Веб-бібліотека - головна сторінка


Мигович І.І. Соціальна робота:

Чому стає актуальною соціальна робота в Україні. Що таке соціальна робота. Історичні корені й традиції благодійництва. Морально-гуманістичні витоки соціальної роботи. Взаємозв'язок соціальної роботи з іншими галузями суспільної практики. Структура і функції органів соціальної роботи в Україні. Принципи і методи соціальної роботи. Яким має бути соціальний працівник...

Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Чи потрібна людині інформація. Етапи публікування повідомлень у ЗМІ. Чи потрібен редакційний етап?. Ефективність функціонування редакційного етапу. Місце едитології (науки про видавничу справу) в системі наук. Едитологія та її складові частини. Навчальні едитологічні дисципліни. Професія редактора. Сутність редагування. Об'єкт редагування. Предмет редагування. Методологічна база редагування. Методи й методики редагування. Мета й завдання редагування. Галузі редагування. Аспекти редагування. Історія розвитку редагування. Періодизація розвитку. Період існування редагування як практичної діяльності. Виникнення редагування. Стагнація в редагуванні. Відродження редагування...
Семотюк В. Програмування в середовищі Турбо Паскаль: Загальна характеристика мови Паскаль. Структура Паскаль-програми. Елементи мови Паскаль. Мова металінгвістичних формул. Прості типи даних. Вирази. Стандартні типи даних. Цілий тип. Дійсний тип. Логічний тип. Символьний тип. Конструйовані типи. Перелічуваний тип. Діапазонний тип. Оператори надання значень змінним. Оператор присвоєння. Введення-виведення. Порядок виконання операцій. Складений оператор. Стиль запису програми. Структури керування. Структура послідовного виконання. Структура розгалуження. Умовний оператор. Оператор варіанта. Оператор безумовного переходу. Структура повторення. Цикл з параметром. Цикл з передумовою. Цикл з післяумовою. Ітераційні цикли. Вкладені цикли...
Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа: Основи комерційної діяльності. Суть, роль, зміст і задачі комерційної роботи. Поняття і суть комерційної роботи. Розвиток комерційної діяльності на Русі. Характер і зміст процесів, що виконуються в торгівлі. Предмет, зміст і задачі курсу «Комерційна діяльність». Роль і задачі розвитку комерційної роботи на сучасному етапі. Психологія та етика комерційної діяльності. Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника. Етикет підприємця-комерсанта. Організація і ведення ділових переговорів. Ділові листи в комерційній роботі. Комерційний ризик і способи його зменшення. Комерційна інформація та її захист. Поняття комерційної інформації і комерційної таємниці. Забезпечення захисту комерційної таємниці...
Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка та розвиток регіонів (областей) України: Стан, проблеми та основні напрями розвитку господарства економічних районів (регіонів) обласного рангу:. Вінницький регіон. Волинський регіон. Дніпропетровський регіон. Донецький регіон. Житомирський регіон. Закарпатський регіон. Запорізький регіон. Івано-Франківський регіон. Київський регіон. Кіровоградський регіон. Львівський регіон. Луганський регіон. Миколаївський регіон. Одеський регіон. Полтавський регіон. Рівненський регіон. Сумський регіон. Тернопільський регіон. Харківський регіон. Херсонський регіон. Хмельницький регіон. Черкаський регіон. Чернівецький регіон. Чернігівський регіон. Кримський регіон...
Кифяк В. Ф. Організація туризму: Туризм та його світовий розвиток. Зміст, основні поняття та історичний розвиток туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму у світі та фактори впливу на туристичні обміни. Вплив туризму на світову економіку. Туризм України. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій (на прикладі Карпатського регіону та Буковини). Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Організаційні форми та види туризму. Організаційні форми туризму. Класифікація видів туризму за метою подорожі, територіальними ознаками, часовими характеристиками...
Кунченко-Харченко В.І. Документалістика: Інформаційно-документаційне забезпечення управління. Значення документаційного забезпечення управління. Документ, системи документації. Державна система документаційного забезпечення управління. Автоматизована система документаційного забезпечення. Складання та оформлення документів. Державний стандарт на УСОРД. Вид документа. Бланк документа. Порядок адресування документів. Погодження документів. Посвідчення документа. Відмітки на документах. Вимоги до тексту документа. Складання організаційно-розпорядчих документів. Структура та оформлення кадрової документації. Систематизація документів та їх зберігання. Систематизація документів. Номенклатура справ. Формування справ. Зберігання справ...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...
Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...
Голуб Н.Б. та ін. Технологія сучасного уроку рідної мови: Заняття №1. Заняття №2. Заняття №3. Заняття №4. Заняття №5. Заняття №6. Заняття №7. Заняття №8. Заняття №9. Заняття №10. Заняття №11. Заняття №12. Заняття №13. Заняття №14. Заняття №15. Заключне слово...
Гелей С. Д., Пастушенко Р. Я. Теорія та історія кооперації: Теоретичні основи кооперації. Правові засади діяльності кооперативних організацій в Україні. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооперативи. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Кооперативи виробників. Кооперативи споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Принципи - фундамент кооперативу. Міжнародні та національні кооперативні принципи. Зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Загальнолюдські цінності - підґрунтя кооперативних принципів. Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...

