Веб-бібліотека - головна сторінка


Семиченко В. А. Психологія спілкування:

Функция общения в жизни человека. Структура и виды общения. Общение как психологический фактор развития человека. Взаимоотношения между людьми в процессах общения. Социальная перцепция. Качества, значимые для общения. Техника общения. Межличностные конфликты. Особенности психологического общения. Робота с методиками по изучению особенностей общения. Методики на выявление общительности как потребности в общении. Методики на выявление умения адаптироваться в изменяющихся ситуациях общения. Методики на выявление качеств, значимых для общения. Методики на выявление межличностных отношений. Выполнение упражнений на выявление и уяснение специфики общения. Выявление индивидуальных особенностей, значимых для общения...

Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Загальні засади педагогіки вищої школи. Предмет і завдання педагогіки вищої школи. Педагогіка вищої школи як наука. Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками. Завдання педагогіки вищої школи на сучасному етапі. Логіка і методика педагогічного дослідження. Сутність, категорії, принципи і етапи педагогічного дослідження. Методи науково-педагогічного дослідження. Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання. Загальна характеристика і класифікація студентів вищого навчального закладу. Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців. Викладач вищого навчального закладу. Педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу. Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу...
Коляда Т.А. Правове регулювання туристської діяльності: Законодавчі акти в сфері туризму. Цивільно-правові зобов'язання та договори. Правовий режим міжнародної туристичної діяльності. Міжнародні нормативні акти. Регламентація міжнародної туристської діяльності в законодавстві України. Порядок оформлення виїзду українських громадян за кордон. Поняття і види підприємницької діяльності в галузі туризму. Правове регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Юридична відповідальність за порушення у сфері підприємницької діяльності. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності...
Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Чи потрібна людині інформація. Етапи публікування повідомлень у ЗМІ. Чи потрібен редакційний етап?. Ефективність функціонування редакційного етапу. Місце едитології (науки про видавничу справу) в системі наук. Едитологія та її складові частини. Навчальні едитологічні дисципліни. Професія редактора. Сутність редагування. Об'єкт редагування. Предмет редагування. Методологічна база редагування. Методи й методики редагування. Мета й завдання редагування. Галузі редагування. Аспекти редагування. Історія розвитку редагування. Періодизація розвитку. Період існування редагування як практичної діяльності. Виникнення редагування. Стагнація в редагуванні. Відродження редагування...
Винокурова Л. Е. та ін. Основи охорони праці: Правові та організаційні основи охорони праці. Зміст поняття «охорона праці». Соціально-економічне значення охорони праці. Мета і завдання предмета «Охорона праці». Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт з підвищеною небезпекою. Основні законодавчі акти з охорони праці. Основні завдання системи стандартів безпеки праці. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Колективний договір, його укладання і виконання. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок та підлітків. Порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту...
Архіпов В. В. Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства: Загальна характеристика процесу обслуговування. Послуги закладів ресторанного господарства та вимоги до них. Характеристика методів і форм обслуговування. Торгівельні приміщення. Види торгівельних приміщень, їх призначення та характеристика. Взаємозв'язок торгівельних залів, виробничих та підсобних приміщень. Сучасний інтер'єр торгівельного залу та вимоги до нього. Характеристика буфету при ресторані, приміщення для нарізання хліба та сервізної. Організація роботи мийної столового посуду. Устаткування залів. Сучасні вимоги до меблів. Столовий посуд та набори. Столова білизна. Класифікація, вимоги до посуду. Характеристика порцелянового, фаянсового та керамічного посуду...
Дубравська Д.М. Основи психології: Наука психологія. Вступ до психології. Корені психології: історичні погляди. Психологія в Україні. Поняття про душу. Предмет психології. Галузі психологічних знань. Методи психології. Завдання дослідження. Умови дослідження. Характеристика методів. Мозок, поведінка, свідомість. Мозок і психіка. Можливості людського мозку. Локалізація мозкової діяльності. Мозок й статеві відмінності. Функції мозку та вікові особливості. Еволюція психіки тварин. Інстинкти та навички. Інтелектуальна поведінка тварин. Стани свідомості. Рівні свідомості. Сон і сновидіння. Види снів. Людина і сон. Змінені стани свідомості. Гіпноз і медитація, алкоголізм і наркоманія. Психічні процеси. Відчуття. Поняття про відчуття. Загальна характеристика відчуттів...

