Веб-бібліотека

Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття:

Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...

Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Теоретичні основи психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Консультування як професія. Що таке консультування. Хто займається консультуванням. Де застосовується консультування. Список використаної й рекомендованої літератури. Консультування як психологічна допомога. Історичні корені психологічного консультування. Психологічне консультування. Відмінні риси психологічного консультування і психотерапії. Напрями психологічного консультування. Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії...

РЕВИЗИОНИЗМ И РЕЛИГИЯ

. Искажение революц. сущности марксизма-ленинизма оппортунистами и ревизионистами связано не только с пересмотром (ревизией) его экономич., филос., политич. учения, но и фундамент, марксистско-ленинских оценок религии, ее соц.-политич. функции. На относительно раннем этапе ревизии марксизма Э. Беркшгейн, К. Каутский и др. стремились смягчить марксист. критику религии, представить религию фактором соц. прогресса. Оппортунистич. лидеры II Интернационала утверждали, что религия является частным делом для партии рабочего класса, и этим оправдывали возможность сосуществования марксист, и религ. мировоззрений. "Левый" ревизионизм объявлял войну с религией, требовал ее адм. запрещения. В. И. Ленин убедительно показал, что оба эти подхода не являются научными и противоречат принципам, целям и политике марксистско-ленинской партии. Ссылаясь на то, что религия ныне будто бы стала другой, что она изменила свою ориентацию, совр. правооппортунистич. теоретики требуют пересмотра данного К. Марксом определения религии как "опиума народа", к-рое В. И. Ленин назвал "краеугольным камнем всего миросозерцания марксизма в вопросе о религии" (т. 17, с. 416). Отказ от марксистско-ленинской оценки религии они рассматривают как одно из условий плодотворного сотрудничества коммунистов и верующих в борьбе за общие цели. Такая уступка не может быть признана правильной. Принципиальная марк-систско-ленинская оценка религии обоснована научно, она проверена историч. практикой, обществ, развитием в целом. Коммунисты скрывают того, "ТО невозможно п"?."гйрсяие между марксизмом-ленинизмом и религией, что исключается любой компромисс между ними. Другое дело - отношение к верующим. В последние годы получило распространение сотрудничество, диалог марксистов и верующих. Решит, и после-доват. борьба с ревизионистами, искажающими атеизм марксист. и отстаивающими чуждую трудящимся массам реакц. идеологию, остается одной из важных и актуальных задач.


© 2009-2020  lib.ltd.ua