Турило A.M. та ін. Управління витратами підприємства:

Поняття та сутність витрат. Поняття та сутність управління. Мета та складові системи управління витратами підприємства. Методологічні засади визначення та обліку витрат. Класифікація витрат. Формування витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності. Характеристика одноразових витрат. Характеристика поточних витрат. Методика розрахунку показників, необхідних для ефективного управління витратами. Аналіз витрат. Планування витрат. Контроль витрат. Способи підвищення ефективності витрат підприємства. Оптимізація діяльності підприємства за критерієм витрат...

ПРОТЕСТАНТИЗМ

(от лат. protestans - публично заявляющий) - совокупность церквей и сект, которые возникли в ходе Реформации и наряду с католицизмом и православием образуют третью основную разновидность христианства. Термин "протестантизм" восходит к т. н. "Протестации", с которой на имперском сейме в Шпейере (1529) 20 германских князей и уполномоченных городов выступили против антилютеранского постановления католического большинства.
Реформация 16 в. означала коренную перестройку наднациональной Католической церкви в соответствии с потребностями новой буржуазной эпохи, противопоставившей сословно-феодальному строю идеологию частного предпринимательства, личной инициативы и духовной свободы. Требуя восстановления истинной "апостольской веры", протестантизм единственной священной книгой признал Библию, отверг институт священства (считая священниками всех верующих) и церковную иерархию, культ Богоматери и святых, монашество, учение о чистилище, верховную роль папы. Из семи таинств были сохранены лишь крещение и причащение в существенно новой интерпретации. Между человеком и Богом, утверждают протестанты, не существует никаких посредников; судьба человека всецело определяется милостью Бога, дарующего спасение по своей абсолютной свободной воле, а вовсе не понуждаемого "добрыми делами" (исполнением церковных предписаний, принятием таинств церковных, посещением святых мест, пожертвованиями в пользу церкви, куплей индульгенций и т. д.) греховного человека. Спасает только личная вера (sola fide) в искупительную жертву Иисуса Христа. Это не умственная или даже не душевная убежденность в существовании Бога, но осознание неисправимой греховности и никчемности, полное "сокрушение сердца". Согласно учению протестантизма, в результате грехопадения человек утратил всякое влечение к добру, поэтому единоспасающая вера может возникнуть лишь под воздействием Святого Духа, свидетельствующего грешнику о его предопределенности к "сынам света".
Бог в протестантизме мыслится прежде всего как всемогущий, наделенный высшей справедливостью и милосердием личностный партнер человека, требующий от него лишь полного доверия и осознания собственной неискоренимой греховности. Традиционные доказательства бытия Бога (онтологическое, космологическое и др.) отвергаются: не разум, а только богооткровенная вера может быть средством богопознания. Если для католицизма центр теологических исследований составляет метафизическая сущность Бога, понимаемого прежде всего в космологическом аспекте, то доктрина личной веры опирается преимущественно на евангельский (но не церковно-догматический) образ Иисуса Христа. Эта тенденция получит свое дальнейшее развитие в либеральной теологии.
Специфика становления раннего капитализма в разных странах предопределила особые национальные разновидности протестантизма. Основоположником немецкого протестантизма стал М. Лютер, публично бросивший вызов авторитету и власти Рима, соответствующий интересам самых различных социальных слоев Германии. Утверждая полную "свободу христианина" в вопросах религиозной жизни, Лютер одновременно подчеркивал его обязанность добровольно подчиняться земным правителям, ответственным за обеспечение мира и порядка в обществе. Ближайшим соратником и преемником Лютера был Ф. Меланхтон. Отстаивая и систематизируя идеи Лютера, он пытался смягчить отдельные резкие предписания (напр., в понимании свободы воли человека и роли добрых дел в оправдании грешника), а также достичь приемлемого компромисса с Католической церковью и светской властью. Растущий социальный консерватизм лютеранства заметно ограничил его влияние за пределами Германии в последующую революционную эпоху.
Параллельно с Лютером программу реформирования католицизма по-своему разрабатывал и осуществлял в Цюрихе У. Цвингла. С одной стороны, эта программа была более последовательной, что выразилось, напр., в известном споре с Лютером о таинстве крещения, которое Цвингли рассматривал как сугубо символический обряд, и в отказе от многих элементов церковного богослужения - прежде всего литургии. С другой, - будучи влиятельнейшим религиозным и политическим деятелем Цюриха, он использовал свою власть в борьбе против более радикальных реформаторов (анабаптистов), тем самым предвосхищая теократические претензии Ж. Кальвина. Идеи Цвингли остались локальным эпизодом Реформации, чему способствовала и его ранняя гибель.
