Веб-бібліотека

Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн:

Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...

Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Семків О. І. Політологія: Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...
Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...
Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Загальні засади психології управління. Психологія управління як галузь психологічної науки. Предмет, об'єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Методологія і методи психології управління. Методологічні засади психології управління. Методи психології управління. Історія і сучасний стан розвитку психології управління. Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління...
Загальна психологія: Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічного дослідження. Загальнонаукові методи. Конкретні наукові методи. Статистичний метод у психології. Упорядкування й рангування психологічних дослідних даних. Визначення середніх при опрацюванні дослідних даних. Використання міри дисперсії у психологічних дослідженнях. Надійність і валідність...
Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...
Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів: Якість сільськогосподарської продукції. Параметри якості рослинної продукції. Внутрішній склад. Густина. Визначення густини. Густина та критерій якості. Розмір. Форма і конфігурація. Текстура. Колір. Кондиція та дефекти. Смак. Запах. Безпека рослинних продуктів. Зараження рослинних продуктів. Фальсифікація рослинних продуктів. Фактори, що впливають на якість рослинних продуктів. Основні визначення. Фізичні стресові фактори. Механічні стресові фактори. Температурні стресові фактори. Водні стресові фактори. Світлові стресові фактори. Ультрафіолетові стресові фактори. Іонізаційні стресові фактори. Хімічні стресові фактори. Біологічні стресові фактори...
Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство: Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...
Причепій Є. М. та ін. Філософія: Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...

