Веб-бібліотека - головна сторінка


Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського:

Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...

Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...

РАЦИОНАЛИЗМ

(лат. rationalis - разумный) - 1) в философии -направление в теории познания, считающее, что разум является источником и критерием достоверности знаний. Крупные представители Р.: Р. Декарт, Б. Спиноза. Г. Лейбниц. Р. отрывает мышление от чувствен, восприятия, тогда как в действительности чувствен, опыт и обществ, практика являются источником познания, а мышление перерабатывает данные чувствен, опыта, достигая более глубокого понимания отражаемой в ощущениях объективной реальности; 2) в богословии - направление, согласно, к-рому приемлемы только догматы веры, согласующиеся с логикой и доводами разума. Группы богословов различных религий в разное время провозгласили возможность постичь т. н. богооткровенные истины с помощью разума вопреки господствовавшему в офиц. религ. доктринах (особенно в средние века) иррационализму, мистицизму. В ср.-век. христ. схоластике богословом, теологич. система к-рого претендует на рациональность, был Фома Аквинский. Его учение официально признано като-лич. церковью. В результате Реформации элемент Р. был внесен и в вероучение протестантизма. В 18-19 вв. рационалистическо-теологич. концепции получили широкое распространение в протест. церквах. Под натиском достижений совр. науки большинство богословов вынуждены в наст. вр. признать несовместимость релит. догматов с требованиями разума. Они отходят от Р., ориентируясь на мистику.