Ж. Кальвин систематически и последовательно утверждал протестантские принципы (высшую славу Бога, непререкаемый авторитет Библии, катастрофичность первородного греха, абсолютный характер божественного предопределения, отказ от пышного католического культа и п.). Политическим идеалом Кальвин провозглашал республиканский строй; тем не менее в Женеве он установил деспотический теократический режим, сосредоточив всю власть в собственных руках. Неукротимая деятельность Кальвина оказала огромное влияние на социально-политическую историю Запада. В кальвинизме (реформатская церковь) наиболее решительные республиканские деятели находит освящение как бескомпромиссией борьбы против феодально-сословных порядков, так и средства защиты уже достигнутой власти - нетерпимость к политическому и религиозному инакомыслию.
По-своему развивалась Реформация в Англии, где уже с 12 в. короли и католические иерархи все настойчивее выступали против неограниченной власти римской церкви. Наконец, в 16 в. была проведена серия реформ, существенно ограничивающих власть папы над местной церковью, а в 1534 парламент объявил короля "единственным земным главой Английской церкви" - англиканства. Подобная реформация, продиктованная преимущественно политическими интересами, привела к тому, что в англиканском вероучении были объединены, порой механически, элементы католицизма и континентального протестантизма (учение о церкви как носительнице Божественной благодати и концепция спасения только верой, церковная иерархия и отмена монашества и т. п.).
Уже основатели протестантизма утверждали свои взгляды в постоянной борьбе с более решительными противниками Рима (С. Франк, М. Сереет, Э. Доле, Б. Губмайер и др.). По мере того, как протестантская ортодоксия становилась более жесткой, возникали новые религиозные объединения, настаивающие на решительном очищении (пуритане) и разрыве (индепенденты) с католической традицией, замене территориальных приходов церквами-общинами, состоящими лишь из возрожденных грешников, которые сознательно приняли крещение. Активизируется и борьба за веротерпимость, за правовое закрепление принципа свободы совести. Наиболее последовательно эти требования проводят объединения, получившие наименование протестантского сектантства (менониты, баптисты, квакеры, методисты и др.). Позже от баптизма отпочковываются адвентисты (а от них - "свидетели Иеговы"), пятидесятники и другие церкви, которые в свою очередь дробятся на более мелкие объединения.
Протестантизм вселял в своих последователей уверенность в том, что они уже спасены и внутренне свободны от земной власти. Тем самым он выступал против феодальных отношений личной зависимости, уравнивал людей как членов формирующегося буржуазного общества, наделяя их одинаковой надеждой на возможный успех, предоставлял им нравственно-психологический кредит, который каждый должен был отработать. Если нет необходимости в особых "добрых делах", преследующих цели "спасения", то священной - безотносительно к церковным регламентациям - признается вся повседневная деятельность. Важно не то, что делает человек, не его место и род занятий в обществе, а осознание им своей греховности и неоплатного долга перед Богом, его внутреннее состояние, цель, которую он ставит перед собой. А поэтому человек должен быть верным своему земному призванию - добросовестному труду, следующему нормам мирского аскетизма. Тем более (эту мысль ясно выразили кальвинистские богословы), что помимо прямого (личная вера) существуют и косвенные свидетельства "избранности", а именно успехи в профессиональном труде.
Протестантская концепция личной веры и земного призвания, полное доверие к личностному религиозно-духовному опыту человека, убеждение, что рядовой верующий способен понять Библию не хуже, чем сам папа, утверждала изначальное, онтологическое равенство верующих перед Богом. Унижая весь "тварный" человеческий род в вертикальном измерении - в сопоставлении с Богом и его абсолютной свободной волей, протестантизм тем самым возвышал любого мирянина в измерении горизонтальном - в сопоставлении с земными владыками, поскольку признавал его способность успешно воплощать Божью волю в выпавшем на его долю земном призвании. Если пафос ренессанса - возрождение мирского человека в новом гуманном мире, то пафос протестантизма - возрождение человека как духовного существа в Боге. Но в том и другом случае было засвидетельствовано возрастание личностного начала в культуре и тем самым существенный "прогресс в сознании свободы" (Гегель). Повышенный интерес протестантизма к внутреннему, личностному миру человека объясняет