РАЗДЕЛЕНИЕ ТРУДА

Термин "Р. т." употребляется в обществ. науках в неодинаковом значении. Обществ. Р. т. обозначает дифференциацию и сосущест­вование в обществе как целом различных социальных функций, видов деятельности, выполняемых определ. труппами людей (проф. Р. т., разделение занятий, спе­циализация), и выделение в связи с этим различных сфер (пром-сть, с. х-во, наука, образование, армия, уп­равление и т. д.). Т е х н и ч. Р. т. означает расчлене­ние определ. вида труда на ряд частичных функций, операций, выполняемых различными людьми в преде­лах мастерской (мануфактуры), фки, к.-л. орг-ции. Между обществ. и технич. Р. т. существует взаимо­связь, хотя они и различны по происхождению и ха­рактеру (см. К. Маркс, в кн.: Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 23, с. 371-72). К. Маркс характеризовал также разделение обществ. произ-ва на его крупные роды (земледелие, пром-сть, транспорт и т. д.) как общее Р. т., распадение этих произ-в на виды и подвиды - как частное Р. т., разделение труда внутри мастерской как единичной Р. т. (см. там же, с. 363). Р. т. находит выражение во взаимозависимости и обмене деятель­ностью между людьми. В ходе историч. развития Р. т. приобретает различные формы в зависимости от уровня производит. сил и производств. отношений, порождает необходимость в кооперации и координации деятель­ности, тесно связано с социальной структурой, оказы­вает значит. влияние на развитие личности.
Антич. мысль (Платон, Ксенофонт и др.) высоко оценивает Р. т. с т. зр. его преимуществ для общества в целом (товары изготовляются лучше, люди могут избрать сферу деятельности по своим склонностям). Платон видел в Р. т. основу распадения общества на сословия, осн. принцип иерархич. строения гос-ва. Острые противоречия развития Р. т. в условиях капита­лизма находят отражение в бурж. идеологии. Р. т. изучали экономисты У. Петти, А. Фергюсон, к-рый отмечает его уродующее влияние на человека. А. Смит (ему принадлежит сам термин" Р. т.") начинает кн. "Исследование о природе и причинах богатства народов" апофеозом Р. т., приводящему к "величайшему прогрес­су" производит. сил труда, умения и сообразительности работника, а заканчивает признанием, что Р. т. пре­вращает работника в огранич. существо. Шиллер с романтич. позиций подверг критике утверждавшееся капиталистич. Р. т. (см. "Письма об эстетич. воспита­нии", в кн.: Собр. соч., т. 6, М., 1957, с. 264-65). С сер. 19 в. в бурж. идеологии преобладает апология Р. т., в к-ром видят гл. фактор развития общества, основу обществ. связи, социальной структуры, развития раз­нообразных способностей людей, а к отрицат. послед­ствиям Р. т. подходят как к необходимым издержкам прогресса (Конт, Спенсер, Дюркгейм). Во 2-й пол. 19 - нач. 20 вв. продолжается и резкая критика спе­циализации (Зиммель и др.). С исследованием Р. т. тесно связаны теории рационализации и бюрократии М. Вебера. В совр. бурж. социологии изучается Р. т. в пром-сти, бюрократич. орг-циях, науке, его влияние на социальную стратификацию и мобильность и т. д. Существует антинауч. тенденция трактовать Р. т. как независимое от социальной системы и связанное с раз­витием индустриального общества, в к-ром проф. Р. т. сменяет классовое разделение занятий, свойственное раннему капитализму (Парсонс, Ростоу, Арон, Фрид­ман). Вместе с тем ряд либеральных бурж. социологов отмечает, что Р. т. превращает человека в функциональ­ный элемент, объект манипуляции крупных бюрокра­тич. орг-ций и гос-ва (Рисмен, Фромм, Миллс, Блау и др.). Ряд "левацко"радикальных критиков капита­лизма выдвигает утопич. проекты полной деспециализации деятельности.
Историч. материализм о Р. т В работах Маркса и Энгельса можно выделить два существ. значения Р. т.: во-первых, Р. т. как определение опосредованного обществ. характера труда в условиях существования частной собственности, обособленного труда и обмена (см. Соч., т. 3, с. 31). Р. т. характеризуется как один из источников и выражение отчуждения. Во втором зна­чении Маркс характеризует Р. т. как "разделение за­нятий" во всём обществе, "сосуществующий труд", "обществ. форму существования труда" (см. там же, т. 26, ч. 3, с. 278-83 и т. 47, с. 312). Основоположники марксизма показали, что развитие форм Р. т. связано с ростом производит. сил, населения, с возникновением в обществе новых потребностей и общих функций, вы­зывающих усложнение его структуры. Первоначально Р. т. складывается как естественно выросший механизм (половое и возрастное Р. т.). На определ. историч. эта­пе Р. т. в совокупности с действием др. факторов (имуществ. дифференциации, роста производительности труда, наследственности функций) приводит к возник­новению социальных групп и антагонистич. классов, закрепляющих за собой различные сферы деятельности. Происходит три крупных обществ. Р. т.