Веб-бібліотека

Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів:

Якість сільськогосподарської продукції. Параметри якості рослинної продукції. Внутрішній склад. Густина. Визначення густини. Густина та критерій якості. Розмір. Форма і конфігурація. Текстура. Колір. Кондиція та дефекти. Смак. Запах. Безпека рослинних продуктів. Зараження рослинних продуктів. Фальсифікація рослинних продуктів. Фактори, що впливають на якість рослинних продуктів. Основні визначення. Фізичні стресові фактори. Механічні стресові фактори. Температурні стресові фактори. Водні стресові фактори. Світлові стресові фактори. Ультрафіолетові стресові фактори. Іонізаційні стресові фактори. Хімічні стресові фактори. Біологічні стресові фактори...

Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...
Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів / За заг. ред. проф. Г. В. Щокіна: Проблеми і тенденції змін світової освіти й Україна. Як і чому змінюється світова освіта. Тенденції змін європейської школи і світові стандарти середньої освіти. Кілька загальних тенденцій змін європейської і світової школи. До проблеми освітніх стандартів і визнання шкільних атестатів. Найхарактерніші тенденції розвитку закордонної вищої освіти (системні процеси). Темп і межі розширення масштабів. Тенденція подовження обов'язкової освіти після школи. Тенденція урізноманітнення закладів вищої освіти. Тенденція розширення завдань закладів вищої освіти. Створення і розвиток нових університетів та інших ВЗО...
Роменець В. А. Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва: Історія психології як совість психолога. Дослідження з питань періодизації історико-психологічних знань. Становлення логічного осередку в історії психології - дія та вчинок. Вчинковий осередок і періодизація історії психології. Ситуативний рівень періодизації. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історія психології як історія розробки значущих проблем. Тотем і ранні людські спільноти. Ритуал і вчинок - засади психології у Давньому Китаї. Нірвана й нестримна чуттєвість - засади психології у Давній Індії. Людське і вселюдське в ідеології Пророчого руху...

ПРЕЕМСТВЕННОСТЬ,

связь между различными эта­пами или ступенями развития, сущность к-рой состоит в сохранении тех или иных элементов целого или отд. его характеристик при переходе к новому состоянию. П. выступает как одна из важнейших сторон закона от­рицания отрицания.
В истории философии для тех метафизич. концепций, к-рые сводят развитие к плоскому эволюционизму или круговороту и рассматривают его как воспроизведение относительно неизменных форм, характерно гипертрофирование П. Концепции типа теории катаклизмов, на­против, недооценивают или даже отрицают П., гипер­трофируя изменения, различия в объекте при переходе его к новым состояниям.
Развёрнутый теоретич. анализ П. в связи с диалектич. концепцией развития впервые был проведён Гегелем, к-рый рассматривал П. как существ. сторону диалекти­чески понятого отрицания.
Диалектич. материализм различает П. при количеств. изменениях, когда её осн. содержание составляет сама структура, организация объекта (напр., биологич. воспроиз-во в рамках одного вида), и П. при качеств. изменениях, когда структура объекта трансформируется, а содержанием П. являются отд. элементы и характери­стики объекта.
Принципиальное значение имеет выявление специфи­ки П. в обществ. развитии. Одна из осн. проблем воз­никающих здесь - проблема взаимозависимости П. различных форм обществ. жизни. С одной стороны, "история есть не что иное, как последовательная смена отдельных поколений, каждое из которых использует материалы, капиталы, производительные силы, пере­данные ему всеми предшествующими поколениями" (Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 3, с. 44-45); следовательно, главной в развитии общества является П. материального произ-ва, определяющая П. и раз­личных форм духовной Жизни. С др. стороны, эти по­следние, будучи обусловлены уровнем экономич. раз­вития, в то же время непосредственно зависят от мысли­тельного материала, накопленного предшествующими поколениями.
В силу сложности и внутр. противоречивости соци­ального развития П. здесь может носить либо прогрес­сивный, либо реакц. характер в зависимости от того, каково отношение её содержания к социальному про­грессу. Борьба с П. консервативных взглядов, традиций, привычек составляет важное условие эффективного идеологич. руководства обществом.
Особой проблемой является соотношение П. и классо­вости в развитии духовной жизни общества. С т. зр. вульгарного социологизма (А. А. Богданов, В. Ф. Плет­нёв и др.) эти понятия взаимоисключают друг друга. Но на деле П.- необходимый атрибут развития духовной культуры классового общества, т. к. не все ее ком­поненты являются классовыми и тем более реакцион­ными.
В науч. познании П. основывается на том, что в каж­дой относит. истине содержатся зёрна абс. истины. В философии П. выражается в относит. устойчивости осн. принципов разрешения фундаментальных проблем он­тологии, гносеологич. социологии, этики и эстетики.


© 2009-2020  lib.ltd.ua