Веб-бібліотека - головна сторінка


Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи:

Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...

Архіпов В. В. Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства: Загальна характеристика процесу обслуговування. Послуги закладів ресторанного господарства та вимоги до них. Характеристика методів і форм обслуговування. Торгівельні приміщення. Види торгівельних приміщень, їх призначення та характеристика. Взаємозв'язок торгівельних залів, виробничих та підсобних приміщень. Сучасний інтер'єр торгівельного залу та вимоги до нього. Характеристика буфету при ресторані, приміщення для нарізання хліба та сервізної. Організація роботи мийної столового посуду. Устаткування залів. Сучасні вимоги до меблів. Столовий посуд та набори. Столова білизна. Класифікація, вимоги до посуду. Характеристика порцелянового, фаянсового та керамічного посуду...
Загальна психологія: Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX-XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічних досліджень. Загальнонаукові методи. Статистичний метод у психології. Конкретні наукові методи. Розвиток психіки та свідомості. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки. "Мова" і спілкування тварин...
Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка: Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...
Давиденко Г.Й., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури XIX - початку XX століття: Естетика і поетика романтизму. Німецький романтизм Е.Т.А.Гофман. Г.Гейне. Англійський романтизм. Дж.Г.Байрон. П.Б.Шеллі. В.Скотт - засновник жанру історичного роману. Французький романтизм. В.Гюго. Жорж Санд - письменниця-феміністка. Американський романтизм В.Ірвінг. Ф.Купер. Н.Готорн. Детективна література. Е.По. А.Конан-Дойл. Польський романтизм. Адам Міцкевич. Критичний реалізм. Проспер Меріме. Французький реалістичний роман XIX ст. Ф. Стендаль. Творчість Оноре де Бальзака. Творчість Гюстава Флобера. Англійський реалістичний роман. Чарльз Діккенс. Художній світ В.Теккерея. Американська поезія трансценденталізму. У.Уїтмен. Ш.Бодлер - предтеча символізму...

ПРИBATHОСТЬ

- сфера жизненных интересов, жизнедеятельности, эмоций, привязанностей отдельного человека, частного лица, индивида, обособленная от др. общественных сфер (см. Публичность). В этой сфере человек автономен, но не изолирован, в ней сосредоточены его отношения с др. людьми, родственные, семейные и дружеские, развиваются его способности, вкусы, складывается принятый им стиль жизни, расположена личная собственность человека - материальная и интеллектуальная. В приватной сфере конкретизируются основные права человека (право на жизнь, продолжение рода, право на жилище, благополучие, свободу воли и др.). Приватность - сфера непосредственного общения людей на минимальной социальной дистанции, в которой образуются микропроцессуальные отношения власти (микровласть, исследованная М.Фуко, Н.Пуланзасом и др.), реляционные отношения (М Вебер), в которых совершается передача волевого импульса (командование, в концепции власти Ж. Фрейнда) от одного (активного) субъекта - другому (второму, или пассивному), реагирующему на этот импульс (повиновение, по 3. Фрейду).
Приватная сфера не ограждена от др. сфер общества. Ближе всего она к публичной сфере массовых, коллективных отношений и среднего уровня власти (мезовласти), соединяющих уникальность индивида, универсальную микропроцесеуальную ткань приватности е универсальностью государства. Индивид привносит в эти сферы элементы сознания и поведения, из которых складываются основы общей культуры и ее специфических деловых, политических, художественных и прочих форм, мнение общественное и т. п. Уже поэтому "личное дело" человека не становится заповедным уголком приватности. Чем значительнее статусные, профессиональные масштабы личности (положение и роль в обществе, известность), тем более ограничивается неприкосновенность "личных дел", усиливается их публичное значение и необходимость их координации с общими культурными и социальными стандартами, напр. координация индивидуального и общественного правосознания, личной нравственности и общественной морали. Тем самым приватность не служит или, по крайней мере, не должна служить прибежищем для девчантного поведения и сознания, для экзистенциальных коллизий двойной жизни человека, позитивного в публичной сфере и неузнаваемого в быту, либо наоборот.
Публичная и государственная сферы в свою очередь определяют приватность, однако способность и право государства проникать в приватную сферу личности ограничиваются обществом и законом (там, ще он есть). Защита частной жизни от вторжения государства, политических режимов, идеологий, национальных, социальных, обывательских предрассудков - проблема прав человека. Давление на приватность, вторжения в нее стали одной из характеристик деспотизма, авторитаризма, феодального абсолютизма или любой тоталитарной системы. В системе взглядов либеральной демократии обш/ество я государство должны гарантировать неприкосновенность приватности, обеспечивать саму ее возможность как интегральной составляющей общего блага и не вмешиваться в нее, не пытаться изменить природу индивидуальности. Единственное допустимое и неизбежное коллективное вмешательство извне в приватную жизнь индивида возможно лишь в процессе социализации, воздействия на нее стереотипов культуры и коррекции отклоняющихся форм приватности. Особенно глубоко воздействие на приватность ряда крупных общественных процессов - формирования гражданина, члена гражданского общества, демократизации. В приватной сфере возникают формализованные институциональные отношения при общении в малых группах (семья, соседство, совместная деятельность), но в целом приватность - самоорганизующееся и самоуправляющееся социальное пространство.
Противоречие между стремлением частного лица оградить свою приватную жизнь и интересом к ней общественности разрешается и легализуется специальным историко-литературным жанром биографии и автобиографии наиболее примечательных людей.
И. И. Кравченко