Веб-бібліотека - головна сторінка


Дудик П.С. Стилістика української мови:

Стилістика як лінгвістичне вчення. Мова як джерело стилістичних знань. Сучасна українська літературна мова як основа стилістики. Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови. Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів. Основні терміни стилістики. Стилістика в системі розділів науки про мову. Об'єкт і предмет стилістики. Стилістика і її підрозділи. Стилістичний аналіз мовних одиниць. Стилістика мови і стилістика мовлення. Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення). Теоретичне і практичне значення стилістики. Об'єктивне і суб'єктивне в стилістиці. Стилістично марковані і стилістично немарковані мовні одиниці. Стилістична норма в мові й у мовленні. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення...

Дмитрук О.Ю., Дмитрук С. В. Екотуризм: Екологічний туризм. Основні концепції, поняття та підходи. Екотуризм базові поняття і терміни. Принципи, функції та завдання екологічного туризму. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних природознавчих та краєзнавчих подорожей в світі. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних туристсько-краєзнавчих подорожей і екскурсій в Україні. Екотуристська діяльність. конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Екотуристська діяльність. Конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Науково-методичні основи менеджменту в екотуризмі. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту в екотуризмі...
Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні: Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...
Хоменко І.В. Логіка для юристів: Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку логічного знання. Міркування і його структура. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. Логічна форма міркування. Визначення логічної форми. Формалізована мова. Метод формалізації. Основні компоненти логічної форми міркувань. Значення логіки для юристів. Контрольні запитання і вправи. Семіотичний характер логіки. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. Структура значення знака і специфіка мови права. 6. Виміри і рівні знакового процесу. Контрольні запитання і вправи. Логічний аналіз понять. Загальна характеристика поняття. Структура поняття. Види понять...

Рене Декарт

(фр. Rene Descartes; лат. Renatus Cartesius  - Картезий; 31 марта 1596, Лаэ (провинция Турень), ныне Декарт (департамент Эндр и Луара)  - 11 февраля 1650, Стокгольм)  - французский математик, философ, физик и физиолог, создатель аналитической геометрии и современной алгебраической символики, автор метода радикального сомнения в философии, механицизма в физике. Начальное образование Декарт получил в иезуитском коллеже Ла Флеш, где познакомился с Мареном Мерсенном (тогда  - учеником, позже  - священником), будущим координатором научной жизни Франции. Основные работы "Рассуждение о методе, позволяющем направлять свой разум и отыскивать истину в науках" (1637), "Диоптрика", "Размышления о первой философии..." (1641) , "Начала философии" (1644) Философия Декарта была дуалистической. Он признавал наличие в мире двух объективных сущностей: протяжённой (res extensa) и мыслящей (res cogitans). Главным вкладом Декарта в философию стало классическое построение философии рационализма как универсального метода познания. Cogito, ergo sum [когито эрго сум] (лат. "Мыслю, следовательно, существую")  - утверждение Рене Декарта, фундаментальный элемент западного рационализма в Новое время. Это утверждение Декарт выдвинул как первичную достоверность, истину, в которой невозможно усомниться  - и с которой, следовательно, можно начинать отстраивать здание достоверного знания. В работе "Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науке" (состоит из шести частей) он сформулировал принципы культуры мышления (правила) новой науки: - Методологический скептицизм - " не принимать за истинное то, что не познал с очевидностью", избегать всякой поспешности. - Аналитический подход, разделить проблему на более частные проблемы, вопросы с целью их изучения. - Последовательное изложение мыслей, от менее сложных к более сложным вещам. - Систематизация - создавать полные обзоры. Главным критерием истины у Р. Декарта является ясность выводов. "Разум способность отличать истинное от ложного". Идеалом науки у него является математика, главный метод - дедукция (определение неизвестного через ранее познанное). Познание должно отталкиваться от интуитивно ясных, понятных вещей, а разум из него делает выводы. Интеллектуальную интуицию и дедукцию Декарт считает главными средствами познания. Крупнейшим открытием Декарта, ставшим фундаментальным для последующей психологии, можно считать понятие о рефлексе и принцип рефлекторной деятельности. Декарт ввёл понятие "силы" (меры) движения (количества движения), сформулировал закон сохранения движения (количества движения)