Веб-бібліотека

Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація:

Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...

Архівознавство / За ред. Я. С. Калакури: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкт і методи архівознавства. Зв'язок архівознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами. Джерельна база та історіографія архівознавства. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV ст. - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина XVH-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIH-XIX ст. Архіви України в контексті проектів архівних реформ у Росії XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби Української революції...
Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК: Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...
Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: Історичні основи ораторського мистецтва:. Два погляди на походження риторики. Реформи Солона та їх вплив на розвиток риторики. Розвиток риторики у Давній Греції в V ст. до н.е. Сицилійська школа судової риторики V-IV ст. до н.е. Ораторське мистецтво Сократа та його «мандрівна» школа. Теоретичні основи ораторського мистецтва:. Виховна роль ораторського мистецтва. Переконливість в ораторському мистецтві та умови її створення. Культура і техніка мовлення оратора. Практичне опанування мистецьких основ риторики. Логічні паузи в тексті і мовленні. Риторичні фігури в українському красномовстві. Методичні основи ораторського мистецтва:. Методика вибору теми та створення промови. Методика оволодіння фонаційним диханням...
Бедь В.В. Юридична психологія, 2002: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Роменець В. А. Історія психології: Алгебра і гармонія світової душі. Предмет і методологічні основи історії психології. Історичне формування предмета психології. Методологічні основи і становлення логічного осередку історії психології. Старовинна легенда як історико-психологічний феномен. Загальний поділ історії психології. Ситуативне визначення вчинку. Стародавній світ і Середні віки. Мотиваційне визначення вчинку - від Ренесансу до Просвітництва. Дійове визначення вчинку - від виникнення марксизму до сучасності. Ситуативне визначення вчинку в історії психології. СИТУАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ: Міфологічна і народна психологія. Психологічна природа анімізму. Виникнення і суть анімізму. Метемпсихоз і метаморфоза. Тотемістичне тлумачення психічної діяльності живих істот...
Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Ділове спілкування. Форми і особливості ділового спілкування. Основні етапи і тактичні прийоми ведення переговорів. Прийоми проведення ділових бесід. Проведення зборів і нарад. Проведення конференцій і виставок. З історії етики. Предмет етики. Трансформація етики в часі. Етика ділового спілкування. З історії етикету. Предмет етикету. Виникнення етикету і його характер. Трансформація етикету в часі. Лицар, синьйор, джентльмен. Історія застільного етикету. Етикет в громадських місцях. У вищому навчальному закладі. В театрі, на концерті. На виставці, в музеї і бібліотеці. Етикет курця. Танцювальний вечір. У ресторані, кафе. В громадському транспорті. В магазині. Основи ділового етикету і протоколу. Знайомство, представлення...

