Веб-бібліотека - головна сторінка


Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики:

Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...

М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...
Левчук Л. Т. Естетика: Предмет естетики: історія і теорія проблеми. Предмет естетики: проблема термінології. Предмет естетики: становлення проблематики науки. Естетика як самостійна наука. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків. Естетична діяльність та її форми. Творчий потенціал людської праці. Людина і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності. З. Природа в структурі естетичної діяльності. Естетична діяльність і мистецтво. Структура естетичної свідомості. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичні погляди і теорії. Основні естетичні категорії. Категорії "гармонія" і "міра". Категорії "прекрасне" і "потворне". Категорії "піднесене", "героїчне", "низьке"...
Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...
Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...
Палеха Ю. Кадрове діловодство: Організаційні засади роботи з кадрами. Робота з кадрами як багатогранний процес. Основні терміни та поняття. Елементи системи управління персоналом. Еволюція менеджменту персоналу. Розвиток підходів до управління персоналом. Напрями та методи управління персоналом. Основи кадрової політики. Особливості розробки та завдання кадрової політики. Основні засади та принципи роботи з кадрами. Реалізація кадрової політики організації. Побудова роботи кадрової служби. Історія розвитку кадрових служб. Види кадрових служб та їх чисельність. Завдання, напрями роботи і обов'язки кадрових служб. Складові кадрової роботи. Вимоги до працівників кадрових служб. Розроблення посадової інструкції менеджера з персоналу...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Андрущенко В.П., Михальченко М.Л. Сучасна соціальна філософія: Суспільство як об'єкт філософського пізнання. предмет соціальної філософії. Історична генеза предмета соціальної філософії в історії філософії. Тріумф і трагедія соціальної філософії марксизму-ленінізму. Діалог на зламі століть: множинність соціально-філософського знання. Виробничі основи життєдіяльності суспільства. Дієва сутність соціального. Проблема побудови теоретичних моделей соціуму. Природні засади історії. Природа і суспільство. Архітектоніка суспільного виробництва. Проблема джерел соціальної динаміки. Конструктивні та динамічні сили науково-технічного прогресу. Людина як суб'єкт історичного процесу. Організаційні основи соціальності. Суспільні відносини...

