Веб-бібліотека - головна сторінка


Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери:

Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...

Масляк П.О. Рекреаційна географія: Методологічні засади рекреаційної географії. Рекреаційна географія як наука. Об'єкт і предмет рекреаційної географії. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками. Основні поняття рекреаційної географії. Теоретична база рекреаційної географії. Аксіоми. Теорії, які використовує рекреаційна географія. Закономірності та принципи рекреаційної географії. Районування в рекреаційній географії. Загальні засади районування. Рекреаційне районування. Рекреаційне районування світу та України. Територіальні рекреаційні системи. Системи і комплекси. Територіальні рекреаційні системи. Територіальні рекреаційні системи України і світу. Рекреаційні умови і ресурси. Поняття про географічні умови і ресурси...

РАМАКРИШНА

(монашеское имя; наст. имя - Гададхар Чаттерджи) (18.2.1836, Камарпукур - 16.8.1886, Калькутта), инд. мыслитель и религиозный реформатор. В юности был индуистским жрецом. Выступил с проповедью "спасения Индии" через обра­щение к духовно-религ. опыту человечества. Считая, что все религии истинны и представляют собой "различ­ные пути к одному и тому же богу", Р. проповедовал единую духовную всечеловеч. религию, безразличную к конкретным проявлениям. Филос. основа этой рели­гии Р.- идеи веданты и тантризма; Р. старался объе­динить воззрения различных школ веданты (адвайта-веданта, двайта - см. Мадхва, Вишиштаадвайта), представляя их в виде различных ступеней постиже­ния первичной реальности. Признавая в качестве этой реальности брахмана, лишённого внутр. различий (кон­цепция Шанкары), Р. отвергал т. зр. Шанкары об иллю­зорности эмпирич. мира: по Р., эмпирич. мир столь же реален, как и брахман, возникая из него в результате эволюции. Это вело Р. к провозглашению своего рода пантеизма ("всё живое есть бог") и, в частности, возможности полного тождества брахмана и человека. Путём к реализации божеств. начала Р. считал практич. вы­полнение религ.-этич. предписаний, составляющее, по его мнению, сущность духовной религии; содержа­щийся в них идеал отречения идентичен у Р. с исполне­нием своих обязанностей. Жизнь Р. явилась примером воплощения проповедуемых им принципов; взгляды Р. оказали значит. влияние на идеологию индуизма но­вого времени, став существ. компонентом идеологии инд. национализма. Непосредств. продолжателем Р. был Вивекананда.