Веб-бібліотека - головна сторінка


Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво:

Історичні основи ораторського мистецтва:. Два погляди на походження риторики. Реформи Солона та їх вплив на розвиток риторики. Розвиток риторики у Давній Греції в V ст. до н.е. Сицилійська школа судової риторики V-IV ст. до н.е. Ораторське мистецтво Сократа та його «мандрівна» школа. Теоретичні основи ораторського мистецтва:. Виховна роль ораторського мистецтва. Переконливість в ораторському мистецтві та умови її створення. Культура і техніка мовлення оратора. Практичне опанування мистецьких основ риторики. Логічні паузи в тексті і мовленні. Риторичні фігури в українському красномовстві. Методичні основи ораторського мистецтва:. Методика вибору теми та створення промови. Методика оволодіння фонаційним диханням...

Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань: Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...

ПСИХОЛОГИЯ

(греч. psyche - душа и logos - учение, слово) - наука о законах порождения и функционирования психического отражения объективной реальности в процессе деятельности человека и поведения животных. П. зародилась в глубокой древности и долгое время развивалась в недрах философии, достигнув высокого уровня в трудах Аристотеля, давшего первую систему понятий П. В новое время Декарт открывает рефлекторную природу поведения. Фр. материалисты поддерживали в своих воззрениях положение о материальной природе психики и ее обусловленности социальной средой. Представители нем. классической философии (особенно Гегель) внесли на идеалистической основе исторический подход в трактовку психических явлений. Осн. вопрос в П. есть вопрос о природе психики: является ли психика продуктом развития материи или она представляет собой субстанцию, не зависящую от материи. В середине 19 в. в связи с введением в П. эксперимента она выделилась в самостоятельную область знания. Однако ложные субъективистские методологические позиции мн. представителей П. того времени привели буржуазную П. к кризису. В 20 в. она разбилась на ряд течений - бихевиоризм, гештальтпсихология, фрейдизм и др. П. весьма дифференцирована и включает в себя помимо общей П., изучающей сущность психической деятельности и ее законов, П. педагогическую, П. труда, инженерную, космическую П. и др. Одной из задач П. является исследование трудовой деятельности людей, особенно в связи с появлением новейшей техники, выработка теоретических основ процесса обучения и воспитания всесторонне развитой личности, а также процессов управления и др.