Веб-бібліотека

Калінін Ю.А. Релігієзнавство:

Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...

Пірен М. І. Конфліктологія: Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...

ПСИХОФИЗИЧЕСКИЙ ПАРАЛЛЕЛИЗМ

- в философии нового времени впервые представленный окказионализмом (Мальбранш, А. Гейлинкс) вариант "решения т. наз. психофизической проблемы, неизбежно встающей при механистическом противопоставлении бесплотной души протяженному телу (Декарт). Сторонники П. п. (Вундт, Т. Липпс, Г. Эббингауз, Э. Титченер, Т. Рибо и др.), следуя логике механицизма и поэтому почти дословно воспроизводя аргументацию окказионалистов, рассматривают психическое и физиологическое как самостоятельные, независимые друг от друга, параллельно идущие причинно-следственные ряды. П. п., как правило, дополняется теорией психофизического взаимодействия (О. Кюльпе и др.). Здесь, как и в вульгарно-материалистической концепции, порочен сам принцип соотнесения идеального содержания психики с физиологией. Физиологические процессы - необходимый, но далеко не достаточный механизм обеспечения подлинно человеческой жизнедеятельности. К тому же не они определяют содержание психических процессов. Возможная лишь в общении, жизнедеятельность человека включает в себя и психическую деятельность (психику, душу, сознание) и в то же время составляет содержание последней. Поэтому душу (психическое) надо противопоставлять не телу (физиологическому), а рассматривать в соотношении с предметным миром человеческой деятельности. П. п. в конечном счете, с необходимостью приходит к идеалистическим выводам в духе психосоматики.


© 2009-2020  lib.ltd.ua