Реконструкция культуры

Один из методов изучения культуры посредством ее моделирования в качестве целостной системы. В отличие от истор. реконструкций (археол., архитектурных и др.) в культурологич. Р.к. не ставится задача воссоздания конкретно-индивидуализирующих черт исследуемого культурного феномена, а лишь его типологич. и системообразующих признаков.
Принципы, на основе к-рых могут быть осуществлены такого рода Р.к., были разработаны еще эволюционистами вт. пол. 19 в. (Спенсером, Тайлором, Л. Морганом и др.) и сводятся к представлениям: о физич. и психич. единстве человека, чем детерминировано сравнит. единообразие антропол. и социальных интересов и потребностей всех людей, а также наиболее вероятные способы их удовлетворения, однотипность социальных функций и их символич. выражения в культурах разных народов; о единстве этапов истор. социокультурной эволюции у всех народов, прохождении всех их через стадии более или менее сопоставимой типологии, социальной и культурной организации, при безусловной автономии темпов и ритмов этой эволюции у каждого народа, благодаря чему на Земле одновременно сосуществуют сооб-ва, находящиеся на разных стадиях развития, что дает возможность по аналогии с наблюдаемыми культурными чертами "отставших" в своей эволюции сооб-в реконструировать ранние этапы культуры тех сооб-в, что ушли в своем развитии вперед; о зависимости конкретно-истор. черт той или иной культуры от сочетания природных и истор. условий существования соответствующего сооб-ва, благодаря чему более полные знания об этих условиях повышают достоверность реконструкции форм изучаемой культуры. Эти принципы были развиты и дополнены неоэволюционистами 20 в. (С. Салинс, Д. Стюард, М. Харрис), еще более углубившими представления об экологич. детерминированности культурных форм (по крайней мере у сельского населения), а также выведшими закономерности многолинейного характера социокультурной эволюции, при к-рой в рамках одного сооб-ва развитие разных специализир. областей культуры происходит не равномерно и при весьма опосредствованной взаимокорреляции; структурными функционалистами (Радклифф-Браун, Малиновский, Р. Мертон, Парсонс и др.), развившими представления о всякой локальной культуре как иерархич. системе с высоко взаимообусловленными средствами, технологиями и организационными формами удовлетворения интересов и потребностей людей, об универсальных параметрах структуры, организации и функционирования культуры как системы; структуралистами (Леви-Стросс, Фуко, Р. Барт), делавшими акцент на системно-символич. связях между культурными формами и возможности структурной Р.к. по аналогии с естеств. языками, герменевтич. "декодировке" культурных смыслов объектов на основании их места в системе и т.п., а также представителями иных школ и направлений антропологии.
Т.о., в Р.к. доминируют и взаимодополняют друг друга два методол. подхода: реконструкция общей структуры культуры и ее функциональных подсистем как упорядоченного и иерархизированного комплекса, а также аналоговое моделирование этой системы в соотнесении с более изученными культурами, относящимися к такому же типу социокультурной организации, или по аналогии с одной из наиболее изученных подсистем реконструируемой культуры (преимущественно языком). Целью культурологич. Р.к. является моделирование культурно-истор. типологии исследуемой культуры, ее цивилизац. типа как системы социальной организации, регуляции и коммуникации, осн. параметров комплексов целостных ориентаций, образов жизни, ментальностей, гл. социальных ин-тов и особенностей их функционирования и т.п. Такого рода модельные построения активно используются специалистами, занимающимися изучением истор. динамики культуры: адептами разл. цивилизац. направлений и школ в истор. и культурологич. науках, нек-рыми историками и социологами, работающими в русле стадиально-формационной парадигмы истор. процесса, и др.
Методол. значимость Р.к. заключается в возможности формирования целостного, масштабного, свободного от чрезмерной эмпирико-описат. детализации взгляда на исследуемую культуру, моделирования ее как структурно-функциональной динамич. системы, реконструирования не форм по их фрагментам, а процессов по их рез-там, сопоставит. анализа изучаемой культуры опять-таки не столько по своеобразию ее атрибутивных черт, сколько по технол. признакам способов осуществления коллективной жизнедеятельности людей, их экзистенциальных ориентаций и т.п. В рез-те применения этого метода исследователь получает возможность типологизировать изучаемое явление на основании единых критериев и систем признаков, равно применимых к типологизации любой иной культуры (т.е. выйти на статистич. колич. показатели, шкалирование и пр.), и объяснить с позиций социальной и коммуникативной функциональности происхождение и специфику тех или иных значимых компонентов, т.е. перевести исследование культуры из русла гуманитарного описания в русло социально-научного объяснения.
Лит.: Аверкиева Ю.П. История теор. мысли в амер. этнографии. М., 1979; Никишенков А.А. Из истории англ. этнографии. Критика функционализма. М., 1986; Островский А.Б. Школа франц. структурализма: вопросы методики // СЭ. 1988. n 2; Этнологич. наука за рубежом: Проблемы, поиски, решения. М., 1991; Ерасов Б.С. Социальная культурология. М., 1994. Ч. 2; Орлова Э.А. Введение в социальную и культурную антропологию. М., 1994.
А.Я. Флиер