Веб-бібліотека - головна сторінка


Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології:

Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...

Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...
Культурологія: українська та зарубіжна культура / За ред. М.М. Заковича: Теоретичні аспекти культури. Культурологічний підхід до аналізу культури. Методологічні засади розуміння культури. Поняття і сутність культури. Основні концепції культури. Морфологія і динаміка культури. Функції культури. Культура і суспільство. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства. "Субкультура" та її функції. Мистецтво як засіб творення особистості. Походження і основні етапи розвитку культури. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Генезис та етапи культурної еволюції. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції. Культура і цивілізація...
Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко: Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...
Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...
Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму: Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...
Палеха Ю. Кадрове діловодство: Організаційні засади роботи з кадрами. Робота з кадрами як багатогранний процес. Основні терміни та поняття. Елементи системи управління персоналом. Еволюція менеджменту персоналу. Розвиток підходів до управління персоналом. Напрями та методи управління персоналом. Основи кадрової політики. Особливості розробки та завдання кадрової політики. Основні засади та принципи роботи з кадрами. Реалізація кадрової політики організації. Побудова роботи кадрової служби. Історія розвитку кадрових служб. Види кадрових служб та їх чисельність. Завдання, напрями роботи і обов'язки кадрових служб. Складові кадрової роботи. Вимоги до працівників кадрових служб. Розроблення посадової інструкції менеджера з персоналу...
Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка: Теорія соціальної педагогіки. Соціальна педагогіка: її предмет, функції та прикладні завдання. Філософські основи сучасної соціально-педагогічної діяльності. Психолого-педагогічні основи соціалізації людської особистості з метою гармонізації власно особистісних та загальносуспільних інтересів. Сугестологічна майстерність соціального педагога. Екопсихологічна система особистості. Вплив мікрочинників соціалізації на її формування. Формування екопсихологічної системи особистості в умовах впливу мезочинників соціалізації. Роль основних джерел макрочинників соціалізації у формуванні екопсихологічної системи особистості. Вплив мегачинників соціалізації на формування людської особистості. Проблеми сучасної віктимології...
Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів: Якість як основна категорія товарної експертизи. Поняття якості товарів. Фактори формування і збереження якості товарів. Оцінювання якості товарів. Контроль якості товарів. Експертиза товарів. Загальні поняття, предмет, мета, завдання експертизи товарів. Класифікація експертиз. Суб'єкти і об'єкти експертизи, товарів. Методи товарної експертизи. Організація і техніка проведення експертизи. Товарознавча експертиза. Експертиза нормативної і супровідної документації. Експертиза кількості товарів. Експертиза якості товарів. Товарознавча судова експертиза товарів. Митна експертиза товарів. Санітарно-гігієнічна експертиза. Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи...

