Веб-бібліотека - головна сторінка


Причепій Є. М. та ін. Філософія:

Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...

Бочелюк В. Й. Юридична психологія: Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...

ПРИМАТ ВОЛИ НАД РАЗУМОМ

- принцип познания, связываемый с именем Иоанна Дунса Скота (XIII в.) и трактуемый как конкретизация слов ап. Павла о первенстве любви над мудростью: из этого первенства выводится примат воли над разумом. Этот принцип был противопоставлен тезису Фомы Аквинского о высшем благородстве разума по сравнению с волей. Разум, считал Д. Скот, это только способность мышления и не он решает, мыслить ему или не мыслить и в каком направлении действовать. Конечно, разум работает над чувственными восприятиями по своим законам, но его внимание к предмету, подчеркивал Д. Скот, определяется актами воли, которая и выбирает, чему отдать предпочтение из имеющегося у разума материала восприятий и идей: воля фиксирует внимание разума на нужном для воли, отвлекая его от всего нежелательного. Определение целей и задач познания и выбор необходимых средств идет в русле нашего общего понимания смысла бытия и призвания человека, и этим преодолевается односторонность принципа примата воли над разумом. В XIX в. А. Шопенгауэр зашел в вопросе о воле слишком далеко, когда написал: "Все познание вообще, как разумное, так и чисто наглядное, первоначально возникает из самой воли, относится к существу высших ступеней ее объективизации в качестве простого средства к поддержанию индивида и рода". Впрочем, он же признавал, что познание способно освободиться от рабства воли к жизни и самоутверждению, преодолеть ее ради добродетели и святости.