Веб-бібліотека - головна сторінка


Максименко С.Д. Загальна психологія:

Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...

Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...
Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Етика як сукупність знань про мораль та поведінку. Етика, етикеті мораль. Визначення понять «етика» та «етикет». Розвиток системи норм поведінки. Мораль та моральність. Роль звичок. Норми моралі. Діловий протокол. Протокол як форма ієрархічного порядку. Основні принципи ділового протоколу. Протокол у міжнародному спілкуванні. Підготовка програми перебування зарубіжної делегації. Економічна етика. Основи економічної етики. Зміни в економічних системах і стилях управління. Норми економічної етики. Вимоги до сучасного керівника. Етичні засади бізнесу. Стимулювання етичної поведінки. Загальні етичні установки. Етичні проблеми сучасного бізнесу. Соціальна відповідальність бізнесу. Постулати бізнес-етики...
Усі українські письменники / Упорядники Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева: Анатолій Дімаров. Богдан-Ігор Антонич. Валер'ян Підмогильний. Василь Барка. Василь Стус. Василь Симоненко. Володимир Сосюра. Іван Нечуй-Левицький. Іван Франко. Василь Королів-Старий. Леся Українка. Максим Рильський. Олександр Олесь. Олесь Гончар. Ольга Кобилянська. Павло Тичина. Панас Мирний. Улас Самчук. Валерій Шевчук. Володимир Винниченко. Григір Тютюнник. Григорій Квітка-Основ'яненко. Григорій Косинка. Григорій Сковорода. Іван Багряний. Іван Карпенко-Карий. Іван Котляревський. Леонід Глібов. Ліна Костенко. Микола Куліш. Микола Хвильовий. Михайло Коцюбинський. Михайло Старицький. Олександр Довженко. Остап Вишня. Тарас Шевченко. Українське шестидесятництво. Андрій Малишко. Борис Грінченко...
Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Суть і значення наукової обробки документів. Поняття "згортання інформації". Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу. Використання наукової обробки документів. Бібліографічний опис документів. Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього. Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису. Розвиток книгоопису з давнини до XVIII ст. Розвиток книгоопису в XIX ст. Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в XX ст. Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст...

ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ ЭСТЕТИКА

(или эстетика труда) - часть марксистско-ленинской эстетики, изучающая специфику эстетической деятельности в системе общественного производства. Хотя на ранних ступенях развития эстетической мысли П. э. не была выделена в самостоятельную область, нек-рые ее проблемы затрагивались уже в беседах Сократа, "Поэтике" Аристотеля, "Десяти книгах об архитектуре" Витрувия и т. д. Не знает структурных разграничений между нск-вом и материально-худож. культурой и эстетика Возрождения. Поляризация худож. и утилитарной деятельности произошла в условиях капиталистического разделения труда. Этот процесс фиксировал Кант в "Критике способности суждения". После Канта буржуазная классическая эстетика развивалась гл. обр. как философия иск-ва. Проблемы эстетической деятельности в системе производства исключались или рассматривались как прикладные. Однако в середине XIX в. разрыв между двумя сторонами культуры - материальной и духовной - оказался настолько существенным, что мн. представители эстетической мысли того времени (У. Мор-рис, Рёскин, Земпер) выступили с критикой этого положения и выдвинули требование эстетического освоения условий и продуктов материального производства. С тех пор параллельно с традиционной эстетикой развивается теория материально-худож. культуры. В конце века она вылилась в теорию функционализма, осн. принципом к-рой было утверждение прямой зависимости красоты изделия от степени его функционально-конструктивного совершенства. Стремясь к интеграции материальной и худож. культуры, функционализм придавал принципам формообразования в материальной сфере универсальное значение, неправомерно распространяя их на иск-во. Возникновение нового вида эстетической деятельности - дизайна - поставило марксистскую эстетику перед необходимостью его теоретического осмысления, рассмотрения специфики эстетической деятельности в системе материального производства. На этой основе произошло расширение предмета эстетики и выделение в ее структуре специального раздела - П. э., охватывающей целый комплекс общетеоретических, специальных и пограничных проблем эстетической науки. П. э. рассматривает закономерности формирования материально-худож. культуры в конкретно-историческом плане: роль труда в возникновении эстетической деятельности, развитие эстетического начала в труде; синкретический характер эстетической и утилитарной деятельности на ранних этапах развития культуры; ремесло как первая форма эстетической деятельности в системе материального производства, общность его эстетических принципов с фольклором; развитие прикладного иск-ва на базе мануфактурного производства; капиталистическое разделение труда и деэстетизация машинного производства; эстетическое освоение новой техники и возникновение дизайна; закономерности развития дизайна в системе капиталистического производства и в условиях социализма. Специфику эстетической деятельности в системе материального производства П. э. исследует в структурном плане: метод худож- творчества и принципы формообразования, их обусловленность задачами и факторами материального производства; продукт эстетической деятельности, его инструментальная и знаковая функции, семантический и эстетический аспекты, критерий эстетической ценности, соотношение в нем красоты, и пользы; эстетическая организация среды, проблема стиля; специфика "потребления" материально-худож. культуры, его зависимость от эстетических вкусов публики и господствующей в об-ве системы эстетических ценностей. П. э. поднимает также ряд проблем, смежных с теорией иск-ва: взаимодействие иск-ва и дизайна, роль иск-ва в формировании эстетических принципов и методов худож. творчества; воздействие техники на иск-во, и в частности средств тиражирования и массовой коммуникации; проблемы интеграции иск-ва, науки и техники и создания единой эстетической культуры об-ва. П. э. и техническая эстетика не исключают и не подменяют, а взаимно предполагают друг друга. Техническая эстетика представляет П. э. конкретный материал, а П. э. выступает в качестве методологии по отношению к технической эстетике.