САРТР Жан Поль

(21.6.1905, Париж -15.4. 1980, там же), франц. философ и писатель, представи­тель т. н.. атеистич. экзистенциализма. Формирование филос. взглядов С. протекало в атмосфере сближения феноменологии и экзистенциализма, впервые осущест­влённого М. Хайдеггером. Осн. трактат С.- "Бытие и ничто" ("Letre et le neant", 1943) - представляет со­бой сплав идей Э. Гуссерля, Хайдеггера и Гегеля; вместе с тем в его "феноменологич. онтологии" звучат отголоски картезианского дуализма и фихтеанских идей. С позиций феноменологии онтологич. проблема сводится у С. к интенциональному анализу форм прояв­ления бытия в человеч. реальности. По С., подобных форм три: "бытие-в-себе", "бытие-для-себя" и "бытие-для-другого"; это три, разделяемые лишь в абстракции, аспекта единой человеч. реальности. "Бытие-для-себя" - непосредств. жизнь самосознания - само по себе есть чистое "ничто" но сравнению с плотной массивностью "бытия-в-себе" и может существовать только как оттал­кивание, отрицание, "отверстие" в бытии как таковом. Отсутствие небытия в мире истолковывается С. фено­менологически как непосредств. переживание утраты, непосредств. усмотрение отсутствия, а не как логич. акт отрицания. "Бытие-для-другого" обнаруживает фундаментальную конфликтность межличностных от­ношений, примером к-рой для С. служит гегелевская модель господского и рабского сознания. Согласно С., субъективность изолированного самосознания приоб­ретает внеш. предметность как только существование личности входит в кругозор другого сознания, для к-рого "Я" личности - всего лишь элемент значимого инструментального комплекса, образующего мир. От­сюда отношение к другому - борьба за признание сво­боды личности в глазах другого. Так складывается "фундаментальный проект" человеч. существования - "желание быть богом", т. е. достичь самодовлеющего "бытия-в-себе", сохранив свободную субъективность "бытия-для-себя". Но поскольку подобное невозможно, человек есть всего лишь "тщетное стремление". С. не только развенчивает идею бога, но и раскрывает иллю­зорность ницшеанского идеала сверхчеловека как без­граничного самоутверждения. Свобода человека, по С., неотчуждаема и неистребима. Все попытки подав­ления свободы либо отказа от неё порождены "дурной верой" - самообманом, органически связанным с "фун­даментальным проектом". Источник самообмана - он­тологич. раздвоенность человеч. существования, к-рому одновременно присущи и фактичность "бытия-в-себе", н свободная проективность "бытия-для-себя"; самооб­ман заключается в желании стать либо одним, либо другим всецело и исключительно. В условиях порабо­щённой нем. фашистами Франции эти абстрактные рассуждения приобретали непосредств. политич. смысл и звучали как призыв к гражд. самосознанию и борьбе за свободу.
Идея свободного выбора и разоблачения губитель­ных иллюзий "дурной веры" образует лейтмотив драма­тургии С. и его прозаич. незаверш. тетралогии "Доро­ги свободы", куда входят романы "Возмужание" - "L?ge de raison", 1945; "Отсрочка" - "Le sursis", 1945; "Смерть в душе" - "La mort dans l?me", 1949. После войны, постепенно осознавая расплывчатость своего "экзистенциального гуманизма", С. пытается сблизить­ся с марксизмом (особенно показательна здесь пьеса "Дьявол и господь бог", 1951, рус. пер. 1966), в то же время не отказываясь от филос. установок онтологич. трактата.
Итог этого процесса - 1-й том "Критики диалектич. разума" ("Critique de la raison dialectique", t. l, 1960) с амбициозной программой теоретич. "обоснования" марксистской диалектики. С. переосмысливает марк­систскую концепцию социально-историч. практики в ду­хе идеи "экзистенциального проекта" и выдвигает на первый план понятие "индивидуальной практики". 1-й том ограничивается изображением формирования социальных групп и институтов на основе индивидуаль­ной практики. Центр. место в этом процессе занимает антитеза индивидуальной практики и социального бы­тия, понимаемого как область "практически инертного". Онтологич. индивидуализм экзистенциальной феноме­нологии превращается здесь в методологический: диа­лектика историч. процесса, по С., может быть признана и понята только как непрестанная борьба живительной "аннигилирующей" силы индивидуума с мертвящей ма­терией безликого множества, составляющего инерт­ную серию. Только личность вносит жизнь и осмыс­ленное единство в распылённость массы, группы, ин­ститута. Так С. приходит к волюнтаристической деформации историч. материализма. Псевдомарксистский волюнтаризм стал основой левоэкстремистской поли­тич. практики С. Обещанный 2-й том "Критики диалек­тич. разума" так и не последовал. Эволюция взгля­дов С. свидетельствует о неразрешимых внутр. противо­речиях "неомарксизма" С. В опубликованной С. био­графии Г. Флобера метод "экзистенциального пси­хоанализа" сочетается с элементами социологич. под­хода. Позиции С. неоднократно подвергались критике со стороны марксистов.


© 2009-2020  lib.ltd.ua