Веб-бібліотека - головна сторінка


Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин:

Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...

Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності: Історія розвитку світового туризму. Періодизація історії туризму. Подорожі та мандрівки в епоху стародавнього світу. Подорожі епохи середньовіччя. Подорожі й туризм у XVII-XVIII ст. Туризм XIX - початку XX ст. Сучасний світовий туризм. Міжнародне туристичне співробітництво. Світові туристичні регіони. Історія туризму в Україні. Мандрівництво як джерело зародження туризму в Україні. Український туризм у XIX - першій половині XX ст. Зародження організованих форм. Туризм в Україні в 70-80-ті роки XX ст. Туризм в Україні на сучасному етапі. Теорія туристичної діяльності. Культурно-історичне та соціально-економічне значення туризму в розвитку суспільства. Основні теоретичні поняття та їх визначення. Функції туризму в суспільстві...
Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Німецький романтизм. Ієнський гурток романтиків. Новаліс. Л. Тік і В. Вакенродер. Ф. Гельдерлін. Гейдельберзький гурток романтиків. А. фон Арнім. К. Брентано. Г. фон Клейст. Е. Т. А, Гофман. Г. Гейне. Французький романтизм. Період Консульства і Першої імперії. Ж. де Сталь. Б. Констан. Ф. Р. де Шатобріан. Періоди Реставрації і Липневої монархії. А. де Ламартін. А. де Віньї. Віктор Гюго. Жорж Санд. А. де Мюссе. Ж. де Нерваль. Італійський романтизм. Література 1797-1815 років. У. Фосколо. Література 1816-1848 років. А. Мандзоні. Д. Леопарді. Англійський романтизм. Вільям Блейк. Вільям Вордсворт. Семюель Тейлор Колрідж. Вальтер Скотт. Джордж Ноель Гордон Байрон...
Аболіна Т. Г. Етика: Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...

Рид Томас

(1710-1796) - шотландский философ, главный представитель философии "здравого смысла" и критик учения Юма.
Томас Рид сначала был приходским священником, но затем выбрал преподавательскую деятельность и стал профессором университетов в Абердине и Глазго. Написал несколько философских произведений: "Исследование о человеческом уме в соответствии с принципами здравого смысла" (1764), "Опыты об интеллектуальных способностях человека" (1785), "Опыты о деятельных способностях человека" (1788).
В своем учении Рид исходил из обыденного понимания здравого смысла. Здравый смысл, писал он, является уровнем суждения, который присущ людям, постоянно общающимся с нами, поэтому человек, обладающий здравым смыслом, должен быть человеком рассудительным. Здравый смысл для такого человека важнее разума и философии, которая основывается на разуме. Рвд превозносил те представления людей о себе и мире, которые у них сформировались стихийно.
Он также полагал, что суждения здравого смысла должны согласовываться с определенными положениями науки. Он писал, что науки основываются на главных принципах, которые определяют все остальное, эти принципы скорее интуитивные, чем доказательные. От них нельзя отказаться ни при каких обстоятельствах.
Рид различал две разновидности "истин", принципов, которые самоочевидны и на которых основывается знание: необходимые и контингентные. Необходимые принципы - это аналитические суждения, а контингентные - синтетические. Необходимые принципы выступают основой наук, а контингентные играют большую роль в жизни обыкновенных людей. Контингентные принципы должны опровергнуть юмовский скептицизм, так как не нуждаются ни в каких доказательствах; они настолько тесно связаны со здравым смыслом, что обладают качеством врожденности.
Например, контингентными принципами Рвд считает такие положения, как "моя личность". Он говорит, что наша личность тождественна, а ее существование не прерывается, пока мы ее отчетливо вспоминаем. К необходимым принципам он относил причинность, которую нельзя доказать, но она и не нуждается в этом, так как очевидна и имеет всеобщий характер.
Теория здравого смысла Рвда имеет под собой определенные основания, так как в представлениях здравого смысла действительно зафиксирован многовековой опыт людей, и поэтому он содержит в себе истинность многих положений. Но Рид абсолютизирует этот момент, и зачастую он превращается у него в свою противоположность.
Рид больше заботился о том, чтобы объяснить инстинктивные действия людей, свойственные человеческой природе, упирая в основном на опытные принципы. "Здравый смысл" для Рида - это особое интуитивное качество нашего ума, основывающееся на самоочевидных невыводимых принципах.
Рид выступал против так называемого "идеизма", при котором процесс познания понимается опосредованно - через идеиобразы, выступающие представителями какого-либо предмета, например, Солнца. Из этого образа, идеи мы выводим существование Солнца. В отношении же самой идеи у философов вроде бы сомнения нет. Но это как раз и приводит к скептицизму в отношении опытного познания. Рвд выступает против такого скептицизма и подчеркивает, что если бы люди во всем сомневались и вели себя как скептики, то это привело бы их к помешательству и гибели.
Вместе с тем, занимая правильную позицию в отношении отрицательного подхода к скептицизму, Рид отбрасывал и сам сенсуалистический подход, который выражал нашу способность отражать окружающий мир.
Философы здравого смысла и прежде всего Томас Рвд занимали промежуточную позицию между рационализмом и эмпиризмом.