- отделение земледелия от скотоводства, ремесла от земледелия, выделение торговли в самостоят. сферу. Выражением Р. т. является также возникновение гос-ва, противоположность между городом и деревней, между умств. и фиаич. трудом. Историч. ступенями Р. т. были плано­мерное и авторитарное Р. т. в общине, кастовый строй, цеховой строй, обусловившие Р. т. в обществе, но иск­лючавшие Р. т. в мастерской. Последнее, мануфактур­ное, Р. т. является порождением капитала, оно унич­тожает застойное ремесленное Р. т., расчленяет трудо­вой процесс на отд. частичные функции и создаёт пред­посылки для применения машины, к-рая технически опрокидывает мануфактурное Р. т. Однако оно вос­производится капиталом, превращающим рабочего в одарённый сознанием придаток машины. Развитие этого "абс. противоречия" приводит к тому, что становится необходимым уничтожение "старого", т. е. мануфак­турного, Р. т. (см. К. Маркс, там же, т. 23, с. 498-99). Индустрия, пишет Маркс, постоянно революционизи­рует Р. т. внутри общества. Как настоят, обществ. по­требность выступает задача сделать рабочего пригод­ным "...для изменяющихся потребностей в труде" (там же, с. 499). Анализ тенденций развития крупной пром-сти позволил Марксу и Энгельсу определить кон­туры коммунистич. общества, в к-ром преодолевается стихийный характер Р. т., уничтожается порабощаю­щее человека подчинение его Р. т. Важнейшими пред­посылками этого процесса Маркс считал превращение труда в материальном произ-ве в науч. (всеобщий) труд, когда человек перестаёт быть его непосредств. агентом (автоматизация), а также сокращение рабочего и увеличение свободного времени.
Совр. тенденцией в развитии Р. т. является обособле­ние необходимых для функционирования и развития общества всё новых сфер, рост числа подразделений в них и соответственно проф. Р. т. В то же время в каж­дой отд. сфере Р. т. имеет своеобразный и противоре­чивый характер. В совр. материальном произ-ве пред­ставлены различные ступени развития (ручной труд, механизация, автоматизация) и связанные с ними фор­мы Р. т. В сфере науки (большие н.-и. ин-ты, значит. число отраслей, науч. специальностей, технич. Р. т.) возникла необходимость её организации, создания органов управления и координации. Изменение обществ. структуры приводит к значит. росту становя­щейся особой специальностью и охватывающей разные обществ. уровни сферы управления, в к-рой в свою очередь развивается Р. т. Обособляются и растут также и др. сферы общества (образование, здравоохранение, услуги, иск-во) со своими специфич. формами Р. т. Таким образом, Р. т. может анализироваться в двух качественно различных планах. Во-первых, с т. зр. целостного подхода к обществу (различные сферы как элементы целого, их соотношение, разделение обществ. функций, обязанностей и ответственности). При этом можно выделить горизонтальное и вертикальное Р. т., связанное с положением и ролью различных социаль­ных и проф. групп. Во-вторых, возникает необходи­мость исследования Р. т. в каждой отд. сфере, её вза­имоотношения с др. сферами (город и деревня, наука и образование, наука и управление и т. д.). Особенно сложные процессы Р. т. связаны с переходными эпохами обществ. развития (переход от феодализма к капита­лизму, от капитализма к социализму).
Развитие указанных процессов при капитализме привело к усложнению социальной структуры, изме­нениям в составе классов капиталистич. общества. В условиях гос.-монополистич. капитализма бюрокра­тизация иерархически организованного общества, по­вышение значения образования и квалификации, а так­же сосуществование сфер и отраслей, находящихся на различных ступенях развития, ведут к возникновению, в дополнение к старым, новых форм закрепления поло­жения различных классов и социальных групп, касто­вости элиты, что усиливает противоречия капиталистич. общества. Отд. попытки "обогащения" труда, ликвидации отупляющей чрезмерной специализации, ставшей препятствием повышения производительности труда, противоречат осн. принципам капитализма.
В социалистич. обществе уничтожается старое клас­совое разделение занятий. Индустриализация и коопе­рирование с. х-ва приводят к изменению состава и чис­ленности рабочего класса и крестьянства, росту интел­лигенции. Развивающееся в социалистич. обществе Р. т., особенно в связи с механизацией и автоматиза­цией произ-ва, развёртывающейся науч.-технич. рево­люцией, бурным ростом различных сфер общества, приводит к большой мобильности населения, возник­новению многочисленных проф. групп. Предпринима­ются сознат. усилия для преодоления ещё существую­щего неравенства между крупными пром. и культурными центрами и периферией, между городом и деревней, между различными социальными группами с тем, чтобы доступ к той или иной сфере деятельности определялся способностями и склонностями каждого человека. По мере преодоления классовых различий в пределах развитого социалистич. общества на первый план вы­двигаются проблемы, связанные с тенденциями разви­тия Р. т. и утверждением полной социальной однород­ности (характер и содержание труда различных проф. групп, процессы дифференциации и интеграции дея­тельности и др.), обеспечением всестороннего и свобод­ного развития личности каждого, возможности смены форм жизнедеятельности (труд, обществ. деятельность, иск-во и т. д.), постепенным созданием условий, при к-рых "различие в деятельности, труде не вле­чёт за собой никакого неравенства, никакой привилегии в смысле владения и потребления"


© 2009-2020  lib.ltd.ua