у німеччині. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники...
Основы научных исследований / Под ред. А.А. Лудченко: Наука и научное исследование. Наука. Научное исследование. Научно-техническая информация. Формулирование темы научного исследования. Формулирование цели и задач исследования. Методология теоретических исследований. Методология экспериментальных исследований. Анализ теоретико-экспериментальных исследований и формулирование выводов и предложений. Внедрение и эффективность научных исследований. Внедрение научных исследований. Эффективность научных исследований. Общие требования и правила оформления научно-исследовательской работы. Общие требования к научно-исследовательской работе. Правила оформления научно-исследовательской работы. Рецензирование научно-исследовательских работ. Доклад о работе...
Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: Наука як система уявлень про світ (дійсність). Сутність науки. Етапи розвитку науки. Класифікація наук. Теоретична основа наукових досліджень. Структура наукової теорії. Функції наукової теорії. Класифікація наукових теорій. Економічна наука в системі гуманітарного знання. Методологія і методи наукових досліджень. Методологічна культура науки. Наукова парадигма. Методологія економічної науки. Методи наукових досліджень. Логіка наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Види навчально-дослідницьких робіт. Самостійна робота студента в системі навчального процесу. Сутність і структура самостійної роботи...
Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...
Основи психології / За ред. О. В. Киричука: Природа психічного та принципи побудови системи психологічних знань. Поняття про психіку. Предмет психології як науки. Психіка людини як предмет інтересу і наукового вивчення. Історія питання. Душа в реаліях та міфах. З історії науки про психічне. Проблема природи психіки у вітчизняній психології. Умовний рефлекс, що примирив психологію з фізіологією. Вивчення мозку і психіки у вітчизняній психології. Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема. Суб'єктивний та об'єктивний аспекти психічного. Предмет психології на сучасному етапі її розвитку. Предмет сучасної психології як об'єкт наукової саморефлексії. Психічне як мета, засіб і самоцінне для суб'єкта...
Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...
Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...

СЕМИОТИКА

(греч. знак), семиология, общая теория (или комплекс науч. теорий), исследующая свойства знаковых систем, или систем знаков, каждому из к-рых определ. образом со­поставляется (придаётся) нек-рое значение. Примеры знаковых систем: естеств. (разговорные) языки, систе­мы предложений науч. теорий, искусств. языки, систе­мы сигнализации в обществе и в природе, системы со­стояний, входных и выходных сигналов различных машин и автоматов, программы и алгоритмы для них и языкипосредники для "общения" с ними человека и т. п. В качестве знаковых систем можно рассматри­вать "языки" изобразит. иск-в, театра, кино и музыки, а также любые сложные системы управления, рассмат­риваемые с позиций кибернетики: машины, станки, приборы и их схемы, живые организмы и отд. их под­системы (напр., центр. нервная система), производств. и социальные объединения и общество в целом.
В рамках С. как единого комплексного науч. направ­ления возможна интерпретация перечисленных слож­ных систем как систем знаков, могущих в принципе служить для выражения нек-рого содержания, причём совместное рассмотрение чрезвычайно разнообразных знаковых систем оправдывается аналогиями в их строе­нии (и принципах функционирования), выражающи­мися такими отношениями, как изоморфизм и гомомор­физм.
Семиотич. подход к изучению знаковых систем по су­ществу проявился уже в логико-математич. работах Лейбница (кон. 17 в.), предвосхитившего своей концеп­цией "универсального исчисления" осн. принципы математич. логики и С. Швейц. лингвист Ф. де Соссюр (кон. 19 в.) рассматривал естеств. языки как знаковые системы, разрабатывая теорию значения знаков в рам­ках науч. дисциплины, названной им "семиологией". Осн. принципы С. были сформулированы в явном виде Пирсом (2-я пол. 19 в.), к-рый ввёл и самый термин" С.", и развиты в работах Ч. Морриса, Р. Карнапа, А. Тарского и др.
Для семиотич. подхода характерно выделение трёх уровней исследования знаковых систем, соответствую­щих трём аспектам семиотич. проблематики: 1) с и н­т а к т и к а посвящена изучению синтаксиса знако­вых систем, т. е. структуры сочетаний знаков и правил их образования и преобразования безотносительно к их значениям и функциям знаковых систем; 2) семан­тика изучает знаковые системы как средства выра­жения смысла - осн. её предмет представляют интер­претации знаков и знакосочетаний; 3) прагматик а изучает отношение между знаковыми системами и теми, кто воспринимает, интерпретирует и исполь­зует содержащиеся в них сообщения. Одна из важнейших проблем С. состоит в выяснении того, в какой мере эти уровни исследования взаимосводимы друг к другу.
