Веб-бібліотека

Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації:

Інституційне середовище міжнародного бізнесу. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій. Сутність сучасної міжнародної організації. Типізація міжнародних організацій. Механізм функціонування міжнародних організацій. Право міжнародних організацій. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени. Прийняття рішень у міжнародних організаціях. Міжнародні службовці. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях. Запитання і завдання для обговорення. Міждержавні економічні організації. Сутність і види міждержавних організацій. Основні функції міждержавних організацій...

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...

РЕДУКЦИЯ

(от лат. reductio - отодвигание назад, возвращение к прежнему состоянию), термин, обознача­ющий действия или процессы, к-рые приводят к упроще­нию структуры к.-л. объекта; методологич. приём све­дения к.-л. данных к более простым, исходным нача­лам. Термин "Р." приобрёл особое значение в идеалистич. феноменологии Гуссерля. Смысл феноменологич. Р. состоит в исключении из сферы предметного рассмот­рения всего эмпирического, внешнего по отношению к "чистому сознанию". Утверждения, связанные с внеш. восприятием, оставляются вне применения (подлежат феноменологич. эпохе). Воздержание от их теоретич. при­менения путём дальнейших феноменологич. Р. распро­страняется на всевозможные объекты, изучаемые раз­личными науками. В результате завершения феномено­логич. Р. остаются лишь имманентные акты самого "чистого сознания", к-рое и выступает предметом фено­менологии. При этом в сферу исследования возвраща­ется всё то, что было "выключено" ранее, но уже в своей "чистой сущности".
В логике термин" Р." относят к методам доказатель­ства: напр., reductio ad absurdum (приведение, сведе­ние к нелепости) представляет собой тип доказательст­ва к.-л. положения на основе сопоставления заведомо истинного суждения с выводом из тезиса, противоречащего выдвинутому положению; ложность этого выво­да при правильной логич. связи в умозаключениях указывает на ложность опровергаемого тезиса.


© 2009-2020  lib.ltd.ua