Веб-бібліотека

Філософія / За ред. І.Ф. Надольного:

Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...

Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...
Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа: Основи комерційної діяльності. Суть, роль, зміст і задачі комерційної роботи. Поняття і суть комерційної роботи. Розвиток комерційної діяльності на Русі. Характер і зміст процесів, що виконуються в торгівлі. Предмет, зміст і задачі курсу «Комерційна діяльність». Роль і задачі розвитку комерційної роботи на сучасному етапі. Психологія та етика комерційної діяльності. Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника. Етикет підприємця-комерсанта. Організація і ведення ділових переговорів. Ділові листи в комерційній роботі. Комерційний ризик і способи його зменшення. Комерційна інформація та її захист. Поняття комерційної інформації і комерційної таємниці. Забезпечення захисту комерційної таємниці...
Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...
Дмитрук О.Ю., Дмитрук С. В. Екотуризм: Екологічний туризм. Основні концепції, поняття та підходи. Екотуризм базові поняття і терміни. Принципи, функції та завдання екологічного туризму. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних природознавчих та краєзнавчих подорожей в світі. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних туристсько-краєзнавчих подорожей і екскурсій в Україні. Екотуристська діяльність. конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Екотуристська діяльність. Конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Науково-методичні основи менеджменту в екотуризмі. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту в екотуризмі...
Кифяк В. Ф. Організація туризму: Туризм та його світовий розвиток. Зміст, основні поняття та історичний розвиток туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму у світі та фактори впливу на туристичні обміни. Вплив туризму на світову економіку. Туризм України. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій (на прикладі Карпатського регіону та Буковини). Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Організаційні форми та види туризму. Організаційні форми туризму. Класифікація видів туризму за метою подорожі, територіальними ознаками, часовими характеристиками...
Сморжанюк Т.П., та ін. Документарне забезпечення управління: Діловодство як галузь ведення документів. З історії документації управлінської діяльності в Україні. Особливості організації сучасного діловодства. Стилістика і службові документи. Класифікація документів. Організація документообігу на підприємстві. Нормативна база організації документування. Оформлення документів і їх реквізити. Організація документообігу на підприємстві та порядок зберігання документів. Службові документи виробничої та зовнішньоекономічної діяльності. Документування в управлінській діяльності. Документи з питань постачання і збуту. Розпорядчі, розрахунково-фінансові документи. Особливості номенклатури справ і порядок зберігання документів...
Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія: Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...
Пірен М. І. Конфліктологія: Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...

ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ОТНОШЕНИЯ

совокуп­ность материальных экономич. отношений между людь­ми в процессе обществ. произ-ва и движения обществ. продукта от произ-ва до потребления. П. о. являются необходимой стороной обществ. произ-ва. "В производ­стве люди вступают в отношение не только к природе. Они не могут производить, не соединяясь известным образом для совместной деятельности и для взаим­ного обмена своей деятельностью. Чтобы производить, люди вступают в определенные связи и отношения, и только в рамках этих общественных связей и отношений существует их отношение к природе, имеет место произ­водство". В процессе труда складываются от­ношения, обусловленные потребностями технологии и организации произ-ва, напр. отношения между рабо­чими различных специальностей, между организато­рами и исполнителями, связанные с технологич. раз­делением труда внутри производств. коллектива или в масштабах общества. Это - производств.-технич. от­ношения. Но в произ-ве, кроме этих отношений, между людьми складываются также экономич. отношения. Производств.-экономич. отношения, или, как их обыч­но называют, П. о., отличаются от производств.-техни­ческих тем, что они выражают отношения людей через их отношения к средствам произ-ва, т. е. отношения собственности. Если средства произ-ва находятся в руках всего общества и тем самым его экономич. осно­ву составляет обществ. собственность - как это имеет место при социализме - то между членами общества складываются П. о. сотрудничества и взаимопомощи. Напротив, если средства произ-ва находятся в руках части общества, в руках частных собственников, то утверждаются отношения эксплуатации человека че­ловеком, отношения господства и подчинения (рабство, крепостничество, эксплуатация наёмного труда). Кро­ме основных, существуют также переходные П. о., ког­да в рамках одного и того же уклада х-ва сочетаются элементы различных типов П. о. (напр., гос. капитализ­ма в условиях диктатуры пролетариата).
Отношения собственности пронизывают все сферы экономич. отношений - произ-ва, обмена, распределе­ния и потребления материальных благ, и обусловливают распределение средств произ-ва и распределение людей в структуре обществ. произ-ва (классовую структуру общества). Непосредственно в процессе произ-ва раз­личные отношения собственности находят выражение в способе соединения производителя со средствами произ-ва. Так, в капиталистич, обществе рабочий может соединяться со средствами произ-ва, лишь про­дав свою рабочую силу капиталисту. В социалистич. обществе средства произ-ва принадлежат самим трудя­щимся, представителем к-рых выступает социалистич. гос-во. Этим определяются и характер отношений меж­ду людьми в процессе произ-ва, и формы распределения материальных благ.
П. о. придают всем обществ. явлениям и обществу в целом исторически определённое социальное качество. Само выделение П. о. как объективных, материальных, от сознания людей не зависящих отношений из всей суммы обществ. отношений составляет центр. пункт в выработке материалистич. понимания истории. В. И. Ленин отмечал, что в "Святом семействе" (1845) "... Маркс подходит к основной идее всей своей "си­стемы" ... - именно к идее общественных отношений производства". В "Нем. идеологии" К. Маркс и Ф. Энгельс выделяют две сторо­ны произ-ва - производительные силы и зависящие от них обшеств. отношения людей в произ-ве, к-рые определяются в этой работе как "формы общения". Сам термин" П.о." был выработан Марксом и Энгельсом позже ("Манифест Коммунистич. партии", 1848, и др.). Выделение экономич. П. о. из всей суммы обществ. отношений явилось основой яауч. подхода к анализу историч. процесса. П. о. дают объективный критерий для отграничения одной ступени обществ. раз­вития от другой, для выделения общего, повторяю­щегося в истории разных стран и народов, находящих­ся на одной ступени обществ. развития, т. е. для выде­ления конкретно-историч. типов общества - общест­венноэкономических формаций, и тем самым открывают путь познания законов развития человеч. истории.
Игнорирование П. о., в рамках к-рых совершается труд, приводит к тому, что всякий трудовой процесс сводится к нек-рым общим моментам, и тогда историч. эпохи различаются между собой только уровнем тех­нич. вооружённости труда, исчезают коренные эконо­мич. различия между разными обществ. формациями. В этом и состоит существо методологии т. н. техноло­гич. детерминизма, к-рая нашла своё проявление в бурж. теориях "постиндустриального общества", "индустри­ального общества" и др., к-рые оценивают различные общества только с т. зр. уровня их технич. развития. В то же время отрицание зависимости П. о. от уровня развития производит. сил ведёт к идеализму в теории и волюнтаризму и произволу в политике.
П. о. являются социальной формой производитель­ных сил. Вместе они составляют две стороны каждого способа производства и связаны друг с другом по закону соответствия П. о. характеру и уровню развития производит. сил. Диалектика производит. сил и П. о. вскрывает причины самодвижения произ-ва и тем са­мым сущность всего историч. процесса.
Являясь формой развития производит. сил, П. о., будучи первичными материальными обществ. отноше­ниями, выступают в качестве базиса по отношению к идеологии, идеологич. отношениям и учреждениям - обществ. надстройке (см. Базис и надстройка). В сово­купности всех своих социальных функций - и как форма производит. сил, и как базис общества - П. о. образуют экономич. структуру обществ. формации.
П.о. коммунистич. формации коренным образом от­личаются от П. о. всех антагонистич. формаций гос­подством обществ. собственности на средства произ-ва, отсутствием эксплуатации и социальных антагонизмов. Они являются базисом идейно-политич. единства всего общества. П. о. коммунистич. формации имеют своеоб­разные закономерности своего возникновения. Они не формируются в недрах предшествующей формации, а возникают в результате социалистич. революции, уста­новления власти рабочего класса, к-рая используется как рычаг для преобразования экономич. отношений. Характер развития П. о. коммунистич. формации также качественно отличается от развития П. о. предшествую­щих обществ. Во-первых, противоречия, возникающие в развитии социалистич. способа произ-ва, разрешаются не путём устранения социалистич. П. о., а путём их развития при сохранении их качеств. определённости как отношений сотрудничества и взаимопомощи. Во-вторых, в антагонистич. обществе противоречия между производит. силами и П. о. разрешались в интересах одной социальной группы (класса) в ущерб другой, при социализме же они разрешаются в интересах всего общества.
Формирование социалистич. П. о. первоначально происходит путём замены частной собственности об­щественной в результате экспроприации частной соб­ственности, основанной на присвоении чужого труда, а также кооперирования собственности мелких произ­водителей, основанной на личном труде. Социалистич. П. о. характеризуются наличием двух форм обществ. собственности на средства произ-ва - государствен­ной и кооперативной - обусловливающей отношения взаимопомощи, коллективизма, товарищеского сотруд­ничества свободных от эксплуатации людей, распреде­ление по количеству и качеству труда. Развитие социалистич. П. о. есть их совершенствование и постепенное перерастание в коммунистич. П. о. на основе и в про­цессе создания материально-технич. базы коммунизма. Серьёзное влияние на этот процесс оказывает науч.-технич. революция, её органич. соединение с преимущест­вами социалистич. системы х-ва. По мере развития производит. сил и производительности труда главным в условиях развитого социализма становится постепен­ное сближение и слияние двух форм социалистич. соб­ственности и создание единой общенар. собственности на орудия и средства произ-ва, стирание существ. раз­личий между городом и деревней, между умств. и физич. трудом, стирание социальных различий между рабочи­ми, крестьянами и интеллигенцией, постепенный пере­ход от распределения по труду к распределению по потребностям, установление полного социального равен­ства, всестороннее развитие самого человека.


© 2009-2020  lib.ltd.ua