Веб-бібліотека - головна сторінка


Соціологія: Курс лекцій / За редакцією В. М. Пічі:

Предмет, структура, функції соціології. Зв'язок соціології з іншими науками. Протосоціологія (Розвиток соціального знання від античності до О.Конта). Історичний розвиток соціологічної думки у країнах Західної Європи. З історії становлення і розвитку соціологічної Думки в Україні. Теорія соціальної структури суспільства. Економічна соціологія. Соціологія праці та управління. Соціологія політики. Соціологія нації. Соціологія освіти. Соціологія культури. Соціологія науки. Соціологічна теорія особистості. Соціологія молоді. Соціологія вільного часу. Соціологія сім'ї. Соціологія виховання. Соціологія конфлікту. Соціологія девіантної поведінки. Конкретно-соціологічні дослідження: поняття, види, етапи...

Ярошовець В.І. Історія філософії: Методологічна рефлексія історико-філософського процесу. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософської науки. Морально-гуманістичні параметри у світоглядному горизонті української філософії. Світоглядно-гуманістична парадигма у сучасній філософії (постмодерний вимір). Тенденції розвитку світової філософії. «Суміш реальностей» у філософському доробку Е. Дюркгейма. «Самотній голос людини» у філософії Г. Марселя. «Негативна діалектика» Т. Адорно. Структуралізм та постструктуралізм: К. Леві-Стросс та М. Фуко. Трансцендентальний емпіризм Ж. Дельоза. Реконструкція та деконструктивізм (Ж. Дерріда). Концепція метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Американський постмодернізм (Ф. Джеймісон). Італійський постмодернізм...

СЦИЕНТИЗМ, САЙЕНТИЗМ

(от лат. и англ. наука) - 1) общекультурная и философская ориентация  на  науку как высшую ценность, эталон духовной деятельности, способ решения всех социальных и человеческих проблем; 2) мировоззрение, абсолютизирующее роль науки и научного знания в социокультурном процессе; 3) течение в социальной науке ХIХ-XX вв., ставившее задачей уподобить социальные науки по методам и теоретическому обоснованию естественным наукам (узкий смысл). Сциентизм уходит корнями в философию Нового времени (Ф. Бэкон: "знание - сила"). Активно сциентизм стал проявляться в эпоху французского  Просвещения  в  качестве  альтернативы  религиозному  сознанию.  Но методологическое обоснование получил к середине XIX в. в рамках позитивизма, стремящегося представить объективную картину мира на основе естественнонаучного  эмпирического  знания.  Сциентизм  -  важнейший  элемент  марксизма. Современные формы сциентизма характерны для XX в, когда достижения эпохи НТР рассматриваются как позитивные явления. Сциентизм смыкается с технократизмом  в  его  стремлении  разрешить  социально-экономические  проблемы  на основе научных методов управления. Во второй половине XX в. сциентизм получил развитие в форме теории постиндустриализма.