Веб-бібліотека - головна сторінка


Інформаційні системи:

Основи інформаційних технологій. Основи організації автоматизованого опрацювання інформації. Мета впровадження та використання автоматизованих інформаційних систем і технологій. Інформація в управлінні економічними об'єктами. Дослідження системи управління. Класифікація АІС. Організація АІС. Основні принципи створення АІС. Життєвий цикл АІС. Автоматизовані інформаційні технології. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій. Режими автоматизованого опрацювання інформації. Деякі найпоширеніші комп'ютерні інформаційні технології. Інформаційні мережні технології. Технологія "клієнт-сервер". Міжнародна комп'ютерна мережа Internet. Технології розподіленого оброблення та збереження інформації...

Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК: Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...
Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії: Предмет та задачі топографії й картографії в екологічному моніторингу. Визначення топографії й картографії та їх зміст. Зв'язок топографії й картографії з іншими науками, історія їх розвитку та організацій форми. Картографічні образно знакові просторові моделі. Карти та їх властивості. Класифікація карт. Географічні атласи та їх класифікація. Суть та структура регіональних екологічних атласів. Математична основа побудови географічних карт. Моделі поверхні Землі та її розміри. Математична основа карт. Картографічні проекції. Системи координат в топографії та картографії. Основні лінії та площини еліпсоїда. Географічні координати. Плоскі прямокутні координати. Полярні та біполярні координати". Висота точок...
Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології: Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...
Горгашич В. О. Морфологія української мови: Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...
Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...
Мосіяшенко В.А. Українська етнопедагогіка: Загальні основи української етнопедагогіки. Поняття про педагогіку, народну педагогіку, етнопедагогіку. З історії розвитку української етнопедагогіки. Структура української етнопедагогіки. Основні принципи і засоби української етнопедагогіки. Педагогічні погляди народу на виховання підростаючого покоління. Мета, зміст та основні чинники виховання. Засоби та методи виховання. Принципи народного виховання. Самовиховання в житті людини. Етнопедагогіка - основа сучасної національної системи виховання. Виховний ідеал української народної педагогіки. Суть виховного ідеалу. Традиційний український ідеал людини. Тип досконалої людини в українській козацькій педагогіці. Виховний ідеал у творчості Г. Ващенка...
Диомидова Г. Н. Библиографоведение: Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...
Семигіна Т. В. Порівняльна соціальна політика: Порівняльні підходи у соціальній політиці. сучасні соціальні проблеми у світі. Розуміння соціальних проблем. Оцінювання соціальних проблем. Загальній погляд на міжнародний контекст. Національні моделі соціальної політики. Класифікації моделей соціальної політики. Зміни в моделях соціальної політики. Фахові тенденції у соціальній політиці. Глобальна соціальна політика. Соціальна політика у великобританії. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники. Політична система та ідеологічні погляди на соціальну політику. Адміністрування соціальної політики. Соціальні програми. Соціальна політика у німеччині. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники...
Правик Ю.М. Маркетинг туризму: Особливості маркетингової діяльності туристичних компаній. Організація і технологія роботи туристичних фірм. Види туристичної діяльності. Туристичні послуги та їх правове забезпечення. Процес укладення туристичного договору. Розробка туристичного продукту. Формування туристичного продукту. Міжнародні принципи розрахунків у туристичному бізнесі. Канали збуту туристичних послуг. Маркетингові дослідження туристичної галузі. Загальна сутність маркетингових досліджень на підприємстві. Сутність і функції маркетингового дослідження у туристичній галузі. Доцільність проведення та нормативна база маркетингових досліджень. Стандарти якості маркетингових досліджень у маркетингу послуг...
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Система освіти в Україні. Поняття системи освіти, її структура. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Теорія навчання (дидактика). Дидактика, її категорії. Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики. Процес навчання. Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчання. Логіка навчального процесу. Структура процесу учення. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання...

В. Руделіус та ін. Маркетинг:

Суть маркетингу: орієнтація на споживача. Futuris: народження ідеї. Як усе почалося. Що таке маркетинг. Чи можете ви вважати себе спеціалістом із маркетингу: хороші і погані новини. Хороша новина: у вас уже є досвіду галузі маркетингу. Погана новина: очевидні рішення не завжди правильні. Маркетинг: використання обміну для задоволення потреб. Фактори, які впливають на маркетингову діяльність. Що формує необхідність маркетингу. Принаймні дві сторони з незадоволеними потребами. Бажання і можливість задовольнити взаємні потреби. Наявність у сторіч можливості спілкуватися. Об'єкт обміну. Як маркетинг виявляє і задовольняє споживчі потреби. Виявлення споживчих потреб. Невдачі товарних новинок. Потреби і первинні потреби споживачів...

