Веб-бібліотека - головна сторінка


Лубський В.І. Релігієзнавство:

Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...

Основы научных исследований / Под ред. А.А. Лудченко: Наука и научное исследование. Наука. Научное исследование. Научно-техническая информация. Формулирование темы научного исследования. Формулирование цели и задач исследования. Методология теоретических исследований. Методология экспериментальных исследований. Анализ теоретико-экспериментальных исследований и формулирование выводов и предложений. Внедрение и эффективность научных исследований. Внедрение научных исследований. Эффективность научных исследований. Общие требования и правила оформления научно-исследовательской работы. Общие требования к научно-исследовательской работе. Правила оформления научно-исследовательской работы. Рецензирование научно-исследовательских работ. Доклад о работе...
Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів: Якість сільськогосподарської продукції. Параметри якості рослинної продукції. Внутрішній склад. Густина. Визначення густини. Густина та критерій якості. Розмір. Форма і конфігурація. Текстура. Колір. Кондиція та дефекти. Смак. Запах. Безпека рослинних продуктів. Зараження рослинних продуктів. Фальсифікація рослинних продуктів. Фактори, що впливають на якість рослинних продуктів. Основні визначення. Фізичні стресові фактори. Механічні стресові фактори. Температурні стресові фактори. Водні стресові фактори. Світлові стресові фактори. Ультрафіолетові стресові фактори. Іонізаційні стресові фактори. Хімічні стресові фактори. Біологічні стресові фактори...

ПСИХОФИЗИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА

в широком смыс­ле - вопрос об отношении психич. явлений к физическим, в более узком - о соотношении между пси­хическими и физиологическими (нейрогуморальными) процессами. Мысль о зависимости психики (душевных проявлений) от внеш. природы и от жизни тела обосно­вывалась ещё в др.-греч. натурфилософии. Особую раз­работку П. п. получила в новое время, когда в филосо­фии 17 в. сложилась механистич. картина мира и психач. явления стали рассматриваться в качестве неотделимых от тела и подчинённых единым для всего мироздания законам. В 17 в. возникли два варианта решения П. п., оказавшие большое влияние на последующую филос. и науч. мысль - психофизич. взаимодействие (Декарт) и психофизич. параллелизм (Лейбниц). Согласно Де­карту, живое тело является своего рода машиной, тогда как сознание( мышление, воля), будучи отличной от тела субстанцией, с одной стороны, испытывает его влияние (при ощущениях, аффектах и т. д.), с дру­гой - способно воздействовать на него (напр., при волевом усилии). Это учение о взаимодействии психиче­ского и физического было отвергнуто сторонниками неразделённости сознания и мозга как с идеалистич. (Лейб­ниц, Мальбранш), так и с материалистич. (Гартли) позиций, Идее взаимодействия был противопоставлен принцип параллельного протекания психич. и физич. процессов. Он приобрёл большую популярность в 19 в., когда открытие закона сохранения энергии сделало невозможным представлять сознание по типу особой силы, способной произвольно изменять телесное пове­дение организма. Вместе с тем дарвиновское учение требовало понять психику как активный фактор регу­ляции жизненных процессов. Это требование получило ложное преломление в новых вариантах психофизич. взаимодействия (Джемс). В кон. 19 - нач. 20 вв. рас­пространилась махистская трактовка П. п. (см. Ма­хизм), согласно к-рой душа и тело "построены" из одних и тех же "элементов" (ощущений), и поэтому нужно говорить не о соотношении реальных процес­сов - физиологических и психических, а о различных "комплексах ощущений". Эта идеалистич. концепция (подвергнутая критике В. И. Лениным в работе "Мате­риализм и эмпириокритицизм") привела неопозитиви­стов к утверждению, будто П. л. является псевдопроб­лемой, не разрешимой науч. средствами. Диалектич. материализм решает П. н. на основе понимания психи­ки как активного отображения реальности, осуществля­емого посредством нейромеханизмов.