Веб-бібліотека

Палеха Ю. І. Етика ділових відносин:

Етика як сукупність знань про мораль та поведінку. Етика, етикеті мораль. Визначення понять «етика» та «етикет». Розвиток системи норм поведінки. Мораль та моральність. Роль звичок. Норми моралі. Діловий протокол. Протокол як форма ієрархічного порядку. Основні принципи ділового протоколу. Протокол у міжнародному спілкуванні. Підготовка програми перебування зарубіжної делегації. Економічна етика. Основи економічної етики. Зміни в економічних системах і стилях управління. Норми економічної етики. Вимоги до сучасного керівника. Етичні засади бізнесу. Стимулювання етичної поведінки. Загальні етичні установки. Етичні проблеми сучасного бізнесу. Соціальна відповідальність бізнесу. Постулати бізнес-етики...

Філософія / За ред. І.Ф. Надольного: Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...
Лукашевич М. П. Соціологія праці: Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...

РЕЦЕПТИВНАЯ ЭСТЕТИКА

(от лат. receptio - принятие, прием) - одно из направлений в совр. западной эстетике, сформировавшееся к концу 60-х гг. Первым текстуальным документом Р. э. принято считать тезисы Г. Р. Яусса (ФРГ), опубликованные в 1967 г. Исходным тезисом Р. э. является положение о том, что иск-во нельзя понять, обращаясь только к худож. произв. и акту его создания. Для понимания худож. смысла необходимо представить и установить его протяженность между двумя началами - худож. произв. и воспринимающим его субъектом (реципиентом), отказавшись от мысли о жесткой и однозначной сращенности худож. смысла и произв. За этим положением стоит многолетняя практика рецептивно-исторических исследований, накопленные в них факты об исторических изменениях восприятия, а также практика социологических исследований чтения, позволившая выявить широкий, внутренне противоречивый диапазон отношения к произв. иск-ва в пределах одной исторической ситуации. Р. э. возникла как попытка осмыслить и преодолеть трудности, связанные с фактами восприятия иск-ва и подвижности его смысла, с колебаниями и противоречивостью в оценках отдельных худож. произв. Р. э, подвергла критике идею автономности худож. текста и объявила всю традиционную эстетику "имманентной" и тем самым не заслуживающей доверия. Не случайно Г. Р. Яусс связывает Р, э, со сменой парадигмы (системы понятий, модели) в эстетике. Чтобы понять и объяснить, что происходит с худож. произв. при его встрече с реципиентом, в Р. э. вводится несколько представлений, к-рые чаще всего заимствуются у герменевтической теории интерпретации (Герменевтика и искусство). Одним из таких концептуальных представлений является "принцип истории воздействия", согласно к-рому, чтобы понять смысл худож. произв., требуется проанализировать всю историю его вхождения в культуру, проследить все исторические этапы его восприятия, выяснить тенденцию его понимания. При худож. восприятии, утверждает Р. э., встречаются и взаимодействуют истории функционирования произв. и опыта культурного становления реципиента. Их взаимодействие, взаимопроникновение исторически обусловлено, имеет конкретный возможный "горизонт". Т. обр., не материальная структура произв. является носителем худож. значения, а оно, будучи социальным по своей природе, закрепляется в социальном пространстве. Р. э. подчеркнула объективность различий в восприятии иск-ва, справедливо объясняя их исторически культурным функционированием произв. и уровнем духовной подготовки воспринимающего иск-во человека. В то же время идейная платформа Р. э. как направления остается противоречивой. Нацеленная на реальные, злободневные проблемы эстетического исследования, Р. э. не смогла, однако, дать их всестороннего и исчерпывающего анализа. Это объясняется тем, что представители Р. э. компилятивно заимствуют отдельные фрагменты из др. концептуальных построений - герменевтики, структурализма, лингвистики и т, д., к-рые трудно согласуются между собой, а нередко прямо противоречат друг другу. Верно подчеркивая подвижность смысла худож- произв., зависящего от диалога с читателем, Р. э. абсолютизирует эту подвижность, не учитывая устойчивой программы смысла, заложенной в произв., и границ вариативности его прочтения.


© 2009-2020  lib.ltd.ua