ПУФЕНДОРФ Самюэль

(8 января 1632, Хемниц - 26 октября 1694, Берлин) - немецкий юрист и философ, один из первых в Европе представителей "нового естественного права". Изучал международное право ("право народов") в Лейпцигском университете, философию и математику - в Йенском. Основное сочинение - "О праве по природе и рождению" (De jure naturae et gentium. Lipsiae, 1672), - в более кратком изложении "De officio hominis et civis", Upsiae, 1673 (рус. пер.: О должности человека и гражданина, 1726).
Теория власти и права строилась Пуфендорфом как особый раздел моральной философии, наилучшим изложением которой он, вслед за Спинозой, считал "геометрическую демонстрацию". В понимании естественного права опирался на Г. Грация и критическое осмысление концепций Ж. Бодена и Г. Гоббса. В традиции Декарта трактовал семью, общежитие и государство как "моральные вещи", наделенные определенными атрибутами и модусами. В традициях ренессансной эрудиции иллюстрировал свои обобщения пространными обзорами политической истории Европы.
Оригинальная и новаторская позиция Пуфендорфа определялась пониманием естественного индивида как изначально социального существа. Не отрицая себялюбия в качестве первичного мотива человеческого поведения, Пуфендорф считал еще более сильным страх перед одиноким противостоянием природе и стремление найти защиту и помощь у объединенного сообщества. Определяя это стремление как "общественный инстинкт", он на деле трактовал его в качестве свободного и рационального суждения каждого человека (необходимого вывода его естественного разума).
В догосударственном (естественном) состоянии люди, согласно Пуфендорфу, не знали никакой "борьбы всех против всех". Они были добровольными членами мирных семейно-племенных объединений, сплоченных пониманием того, что "вне общества мы не можем ни жить, ни сохранять свой род". Лишь увеличение численности населения и межгрупповые конфликты, приведшие к общему ощущению необеспеченности жизни, заставили людей перейти к государственному состоянию на началах договора.
Государство предполагает двоякого рода соглашение. Это, во-первых, договор в собственном смысле слова, или первоначальный договор (pacta). Суть его в общем (абстрактном) согласии на принуждение верховного правителя, если последний обеспечивает подданным их безопасность и собственность. Это, во-вторых, т. н. постановление (decretum), подразумевающее совокупность обязательных, но перерешаемых договоров, касающихся обоюдных обязательств власти и подданных. Они определяют форму правления (напр., монархию или республику) и характер отношений между сословиями (напр., порядок крепостной зависимости). Вся сфера "постановления" подчиняется критерию целесообразности и предполагает своего рода обмен между заботой об общем благе (на стороне власти) и повиновением (на стороне подданных). Различение pacta и decretum позволило Пуфендорфу, с одной стороны, достаточно определенно отстаивать права совести, жизни и собственности в значении непременных и неотменяемых, с другой - трактовать любые преднайденные формы политической и экономической зависимости как институты, существующие с согласия самих подневольных. Право на индивидуальное гражданское неповиновение Пуфендорф категорически отрицал; наиболее целесообразной формой правления он считал неограниченную монархию (идея представительства не поднимается у него выше замысла совещательного сословного собрания).
Развивая традицию протестантского политического мышления, восходящую к Лютеру и Меланхтону, Пуфендорф настаивал на том, что библейская формула "нет власти кроме как от Бога" имеет в виду лишь мудрое согласие, но никак не прямую санкцию всевышнего. Будучи частью одобряемого Богом мирского порядка, государство (не говоря уже о конкретных формах правления) не может считаться божественным даром. Обязанность жить в государстве подобна обязанности трудиться, "в поте лица зарабатывая хлеб свой" (последняя, как известно, есть проклятие, которое наложено Богом на согрешившего человека). Люди должны жить в государстве, но их правом и их общей ответственностью (как и в случае с поисками эффективных форм труда) является выбор наиболее целесообразного политического устройства. Эта своеобразная позиция позволяла Пуфендорфу отстаивать христианский характер теории общественного договора, достаточно решительно выступать против сакрализации существующей политической власти, с одной стороны, и вмешательства церкви в дела государя - с другой, видеть в веротерпимости важнейшую статью морального кодекса разумных правителей.
Пуфендорф - классический представитель просвещенного легизма. Еще далекий от строгого различения закона и права, он отстаивал правовое достоинство самого закона (его общеобязательность, клятвенность, неизменность) в противовес фаворитизму и переменчивости монархических поручений, распоряжений и указов.
Теория естественного права Пуфендорфа предвосхитила некоторые идеи, систематически выраженные Локком, Руссо и Кантом. Она оказала серьезное воздействие на секуляризацию политико-правовой теории в немецком Просвещении и на формирование первых проектов прав человека у Томазш и Хр. Вольфа. Сочинения Пуфендорфа уже в 18 в. были известны в России. Влияние его идей (в особенности его просвещенного легизма) испытали такие представители дворянского протолиберализма, как Д. И. Фонвизин, С. Е. Десницкий. Сперанский.
Соч.: Elementomm Jurispnidentiae Universalis libri. 1 - 2. Hagae, 1660 (Oxf., 1931); Einleitung zu der Historie der vornehmsten Reiche und Staaten. Fr./M., 1684; De habita religionis christianae et vitam eivilem. Bremae, 1687; в рус. пер.: Введение в историю Европейскую, т. 1 - 2. СПб., 1767 - 71 ; Политические рассуждения о согласии политики истинной с религией христианскою. СПб., 1815. Лит.: JastrovJ. Pufendorfs Lehre von der Monstrositat der Reichsverfassung. B.. 1882; Wolf E. Grotius, Pufendorf, Tomasius. Tub., 1927; WelvlH. Die Naturrechtslehre S. Pufendoris. Hdib., 1931 (2 Aufl. В., 1959).
Э. Ю. Соловьев