Веб-бібліотека - головна сторінка


Заброцький M.М. Основи вікової психології:

Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...

Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології: Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...

ПРОПОЗИЦИОНАЛЬНЫЕ УСТАНОВКИ

- (англ. propositional attitudes) - выражения, обозначающие намерения, желания, мнения, восприятия, представления субъекта. Обычно они представлены глаголами, за которыми следует придаточное предложение, выражающее пропозицию (мысль). Впервые этот термин стал использоваться Расселом в 40-е годы. Он придавал ему психологический смысл, трактуя установки как предрасположенности субъекта к определенному видению объекта. Развернувшаяся дискуссия о семантическом статусе П.у. продолжается до сих пор. Трудности логического анализа контекстов, содержащих П.у., обусловлены наложением разнородных смысловых пластов. При анализе лингвистического поведения субъекта необходимо принимать во внимание тот факт, что внутренний мир человека представляет собой многомерную систему мотивов, предпочтений, интересов, верований и т.д. Поэтому человек может придавать разный смысл одному и тому же выражению в различных ситуациях. Кроме того, нельзя произвольно заменять в таких контекстах какое-либо выражение на синонимичное, руководствуясь лишь лингвистическими соображениями. Смысл целого контекста также зависит от позиции автора (говорящего), от достоверности сведений о другом человеке, от умения его понять и т.д. Для того чтобы оценить мысль человека как знание ("он знает, что..."), необходимо рассмотреть культурно-исторический фон знаний, обоснованность личного знания с точки зрения социальных норм.