и его огромное влияние на европейскую духовную традицию. Поскольку христианская вера рассматривается как мотивация всей повседневной жизни, то для понимания веры необходимо знание всей глубины нравственно-духовных переживаний, путей формирования и выражения религиозного опыта человека. Это сказалось на антропологической переориентации западной культуры: в сферу профессиональных интересов теологов, деятелей искусства, философов, религиеведов включаются разнообразные проявления "жизненного мира" человека: страх смерти, угрызения совести, сознание собственной греховности, состояние озарения, "второе рождение" и т. д. Результаты подобных исследований человеческой духовности легко переводились на язык гуманитарной мысли. Примерами могут служить книги английского пуританина Дж. Беньяна (1628 - 88) "Путь паломника" и "Духовная война", а также произведения английского поэта Дж. Мильтона (1608 - 74), использовавшего библейские образы в создании грандиозной аллегории борьбы с английской монархией.
Рост авторитета научного знания, наступление эпохи Просвещения, становление философского рационализма, идей правосознания и гражданского общества способствовали переосмыслению догматики основоположников протестантизма, прежде всего концепции трансцендентного Бога, понятия человеческой греховности, противопоставления теологии и философии, разума и откровения, "веры и факта". Особую роль сыграли воззрения И. Канта, разрушившего традиционные доказательства бытия Бога и утверждавшего приоритет морали над религией, а также Ф. Шяейермахера, отстаивавшего мысль, что основу религии составляет "чувство зависимости" от бесконечного. Причем влияние теологии и философии было взаимным: протестантизм оказал огромное воздействие на взгляды классиков немецкой философии, которые в свою очередь существенно сказывались на эволюции протестантского богословия. С. Кьеркегор своей критикой Гегеля подготовил возникновение, уже в 20 в., как неоортодоксальной (диалектической) теологии, так и философии экзистенциализма. Все это определило доминирующее влияние либеральной теологии к сер. 19 - нач. 20 в.
Либеральная теология формировалась под влиянием Тюбингенской школы богословия, а также исследований младогегельянцев (Д. Ф. Штраус, С. Бауэр, Л. Фейербах и др.). Ведущие представители либеральной теологии (А. Ричль, А. Гарнак, Э. Трёльч) применили в изучении Библии характерный для модернизма историко-критический метод, который учитывал новейшие достижения исторических наук, библеистики и герменевтики. Результатами такого подхода был отказ от концепции вербальной богодухновенности Библии, приоритетное внимание к этическому аспекту учения Христа, как идеальной личности, великого моралиста, реализация заветов которого, а именно построение Царства Божьего на земле, составляет смысл истории, вполне достижимый усилиями нравственно обновленных людей. В нач. 20 в. эта установка стала ключевой для социального евангелизма, занявшего господствующее положение в протестантской теологии.
Обострение социально-классовых противоречий и прежде всего 1-я мировая война подорвали надежды либеральных богословов на воплощение в жизнь этики Христа, предопределив растущую влиятельность диалектической теологии (теологии кризиса: К. Барт, Р. Набур, Р. Бультман, Э. Брукнер, П. Лима, М. Бубер и др.), попытавшейся по-своему вернуться к ортодоксии раннего протестантизма. 2-я пол. 20 в. характеризуется сложной конфронтацией существующих богословских течений и возникновением целого ряда более радикальных протестантских теологических школ (Д. Бонхёффер, Дж. Робинсон, X. Кокс, многочисленные вариации т. н. теологии родительного падежа), отразивших глобальные тревоги человечества, вступающего в третье тысячелетие, Лит.: Лютер Мартин. Избр. произв. СПб., 1994; Он же. О рабстве воли. - В кн.: Эразм Роттердамский. Филос. произв. М., 1986; Кальвин Жан. Наставления в христианской вере: в 3 т. М., 1997 - 1999; Вебер Макс. Протестантская этика и дух капитализма. - Избр. произв. М., 1990; БецольдФ. фон. История Реформации в Германии, пер. с нем., т. 1 - 2. СПб, 1900; Капелюш Ф.Д. Религия раннего капитализма. М., 1931; Добренькое В. И. Современный протестантский теологический модернизм в США. М., 1980; Фурман Д. Е. Возрождение и Реформация. - В кн.: Философия эпохи ранних буржуазных революций. М., 1983; Соловьев Э. Ю. Непобежденный еретик. Мартин Лютер и его время. М., 1984; Энгельс Крестьянская война в Германии. - Маркс К., ЭнгельсФ. Соч., изд. 2, т. 7. М., 1986; Ревуненкова Н. В. Ренессансное свободомыслие и идеология Реформации. М., 1988; Гараджа В. И. Протестантские мыслители Новейшего времени. - В кн.: От Лютера до Вайцзеккера. М., 1994; ЛёзовС. В. История и герменевтика в изучении Нового завета. М., 1996; Митрохин Л. Н. Баптизм: история и современность. СПб., 1997.
Л. Н. Митрохин