Структуралистская программа де Соссюра (отчасти предвосхищенная лингвистич. идеями В. фон Гум­больдта) легла в основу семиотич. исследований в кон­кретных науках. Первой такой семиотич. дисциплиной явилась намеченная ещё в его работах и интенсивно развивающаяся с 1920-х гг. в ряде стран (Чехослова­кия, СССР, США, Дания и др.) структурная лингви­стика. В наст. время разрабатываются как её синтаксич. аспект (теория т. н. формальных грамматик, ос­нованная на логико-математич. и отчасти теоретико-множеств. методологии), так и семантический ("модель Смысл <> Текст"), а также методологич. (напр., поиски т. н. языковых универсалий в работах Н. Хомского и его школы) аспекты и многочисл. прикладные направле­ния (вероятностно-статистич. описания языковых структур; работы Ю. В. Кнорозова по дешифровке древних письменностей и др.). По примеру и образцу лингвистики выявление внутр. структур и их модели­рование получили развитие в литературоведении ("фор­мальная школа" Ю. Н. Тынянова, В. Б. Шкловского и Б. М. Эйхенбаума, классич. монография В. Я. Проп­па "Морфология сказки", работы Ю. М. Лотмана и др. по структурной поэтике, ряд работ ?. ?. Бахтина) и эстетике (как в прикладном плане - семиотич. изу­чение "языков" кино, театра и др. видов иск-ва, так и в общетеоретическом), в психологии и педагогике (швейц. школа Ж. Пиаже, работы Л. С. Выготского и др. сов. психологов, а также "установочная" концеп­ция трудовой и общей педагогики А. К. Гастева), в эт­нологии, антропологии и культурологии (структурная антропология К. Леви-Строса), в социологии, экономич. науках и др.
Теоретич. (или формальная) С. представляет собой совокупность синтаксич. и семантич. исследований знаковых систем (относимых часто к металогике) при­менительно к искусств. формализов. языкам, т. е. логич. и логико-математич. исчислениям, рассматривае­мым совместно с их интерпретациями (семантика) или независимо от них (синтаксис): метаматематич. ис­следования Рассела, Уайтхеда, Гильберта, Гёделя, Г. Генцена, А. Чёрча и др., логико-семантич. и теоретико-модельные работы Фреге, Карнапа, Чёрча, Дж. Кемени, Тарского и его школы, А. И. Мальцева и его учеников и др., а также выполненные в рамках конструктивного направления (см. Конструктивное направление) работы сов. математиков А. А. Маркова, Н. А. Шанина и их учеников по общей теории исчисле­ний. К теоретич. С. относятся также, наряду с про­граммными работами Пирса и Морриса, работы Вит­генштейна и Карнапа (посвящённые логико-филос. принципам моделирования мира), генетич. анализ логико-познават. структур в работах школы Пиаже и более поздние работы по "структурной эпистемологии". На стыке общетеоретич. исследований по С. и различ­ных семиотич. дисциплин разрабатываются много­числ. описания алгоритмич. языков и языков програм­мирования, реализующие на достаточно высоком уровне абстракции (но в применении к совершенно конкретным знаковым системам) общие принципы С. и математич. логики (напр., получивший широкое распространение в кибернетич. работах в СССР и за рубежом язык РЕФАЛ). В рамках теоретич. С. аспекты семиотич. исследований - синтактика, семантика и прагмати­ка - могут пониматься как разделы этой науки (по­добно тому как, напр., в теоретической механике выделяются кинематика, статика и динамика). Проб­лема взаимной редукции задач и результатов, отно­сящихся к этим разделам С., получает здесь точную постановку. Практич. и филос. важность С. обусловлена тем, что она трактует различные знаковые системы как модели определ. фрагментов внеш. мира, строящиеся в ходе познават. и практич. деятельности людей. Типичным примером такого моделирования служит широкий круг кибернетич. исследований, объединяемый под об­щим наименованием "искусственный интеллект" . См. также Моделирование, Синтаксис, Семантика, Праг­матика.