Пространство артефакта

Пространственно-временной континуум, в котором реализуется бытие (или событие) произведений современных арт-практик, арт-проектов. Его понимание отталкивается от традиционного эстетического осмысления "пространства и времени в искусстве", которое, например, в словаре "Эстетика" (М., 1989. С. 280-282) описывается следующим образом: "Было показано, что человеческое восприятие пространственных изображений всегда осуществляется во времени, оно всегда дискретно (прерывно). Художник облегчает это восприятие, обозначая в своем произведении те временные границы, в соответствии с которыми наше восприятие членится на отдельные ритмические такты. Эйзенштейн подчеркивал, что живописные произведения (например, портрет М.Н. Ермоловой кисти В.А. Серова) содержат членения на части, соединяемые при их восприятии, что позволяет считать построение этих произведений подобным монтажному. Применительно к творчеству таких художников, как М.А. Врубель, П.Н. Филонов, можно говорить даже об относительной независимости отдельных микрофрагментов их картин. Таким образом, изобразительное искусство, описывавшееся обычно вне времени, оказалось по способу восприятия связанным с ним. Пересмотр суждений традиционной эстетики о П. и в. был связан также с широким применением по отношению к словесному искусству представлений о неразрывной связи П. и в., выработанных естественными науками в первой четверти XX в. В трудax Бахтина понятие хронотопа (от греч. chronos - время, topos - место) применено для описания и классификации разных видов литературных текстов, в частности исторически сменявшихся типов романа. По словам английского драматурга Д. Б. Пристли, характерное для большинства его пьес представление фабулы вне хронологической последовательности (со смещением временных границ и с перенесением из одной эпохи в другую) было подсказано ему книгой П.Д. Успенского о новой модели мира в современной науке. Изменение представления о времени обнаруживается и в романе XX в., где (как, например, в эпопее французского писателя М. Пруста "В поисках утраченного времени") оно оказывается "центральным персонажем". Известный и ранее прием несовпадения последовательности сюжетного изображения событий с развертыванием фабулы в реальном времени особенно широко применяется в прозе, использующей "поток сознания" героя, в котором все реальные временные интервалы могут деформироваться. Параллельно с течениями в психологии, акцентирующими внимание на самых ранних образах, отпечатавшихся в бессознательной памяти, в прозе XX в. вырабатываются способы художественной реконструкции восприятий раннего детства ("Котик Летаев" Белого, "Перед восходом солнца М.М. Зощенко и др.). Время как основная тема пронизывает и поэтическое творчество В. Хлебникова, позднее творчество В.П. Катаева. По отношению к изобразительным видам искусства проблемы пространства наиболее детально исследованы в связи с символической функцией перспективы Панофским, Флоренским и Б.В. Раушенбахом. В трудах этих ученых, а также Франкастеля показано, что свойственная европейскому искусству после Ренессанса прямая перспектива возникает в связи с изменением представления о П. и в. Ранее же использовались другое перспективные принципы (близкие к чертежным в египетском искусстве, иерархическая "обратная" перспектива в средневековой иконописи и т. п.). Определенный тип восприятия П, и в. становится в каждую конкретную эпоху стилистической нормой. Нейропсихологические особенности человеческого мозга (лево- и правополушарная его специализация) обусловливают многообразие возможностей восприятия П. и в. Это используется в эстетических целях так, что в, каждом конкретном произведении искусства реализуются некоторые из этих возможностей. Культурно-историческая и социальная обусловленность реализации категорий П. и в. в искусстве приводит к возникновению таких его форм, которые занимают промежуточное положение между теми видами искусства, .которые в традиционной эстетике считались пространственными, и теми, которые считались временными. Так, в традиционной индийской культуре, где роль временных и особенно хронологических различий существенно меньше, чем в Европе, танец представляет собой смену дискретных поз, аналогичных разработанной в эстетике их классификации для скульптуры. Примером сближения временного искусства с пространственным ( в традиционном их толковании) можно считать визуальную, или графическую, поэзию, широко распространившуюся в последнее время, но и раньше, в начале XX в., интересовавшую таких русских поэтов, как Белый, М.И. Цветаева и Маяковский, разработавших особые графические приемы расположения частей стихотворной строки (столбиком или лесенкой). Технические изобретения способствуют распространению новых средств передачи информации (например, документальное кино или прямая телевизионная передача), которые в принципе позволяют фиксировать события в реальном хронотопе. Именно развитие новых видов искусства со всей остротой ставит проблему эстетической сущности категорий П. и в. в искусстве, позволяет нетрадиционно и углубленно осознать отличие реального и психологического П. и в. от П. и в. в искусстве". Этот текст в достаточно высокой степени актуален и для понимания пространственно-временного континуума большого класса арте-феноменов (см.: Артефакт) авангарда. П. а. - сложное многомерное полисемантическое психофизическое образование, адекватно существующее и функционирующее только в процессе активного восприятия соответствующего артефакта реципиентом (или активного его участия в соответствующем арт-действе - перформансе, хэппенинге, акции и т. п.). Оно складывается на основе глубинного синтезирования в психике субъекта восприятия большого количества разнохарактерных компонентов, главными среди которых являются: материальная структура самого артефакта (визуального, аудиовизуального или вербального); исходные предпосылки восприятия (в частности, знакомство с концепцией авторов, если она существует) и соответствующий настрой на восприятие; художественно-эстетический опыт реципиента, его интеллектуальный уровень и психическое состояние; степень его коммуникабельности с конвенциональной системой, к которой принадлежит воспринимаемый артефакт, предварительное знакомство с семантическим полем данной арт-практики; сам процесс восприятия артефакта. Современные арт-практики и энвайронменты, основанные на использовании практически всего опыта предшествующей культуры, фрагментов современных научных открытий и всевозможных достижений новейшей техники и технологий, создают бесчисленное множество П. а., далеко не все из которых в полной мере открываются даже достаточно подготовленным реципиентам. Своеобразный "эзотеризм" ПОСТ-культуры (см.: ПОСТ-), далеко не всегда имеющий духовное происхождение, существенно ограничивает поае вероятных реципиентов тех или иных арт-практик и, соответственно, виртуальность (см.: Виртуальная реальность) их П.а. См. также: Энвайронмент, Л.Б., В.Б.