Веб-бібліотека

Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг:

Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

Семків О. І. Політологія: Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...

СЕМАНТИЧЕСКОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИСТИНЫ

- формально-логическое уточнение классической (корреспондентной) концепции истины, экспликация интуитивного представления об истине как соответствии реальности, разработанное в логико-семантической теории Тарского. Впервые эта концепция была изложена Тарским в 1933. Непосредственным поводом к ее формулировке послужило для него стремление преодолеть присущие естественному языку семантические парадоксы (типа известного парадокса "Лжец"). В отличие от представителей лингвистической философии, он считал естественные языки несовершенными, "семантически замкнутыми", т.е. содержащими как сами выражения, так и их имена, а также семантические термины типа "истинно", применимые по отношению к выражениям определенного языка. При этом Тарский исходил из принципиальной возможности формализации естественных языков. Строгое определение истины должно, по его мнению, удовлетворять требованию материальной адекватности и формальной непротиворечивости. Первому требованию отвечает следующая формулировка (так называемая конвенция-Т): "Р" истинно, если и только если Р, которая не является тавтологией, поскольку здесь четко различаются стоящее справа предложение, обозначающее определенную ситуацию в реальности (Р), и стоящее слева имя этого предложения ("Р"). Второму требованию отвечает перевод предложения Р из формализованного объектного языка в более богатый метаязык, в котором оказывается возможным построить непротиворечивое определение истины и других семантических понятий. В свою очередь, семантика метаязыка определяется в метамета-языке, и так до бесконечности. Эта концепция истины сыграла важную роль в разработке методов построения семантики формализованных языков. Развивая концепцию Тарского, Поппер и Дэвидсон показали впоследствии ее применимость к неформализованным, естественным языкам.


© 2009-2020  lib.ltd.ua