ПРИЧИННОСТЬ

генетич. связь между отд. состояния­ми видов и форм материи в процессах её движения и развития. Вопрос о П. непосредственно связан с пони­манием принципов строения материального мира и его познания. На основе П. организуется материально-практич. деятельность человека и вырабатываются науч. прогнозы. Всё это обусловливает остроту проб­лемы П. в философии и науке вообще (см. Детерминизм и Индетерминизм). Проблема П. тесно связана с осн. вопросом философии: "... субъективистская линия в вопросе о причинности есть философский идеализм..." Сущностью П. является произ-во причиной следствия. П. есть внутр. связь между тем, что уже есть, и тем, что им порождается, что ещё только становится. Этим П. принципиально отличается от др. форм связей, для к-рых характерен тот или иной тип упорядоченной соотнесённости одного явления другому.
П. объективна: она есть присущее самим вещам внутр. отношение. П. всеобща, т. к. нет явлений, к-рые не имели бы своих причин, как нет явлений, к-рые не порождали бы тех или иных следствий.
Связь причины и следствия является необходимой: если есть причина и налицо соответствующие условия, то неизбежно возникает следствие, причём оно всегда порождается данной причиной при тех же условиях и во всех др. случаях. Следствие, произведённое нек-рой причиной, само становится причиной другого явления; последнее, в свою очередь, оказывается причиной третьего явления и т. д. Эту последовательность явлений, связанных друг с другом отношением внутр. необходимости, наз. причинной или причинно-следств. цепью. Её можно назвать "цепью причинения". Любая из цепей причинения не имеет ни начала, ни конца. Попытки найти абсолютно "первую" или "последнюю" причины означают обращение в той или иной форме к чуду, сверхъестеств. силе.
В процессе причинения происходит перенос материи и движения от причины к следствию. С этим связана другая фундаментальная черта процесса причинения - перенос структуры от причины к следствию, т. е. воспроизведение, "отображение" структуры причины в структуре следствия. Этот факт лежит в основе присущего материи свойства отражения. На основе причинного воздействия и переноса структуры по цепям причинения осуществляются все виды создания, восприятия, передачи, хранения, переработки и использования информации в технич. устройствах и живых организмах. Информац. аспект процессов причинения играет особенно важную роль в социальной сфере, выражая существ. особенность П. в социальной области.
Неизбежность переноса материи и движения от при­чины к следствию ведёт к тому, что уже сам факт по­рождения следствия определ. образом изменяет причину, что является универс. свойством П. На основе этого свойства П. в ходе естеств. развития материи возникают системы с обратной связью и самоорганизующиеся системы. Процесс причинения последовательно развёртывается во времени. Его исходным пунктом служит формирование самой причины для действия в данных условиях. Причина во времени предшествует следствию, но вместе с тем существует более или менее длит. ста­дия, когда причина и следствие сосуществуют вместе и в течение к-рой идёт процесс активного воздействия следствия на причину. То, как именно будет действовать причина и каким окажется следствие, зависит не только от природы причины, но и от характера условий, при к-рых развёртывается действие этой причины. Усло­вия, независимые от причины явления, превращают в действительность заключённую в причине возможность порождения следствия.
Обоснование П. и её виды. В диалектич. материализме представление о П. обосновывается на основе практики: тот факт, что человек управляет определ. природными и социальными процессами, является решающим доказательством существования П. С развитием прак­тики и познания раскрываются новые виды П., к-рые определяются природой соответствующих объектов и систем, формой движения материи.
Классич. физика основывалась на механич. понимании П.: причиной искомого состояния объекта является нек-рое его исходное состояние и его взаимодействия за исследуемый отрезок времени. Предсказания сол­нечного и лунного затмений, времени противостояния планет и т. п. служили важным обоснованием этой кон­цепции.
Развитие совр. физики, и прежде всего становление и развитие квантовой механики, привело к существ. видоизменению, обобщению категории П. Это связано с признанием фундаментальной значимости нового класса теорий - статистич. теорий, к-рые принципи­альным образом включают в свою структуру вероятностные представления (см. Вероятность). В классич. физике предполагалось, что все связи между парамет­рами объекта определены в количеств. отношении стро­го однозначно (т. н. лапласовский детерминизм). В структуру же статистич. теорий неустранимым образом включены неопределённость и неоднозначность. Так, напр., в квантовой механике определение состояния квантовой системы включает в себя неоднозначность ряда характеристик, поэтому определение будущих состояний системы также содержит неоднозначность. Вместе с тем наиболее существ. характеристики при задании состояний определяются вполне однозначно.
