Веб-бібліотека - головна сторінка


Дейтус К. Сміт, молодший. Посібник книговидавця:

Книговидання і національний розвиток. Генеральна стратегія та головні цілі. Партнери у книгосвіті. Процес книговидання. Економіка книговидання. Редакційна робота: від ідей до книжок. Редагування рукопису. Оформлення книжки. Книговиробництво: друк і оправа. Книготоргівля. реклама: Як заохотити людей до купівлі книжок. Види книговидання. прибуткові видання та інші види книжок. Підручники. Дитяча література. Масове розповсюдження. Книжкові клуби та передплатні видання. Переклади - вікна у світ. Розбудовуючи майбутнє. Бібліотеки, розвиток письменності та читання. співробітництво видавців. Окремі питання. Видавничі права і контракти. Кілька нотаток про бухгалтерію. Книгарня. Навчання книгоіндустрії...

Мигович І.І. Соціальна робота: Чому стає актуальною соціальна робота в Україні. Що таке соціальна робота. Історичні корені й традиції благодійництва. Морально-гуманістичні витоки соціальної роботи. Взаємозв'язок соціальної роботи з іншими галузями суспільної практики. Структура і функції органів соціальної роботи в Україні. Принципи і методи соціальної роботи. Яким має бути соціальний працівник...

Принцип(метаф.) или начало

- то, чем объединяется в мысли и в действительности известная совокупность фактов. Указанием П. начинается философия у греков. Первоначально одна из данных в опыте реальностей выделялась как основная и обозначалась как П. всего существующего: вода - у Фалеса, воздух - у Анаксимена. Но в таком понятии обнаруживается противоречие: вода = П. или воздух - П. не могут быть тем, что обыкновенно называется водой или воздухом, и уже один из древнейших философов, Анаксимандр, приходит к пониманию всемирного П. как чего-то беспредельного. Найти такой П., который действительно содержал бы в себе основания для всего существующего, составляет главную задачу философии. При всех ее успехах со стороны формального развития умственной деятельности, П. бытия доселе получает в различных системах лишь те или другие односторонние определения, не представляющие существенного прогресса сравнительно с воззрениями древних мыслителей. Идеальные требования или нормы метафизического П. сводятся к трем: такой П. должен обладать наибольшим внутренним единством и наибольшею полнотою содержания, и связь его с тем, что из него объясняется, должна быть наиболее ясною и внутренней обязательностью. Неудовлетворительность в этом смысле выставляемых в новейшее время П. доказывает, что философия еще имеет перед собою будущность. Помимо всеобщего метафизического П., этот термин употребляется также и для обозначения известных особых точек зрения на ту или другую сторону мышления и бытия: П. достаточного основания, П. индивидуации.
Вл. С.