Веб-бібліотека - головна сторінка


Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні:

Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...

Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності: Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...
Дубравська Д.М. Основи психології: Наука психологія. Вступ до психології. Корені психології: історичні погляди. Психологія в Україні. Поняття про душу. Предмет психології. Галузі психологічних знань. Методи психології. Завдання дослідження. Умови дослідження. Характеристика методів. Мозок, поведінка, свідомість. Мозок і психіка. Можливості людського мозку. Локалізація мозкової діяльності. Мозок й статеві відмінності. Функції мозку та вікові особливості. Еволюція психіки тварин. Інстинкти та навички. Інтелектуальна поведінка тварин. Стани свідомості. Рівні свідомості. Сон і сновидіння. Види снів. Людина і сон. Змінені стани свідомості. Гіпноз і медитація, алкоголізм і наркоманія. Психічні процеси. Відчуття. Поняття про відчуття. Загальна характеристика відчуттів...

РЕДУКЦИОНИЗМ

- одна из общих исследовательских стратегий по обеспечению синтеза научного знания. Имеет свои философские основания в идее единства и одновременно субординации всех процессов и явлений действительности. Редукционистская стратегия лежит в самой основе зарождения и функционирования науки как системы доказательного знания, сущность которой составляет логическое сведение одних истинных утверждений определенной предметной области к другим ее истинным утверждениям (аксиомы, принципы и законы). Первым триумфом редукционистской стратегии в науке было построение древнегреческими мыслителями доказательной системы геометрии, где подавляющее большинство известных, но разрозненных до этого геометрических положений были сведены к относительно небольшому числу уже далее несводимых исходных положений (аксиом). В системе геометрии Эвклида в основу всей геометрии было положено только пять геометрических аксиом. Впоследствии редукционистская стратегия доказала свою осуществимость и эффективность и при построении других научных теорий (механики, астрономии, физики и др.). Редукционистская стратегия лежала в основе построения и самой философии как рационально-теоретической формы мировоззрения. Более того, начиная с Античности, были предприняты такие поражающие сегодня воображение своими масштабами и смелостью проекты, как редукционистское объединение всего знания. В качестве аксиоматики таких универсальных систем знания предлагались сначала различные философские системы, а затем (в Средние века) и религиозно-философские. Однако, как показывает опыт развития науки, редукционистская стратегия, несмотря на свою известную эффективность, имеет определенные пределы, которые, правда, априорно (заранее) невозможно предсказать. Так, оказалось, невозможно принципиально свести, несмотря на огромные усилия логицистов, арифметику к логике. Редукционистский принцип соответствия, основанный на требовании сведения старой теории к новой, ее сменяющей, также выполняется лишь приблизительно. Столь же приблизительно или, по крайней мере, частично возможно сведение химии к физике, или биологии к физике и химии и т. п. Существуют две познавательные установки, альтернативные редукционистской. Первая - радикальный антиредукционизм, основанный на философской идее неповторимости и уникальности каждого явления и процесса действительности. В значительной мере она используется в историческом и гуманитарном познании (в "науках о духе"), а также в художественном и экзистенциальном переживании реальности. Вторая - умеренный антиредукционизм, основанный на одновременной фиксации единства и качественного разнообразия как предметной, так и когнитивной реальности. Теоретическим выражением умеренного антиредукционизма является идея холистского, системного, уровнего моделирования объектов, сфер и аспектов реальности. В современном научном познании используются обе описанные выше исследовательские стратегии. Границы эвристичности и эффективности каждой из них могут быть оправданы только задним числом, их практической полезностью в каждом конкретном случае. (См. наука, научная деятельность, синтез).