Веб-бібліотека - головна сторінка


Бедь В.В. Юридична психологія, 2002:

Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...

Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами: Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...
Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...

ПРОМЫСЛЫ НАРОДНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЕ

- форма организаций худож. труда, основанного на коллективном творчестве, развивающем местную культурную традицию и ориентированном на продажу промысловых изделий. Принципами творчества в рамках П. н.-х. являются варьирование худож. образа, преемственность мастерства, регулируемая законом традиции. В процессе развития П. н.-х. отрабатываются технические способы и худож. приемы обработки материала, образная система худож. языка. Как показывают раскопки, П. н.-х. существовали в России со времен Киевской Руси и развивались на базе домашнего худож. ремесла (Ремесло художественное) под влиянием культурных традиций рус. городов и торговых отношений ярмарки. Расцвет П. н.-х. относится ко второй половине XVII в. (изразцовое производство, резьба и росписи по дереву, плетение кружев,ткачество, гончарство, серебряное дело и пр.). По характеру народные П., основанные на ручном труде, неоднородны: мелкие и крупные; монастырские, городские, сельские, сочетающиеся с трудом земледельца. Рост производительных сил с начала XVIII в. приводит к возникновению мануфактур, затем к развитию П. н.-х. в рамках фабричной промышленности, постепенно поглощающей мелкие промыслы. Со второй половины XIX в. в результате капиталистической конкуренции подрывается экономическая основа П. н.-х., а в результате их офабричивания, дробления производственных операций, снижается творческое начало, качественный уровень изделий. В книге "Развитие капитализма в России" В- И. Ленин дал анализ этого.процесса на примерах Семеновского ложкарного и Красносельского ювелирного промыслов, подчеркивая сохранение тем не менее "духа ремесла". После Октябрьской революции были приняты меры, направленные на возрождение П. н.-х. Луначарский считал это одной из первоочередных задач культурной политики. В 1917 - 19 гг. воссозданные П. н.-х. были организованы на базе артелей. К 30-м гг. объем их худож. продукции значительно возрос. Сохраняя структуру артели, в дальнейшем они развивались в рамках промысловой кооперации, а в 1,965 г-вошли в систему местной промышленности. Однако промышленная система, не соответствующая творческой структуре П. н.-х., сковывала их худож. развитие. Принятое в 1974 г. постановление ЦК КПСС "О народных художественных промыслах", др. решения наметили пути перестройки этой области народного творчества, утверждения его как части худож- культуры об-ва.