Веб-бібліотека - головна сторінка


Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні:

Загальні положення митної справи. Історичний розвиток митної справи в Україні. Джерела митної справи. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митній справі. Митні платежі. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Основні положення здійснення митного оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація. Технологія митного оформлення товарів. Митний контроль за переміщенням вантажів між митницями. Контроль за доставкою товарів, що вивозяться з митної території України. Контроль за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України...

Коляда Т.А. Правове регулювання туристської діяльності: Законодавчі акти в сфері туризму. Цивільно-правові зобов'язання та договори. Правовий режим міжнародної туристичної діяльності. Міжнародні нормативні акти. Регламентація міжнародної туристської діяльності в законодавстві України. Порядок оформлення виїзду українських громадян за кордон. Поняття і види підприємницької діяльності в галузі туризму. Правове регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Юридична відповідальність за порушення у сфері підприємницької діяльності. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності...
Басаков М. И. Кадровое делопроизводство: Система управления персоналом организации. Кадровая политика в современных условиях. Становление системы управления персоналом. Организационная структура службы управления персоналом. Методы управления персоналом. Трудовая мотивация - социальная основа управления персоналом. Функции и структура отдела управления персоналом. Кадровое обеспечение отдела управления персоналом. Делопроизводственное обеспечение системы управления персоналом. Классификация документации, используемой в управлении персоналом. Оформление организационно-кадровой документации. Устав организации. Правила внутреннего трудового распорядка. Штатное расписание. Оформление положений о структурных подразделениях (службах)...
Геврик Є. О. Охорона праці: Соціально-економічні, правові та організаційні питання охорони праці. Основні правові та нормативні положення про охорону праці. Основні законодавчі акти. Гарантії прав громадян на працю, на відпочинок, охорону здоров'я та на охорону праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Організація охорони праці на підприємстві. У правління охороною праці. Основні принципи управління охороною праці. Функції управління охороною праці. Організація управління охороною праці. Організація навчання з охорони праці. Виробничий травматизм та захворюваність. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...

РЕИФИКАЦИЯ

Англ. REIFICATION (от лат. RES - "вещь). Традиционное философское понятие, переинтерпретированное в "Политическом бессознательном" Ф. Джеймсона с позиций теории постмодернизма; обозначает процесс, происходящей в сознании человека периода позднего капитализма. Реификация - овеществление, гипостазирование, т. е. процесс превращения абстрактных понятий в якобы реально существующие феномены, приписывания им субстанциональности, в результате которой они начинают мыслиться как нечто материальное, - интерпретируется Джеймсоном по отношению к искусству как неизбежное следствие его общего развития, в ходе которого происходит расщепление первоначального синкретизма и выделение отдельных видов искусства, а затем и их жанров. Этот непрерывный процесс дифференциации ставится в прямую зависимость от процесса потери человеком ощущения своей целостности как индивида (недаром латинское "индивидуум" означало "атом", т. е. нечто уже более неделимое). В свою очередь, это вызвало вычленение и обособление друг от друга различных видов восприятия и ощущения, потребовавших для своего закрепления ("усиления опыта") и уже упоминавшейся дифференциации искусств, и повышения их экспрессивности.
Оба эти процесса мыслятся Джеймсоном как взаимосвязанные и взаимообуславливающие, и причина их порождения приписывается дегуманизации человека, возникшей с началом капиталистической эпохи. Как утверждает критик, реификация и искусство модернизма являются двумя гранями "одного и того же процесса", выражающего внутренне противоречивую логику и динамику позднего капитализма" (Jameson:1981, с. 42). В то же время исследователь подчеркивает, что модернизм не просто "является отражением социальной жизни конца XIX столетия, но также и бунтом против этой реификации и одновременно символическим актом, дающим утопическую компенсацию за все увеличивающуюся дегуманизацию повседневной жизни" (там же). Эта компенсация носит либидинальный характер и происходит в результате психической фрагментации сознания человека в процессе систематической квантификации, т. е. сведения качественных характеристик к количественным, и рационализации его жизненного опыта. В целом это - следствие растущей специализации профессиональной деятельности человека, в ходе которой он сам превращается в орудие производства.
Исследователь утверждает, что психика человека и его чувства восприятия в значительно большей степени являются результатом социально-исторического, нежели биологического развития. В частности, и процесс реификации лучше всего может быть проиллюстрирован на эволюции одного из пяти чувств - зрения, которое в процессе своей дифференциации не только якобы оказалось способным постичь ранее не доступные для восприятия объекты, но даже и само их породить. Так, синкретизм и нерасчлененность визуальных характеристик ритуала, сохраняющих и сейчас свою функциональность в практике религиозных церемоний, в результате секуляризации искусства трансформировались в станковую живопись с целым веером различных жанров: пейзаж, натюрморт, портрет и т. д., а затем в ходе революции восприятия у импрессионистов чисто формальные признаки живописного языка, языка цвета стали превращаться в самоцель вплоть до провозглашения автономности визуального у абстрактных экспрессионистов.
То же самое, по мнению критика, относится и к обостренному чувству языка у писателей-модернистов, например, к стилистической практике Конрада. В целом исследователь оценивает модернизм как позднюю стадию буржуазной культурной революции, "как конечную и крайне специфическую фазу того огромного процесса трансформации надстройки, при помощи которой обитатели более старых общественных формаций культурно и психологически подготавливаются для жизни в эпоху рыночной системы" (там же, с. 236).