Веб-бібліотека - головна сторінка


Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України:

Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Предмет і завдання дидактики. Предмет і функції дидактики, становлення дидактики як науки. Зв'язок дидактики з іншими науками. Завдання сучасної дидактики початкового навчання. Види і методи дидактичних досліджень. Зміст початкової освіти. Поняття про зміст освіти. Реформування змісту початкової освіти. Навчальні плани і програми для початкових шкіл. Підручники для початкової школи. Процес навчання. Вікова характеристика готовності дітей до шкільного навчання. Сутність процесу навчання. Принципи і правила навчання. Етапи навчального процесу. Організація диференційованого навчання. Контроль та оцінка результатів навчання. Взаємозв'язок навчання і розвитку учнів. Рушійні сили розвитку дитини...
Диомидова Г. Н. Библиографоведение: Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...
Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Німецький романтизм. Ієнський гурток романтиків. Новаліс. Л. Тік і В. Вакенродер. Ф. Гельдерлін. Гейдельберзький гурток романтиків. А. фон Арнім. К. Брентано. Г. фон Клейст. Е. Т. А, Гофман. Г. Гейне. Французький романтизм. Період Консульства і Першої імперії. Ж. де Сталь. Б. Констан. Ф. Р. де Шатобріан. Періоди Реставрації і Липневої монархії. А. де Ламартін. А. де Віньї. Віктор Гюго. Жорж Санд. А. де Мюссе. Ж. де Нерваль. Італійський романтизм. Література 1797-1815 років. У. Фосколо. Література 1816-1848 років. А. Мандзоні. Д. Леопарді. Англійський романтизм. Вільям Блейк. Вільям Вордсворт. Семюель Тейлор Колрідж. Вальтер Скотт. Джордж Ноель Гордон Байрон...
Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК: Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...
Матвієнко В. Я. Соціальні технології: Вступ до теорії соціальних технологій. Соціалізація як неодмінна умова реалізації соціальних технологій. Сучасні тенденції суспільного розвитку. Основні поняття соціалізації. Людина в процесі соціалізації. Середовище соціалізації. Соціальні системи і процес соціалізації. Соціальний процес - предмет технологізації. Основні теоретичні принципи побудови соціальних технологій. Соціальні технології як частина соціальних стосунків. Класи і типи соціальних технологій. Технології влади. Суспільство і держава. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави. Політична система як ціле. Політична влада. Суть і способи функціонування політичної влади. Механізм реалізації політичної влади. Технологія демократичних виборів...
Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами: Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...

Реникса

- чепуха; название книги А.Китайгородского из серии "Эврика"1973 г. издания. Книга посвящена методологии науки и в некоторой степени культуре мышления. Она является попыткой научить молодежь думать критически, написана достаточно эмоционально, поэтому мы будем использовать из нее некоторые полезные примеры. Но мы будем также ее и критиковать, например, за не очень обоснованные нападки на печально знаменитых авторов.
Так, на с.112 приведена цитата из работы Т.Лысенко "Теоретические основы направления изменения наследственности сельскохозяйственных растений", время издания 1963 г.(выделения наши):
"Условия внешней среды являются ведущими в развитии органического мира. Из условий внешней среды впервые возникло живое тело, и дальше живые тела строят себе подобных, соответствующих условиям внешней среды. Поэтому живое тело представляет собой единство тела и соответствующих условий внешней среды. Это единство заключается в ассимиляции, в уподоблении условий внешней среды данному телу. Причем под внешним нужно понимать то, что ассимилируется, а под внутренним, то есть телом, - то, что ассимилирует. В организме каждая частица живого тела является внутренним для себя и внешним для других частиц организма. Поэтому ассимиляция всегда связана с диссимиляцией. Обмен веществ в организме идет через ассимиляцию и диссимиляцию. Источником веществ, которые при посредстве жизнеспособного тела превращаются в живое, служит внешняя среда".
Несмотря на энергичную критику Китайгородского, выделенные ключевые фразы являются исключительно важными для понимания сущности жизни, особенно в свете современных биоэкологических представлений. Фраза Китайгородского: "Понять нельзя, так как понимать нечего"- является верхом совершенства в попытке научить нас мыслить и действовать адекватно. Парадокс ситуации заключается в том, что в диалоге с Т.Лысенко понять нельзя именно Китайгородского, а вот Лысенко можно.
"Вообще и живые и неживые тела находятся в известных отношениях к окружающей их среде. Однако взаимоотношения организмов с внешней средой принципиально отличны от взаимоотношений неживых тел с той же средой. Главное отличие состоит в том, что взаимодействие неживых тел с окружающей средой не является условием их сохранения, наоборот, - это условие уничтожения их как таковых. Например, чем лучше изолировано какое-нибудь неживое тело от воздействия кислорода, влаги, температуры и т.д., тем дольше оно остается тем, что оно есть".
Учитывая, что внятного определения "что такое жизнь в справочниках нет до сих пор, можно считать, что Т.Лысенко продвинулся в направлении понимания ее сути весьма заметно. И действительно, условием сохранения живых тел является именно взаимодействие их со средой, но не любой средой, а определенным образом организованной, то есть средой, удовлетворяющей понятию " единства живого тела и соответствующих условий внешней среды".
Еще одно очень интересное место: "Живое тело с новыми наследственными свойствами возникает в старом взамен его старой структуры. В общем новое возникает в старом, а не из старого".
По поводу этой фразы А.Китайгородский пишет: "Последнее утверждение, видимо, очень важно, так как оно подчеркнуто автором. Но как понять сказанное? Если новое возникло взамен, то значит из старого (выд.-В.Г.) .
А нас предупреждают не "из", а "в". В общем понять, куда делось старое после того, как образовалось новое, увы, невозможно. Ибо далее говорится:
"Новое живое тело возникает в старом живом из веществ, вырабатываемых этим же старым веществом".
Ну, пожалуй что, хватит. Из этих примеров читателю должно стать (выд.-В.Г.) ясным лишь одно, что понимание в научном смысле этого слова подобных произведений невозможно в принципе (выд.-В.Г.), ибо слова используются для сообщения читателю либо голословных и неверных утверждений, либо для провозглашения "истин", носящих мистический, религиозный смысл".
Анализ этих размышлений доктора физико-математических наук А.Китайгородского показывает сложность понимания простых истин даже титулованными учеными.
Рассмотрим несколько примеров. Новое возникает "из старого" и никак к нему больше относится, то есть старое при этом исчезает полностью, являясь для нового только лишь стройматериалом, например: из живого дерева построили дом. Новое возникло "в старом" и является далее его составной частью, то есть старое не исчезает полностью, например: новая дырка в дырявом мешке.
В живом организме ситуация еще сложнее, если, например, у человека появляются лишние пальцы, хвост или еще что-нибудь, то это все же появляется "В" организме, а не "ИЗ" организма. Применительно к системам с новыми наследственными свойствами, о которых говорит Т.Лысенко, действительно можно представить модель, когда из яйца снесенного курицей, вылупится, в результате мутации, нечто, не являющееся петухом или курицей. В этом случае новое образовалось "в" яйце и "взамен", то есть именно так, как говорит Т.Лысенко. В то же время оно появляется "из" яйца, что, может быть, и смущает оппонента, но, тем не менее, не "из" "старого яйца".