Познание причин явлений направлено прежде всего на раскрытие их сущности. В этой связи принципиаль­ное значение имеет мысль Ф. Энгельса о том, что бес­смысленно настаивать на абсолютно исчерпывающем познании всех причинно-следств. связей к.-л. объекта (см. К. Маркс и Ф. Энгельс, Соч., т. 20, с. 534). В рамках статистич. теорий, и прежде всего в квантовой механике, П. раскрывает именно существ. взаимо­связи, к-рые определяются однозначным образом. По­знание же причин явлений, ведущих к неоднозначным связям, выходит за рамки этих теорий.
Тот факт, что статистич. теории включают в себя неоднозначность и неопределённость, по-своему был истолкован теми филос. направлениями, к-рые отрицают П. и детерминизм. Утверждая, что статистич. теории свидетельствуют о принципиальном индетерминизме и знаменуют крушение принципа П., представи­тели позитивистской философии абсолютизировали на­личие указанной неопределённости.
Развитие новейших обобщений категории П. непосредственно связано с разработкой новых классов законов - симметрии и управления. Первые выражают проникновение познания на новые фундаментальные уровни строения материи, вторые особо уделяют вни­мание раскрытию направленности и эффективности функционирования сложных систем. В ходе этих исследований на первый план выдвигаются и разрабатываются структурно-информационные аспекты учения о П.
П. есть лишь одна из форм всеобщей связи явлений. К особо важным типам связей относятся законы при­роды и общества. Понятие "закон" более широкое, нежели понятие "П.". Если П. соединяет только при­чину и её следствие, то закон может соединять не толь­ко причины с их следствиями, но и, напр., разные следствия той же самой причины, разные стороны одного и того же следствия, порождённого данной причиной, и др. связи.
П. никогда не реализуется в "чистом" виде, освобождённом от присутствия др. форм связи, и только в абстракции может быть отделена от них. Но такая абстракция необычайно плодотворна и эффективна, потому что помогает вскрыть П. как основу, на к-рой складывается вся система многообразных явлений при­роды и общества. Конечно, когда причинная связь раскрыта, мышление должно вновь вернуться к целост­ной картине и как бы вплести П. в сложную сеть много­образных взаимозависимостей.
В ходе развития совр. науки раскрывается всё большее многообразие форм связи явлений, выражающихся в виде соотношений, не имеющих непосредственно причинного характера. На основе такой тенденции у нек-рых философов и учёных стало складываться ошибочное впечатление, будто вообще изучение при­чинных связей, отношений порождения отступило на задний план и уже не составляет существ. задачи науч. исследования.
Существуют также представления, сближающие П. с фатализмом или даже отождествляющие их, что ис­пользуется в двух взаимно исключающих целях либо для оправдания фатализма, либо для критики П., как якобы ведущей к телеологии или родственной ей. Но оба эти подхода несостоятельны. Если в диалектич. учении о П. явления понимаются как необходимо связанные между собой по своей внутр. природе, то для фатализма явления сами по себе никак не связаны друг с другом; необходимость лежит за их пределами и дей­ствует помимо них, подчиняясь неотвратимому сверхъестеств. року. Учение же о П., напротив, не утверждает, что нечто, порождаемое причиной, произойдёт при всех условиях с неотвратимостью. Изменяя условия, можно изменить и следствия данной причины; создавая условия, при к-рых возникают противоборствующие причинные тенденции, можно даже пресекать ранее сложившийся ход событий, останавливать действие прежней причины и создавать новые возможности. Указывая на те или иные возможности, П. даёт реальную опору для человеч. свободы.
Однолинейное механич. понимание П. было не в со­стоянии опровергнуть телеологию, поскольку целый ряд фактов не укладывался в рамки такой П. Трудности причинного объяснения в этом случае привели к аль­тернативе: "либо причинность, либо телеология". Эта альтернатива была преодолена только тогда, когда теория П. стала опираться на представление о её диалектич. природе, включающее идею об обратной связи и определ. направленности функционирования слож­ных систем. Эти представления получили дальнейшую разработку в ходе развития общей теории управления. То, что движет сложноорганизованные системы к опре­дел. состоянию - не фиктивная "целевая причина", а воздействие вполне реальных конкретных материаль­ных факторов, характеризующих строение и динамику таких систем.