Веб-бібліотека - головна сторінка


Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття:

Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...

Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Теоретичні основи психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Консультування як професія. Що таке консультування. Хто займається консультуванням. Де застосовується консультування. Список використаної й рекомендованої літератури. Консультування як психологічна допомога. Історичні корені психологічного консультування. Психологічне консультування. Відмінні риси психологічного консультування і психотерапії. Напрями психологічного консультування. Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії...
Возняк M.X. Історія української літератури. Кн. 1: Племінне походження українського народу. Українські племена. Українська народність. Україна та східне слов'янство. Історична доля і роль України. Українська мова. Справа української літературної мови. Усна словесність і письменність. Література. Поділ історії української літератури на доби. Давня доба української літератури. Основи давньої доби української літератури. Християнство. Два типи християнства. Виникнення церковнослов'янської літератури. Болгарська література. Мова церковнослов'янської літератури й письмо. Література передхристиянської доби. Двовір'я. Чужоземні впливи. Культурні, осередки й освітній рівень. Справа збереженості пам'яток літератури. Перекладне письменство...
Ющук І. П. Українська мова: Сучасна українська мова як предмет вивчення. Походження української мови. Українська мова - державна. Стилі української мови. Мова як система. Фонетика і письмо. Звуки і фонеми. Звуки мови як фізичне явище. Звуки мови як фізіологічне явище. Членування мовленнєвого потоку. Звуки мови як соціальне явище. Фонеми в мовленнєвому потоці. ПИСЬМО. Виникнення і розвиток письма. Становлення писемності в Україні. Сучасний український алфавіт. Унормування українського правопису. Вживання великої букви. Транскрипція і транслітерація. Приголосні фонеми. Система приголосних фонем. Сонорні, дзвінкі і глухі приголосні. М'які і тверді приголосні. Вживання м'якого знака. Вживання апострофа. Подовження приголосних і подвоєння букв. Випадання приголосних...

РОЗЕНБЕРГ Отгон Ооггонович

(Юлиус Карл Отгон) (7 июля 1888, Фридрихштадт - 26 сентября 1919, Петроград) - специалист по буддийской философии. В 1910 окончил факультет восточных языков Петербургского университета, в 1912 - 16 обучался в аспирантуре Токийского университета, с 1917 - приват-доцент факультета восточных языков Петербургского университета. Он резко критиковал филологизм, господствовавший в буддологии 19 - нач. 20 в., указывал, что лингвистически точный перевод буддийских текстов отнюдь не гарантирует правильного понимания их содержания. Основные методологические установки исследования им буддийской философии: рассмотрение философии как органического компонента буддизма; разграничение "популярного" и "схоластического" буддизма и рассмотрение категорий догматики в рамках того или др. типа, не смешивая интерпретаций; использование в первую очередь буддийских трактатов и "философских" сутр, в которых наиболее полно выражен философский аспект буддийского учения; описание и анализ буддийских философских доктрин "изнутри", не подгоняя их под европейские, схемы; знакомство с работами современных буддийских теоретиков как первоначальный этап изучения буддийской философии в ее классических формах. Он применил свою методологию при анализе понятий, и в первую очередь в трактовке такой основополагающей категории раннего буддизма, как дхарма. Он показал, что дхармы, некие безусловные реальные единичные сущности, не являются "частицами", атомами, а представляют из себя что-то подобное "вещам-в-себе". Живое существо и окружающий его мир ("эмпирическое" бытие) не что иное, как комбинация дискретных проявлений "волнующихся" (т. е. находящихся в "недолжном" состоянии) дхарм, которые подразделяются на 75 групп. "Волнение" тех или иных дхарм и характер конфигураций "волнений" обусловливается "кармой" данного существа. Прекращение "волнения" дхарм как раз и есть нирвана. Розенберг подробно проанализировал "механизм" функционирования "эмпирического" бытия и выхода из круга перерождений, т. е. "успокоения" дхарм. Изыскания в буддийской философии оказали огромное влияние на развитие буддологических исследований в мире благодаря переводу на немецкий язык его главного труда "Введения в изучение буддизма по японским и китайским источникам".
Соч.: Еведение в изучение буддизма по японским и китайским источникам, ч. 1. Свод лексикографического материала. Токио, 1916; ч. 2. Проблемы буддийской философии. Пг., 1918 (пер. на нем. яз.); О миросозерцании современного буддизма на Дальнем Востоке. Пг" 1919 (пер. на нем. яз. 1924): Об изучении японского буддизма; О понимании восточной души. - В кн.: Буддизм Проблемы, истории. культуры, современности. М., 1990.
А. Д. Игнатович