Веб-бібліотека - головна сторінка


Роменець В. А. Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва:

Історія психології як совість психолога. Дослідження з питань періодизації історико-психологічних знань. Становлення логічного осередку в історії психології - дія та вчинок. Вчинковий осередок і періодизація історії психології. Ситуативний рівень періодизації. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історія психології як історія розробки значущих проблем. Тотем і ранні людські спільноти. Ритуал і вчинок - засади психології у Давньому Китаї. Нірвана й нестримна чуттєвість - засади психології у Давній Індії. Людське і вселюдське в ідеології Пророчого руху...

Роменець В. А. Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва: Історія психології як совість психолога. Дослідження з питань періодизації історико-психологічних знань. Становлення логічного осередку в історії психології - дія та вчинок. Вчинковий осередок і періодизація історії психології. Ситуативний рівень періодизації. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історія психології як історія розробки значущих проблем. Тотем і ранні людські спільноти. Ритуал і вчинок - засади психології у Давньому Китаї. Нірвана й нестримна чуттєвість - засади психології у Давній Індії. Людське і вселюдське в ідеології Пророчого руху...
Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа: Митна справа як важлива складова зовнішньоекономічної політики України. Система методів державного регулювання зовнішньої торгівлі. Вплив митного регулювання на економіку країни. Алгоритм оцінки ефективності використання митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митна справа в Україні. Організація митної справи в Україні. Функції митної служби. Органи державного регулювання митною справою. Діяльність митних органів України на сучасному етапі. Контрольні питання:. Митний тариф як інструмент економічної політики держави. Зміст і функції митних тарифів. Структура Митного тарифу України. Види мита. Застосування ставок мита. Аналіз використання тарифних методів регулювання в Україні...
Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка: Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...
Голуб Н.Б. та ін. Технологія сучасного уроку рідної мови: Заняття №1. Заняття №2. Заняття №3. Заняття №4. Заняття №5. Заняття №6. Заняття №7. Заняття №8. Заняття №9. Заняття №10. Заняття №11. Заняття №12. Заняття №13. Заняття №14. Заняття №15. Заключне слово...
Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Ділове спілкування. Форми і особливості ділового спілкування. Основні етапи і тактичні прийоми ведення переговорів. Прийоми проведення ділових бесід. Проведення зборів і нарад. Проведення конференцій і виставок. З історії етики. Предмет етики. Трансформація етики в часі. Етика ділового спілкування. З історії етикету. Предмет етикету. Виникнення етикету і його характер. Трансформація етикету в часі. Лицар, синьйор, джентльмен. Історія застільного етикету. Етикет в громадських місцях. У вищому навчальному закладі. В театрі, на концерті. На виставці, в музеї і бібліотеці. Етикет курця. Танцювальний вечір. У ресторані, кафе. В громадському транспорті. В магазині. Основи ділового етикету і протоколу. Знайомство, представлення...
Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...
Чирва Ю. О., Баб'як О. С. Безпека життєдіяльності: Засади формування безпеки життєдіяльності. Формування безпеки життєдіяльності. Людський фактор у проблемі безпеки життєдіяльності. Правові засади управління в галузі безпеки життєдіяльності. Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та поведінка людини. Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру та поведінка людини. Геологічні небезпечні явища...
Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка: Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань. Основні історичні етапи розвитку порівняльної педагогіки. Предмет порівняльної педагогіки, її завдання та методи дослідження. Провідні чинники розвитку освіти в сучасних умовах. Провідні контекстуальні чинники розвитку освіти в кінці XX - на початку XXI ст. Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти. Визначення глобалізації. Політичний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Економічний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Культурний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Сучасний стан і перспективи розвитку освіти в провідних розвинених країнах та в Україні. Загальна характеристика суперечностей і перспектив розвитку освітніх систем у сучасному світі...
Основи психології / За ред. О. В. Киричука: Природа психічного та принципи побудови системи психологічних знань. Поняття про психіку. Предмет психології як науки. Психіка людини як предмет інтересу і наукового вивчення. Історія питання. Душа в реаліях та міфах. З історії науки про психічне. Проблема природи психіки у вітчизняній психології. Умовний рефлекс, що примирив психологію з фізіологією. Вивчення мозку і психіки у вітчизняній психології. Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема. Суб'єктивний та об'єктивний аспекти психічного. Предмет психології на сучасному етапі її розвитку. Предмет сучасної психології як об'єкт наукової саморефлексії. Психічне як мета, засіб і самоцінне для суб'єкта...
Матвеева В. Кадрова документація: Организация работы кадровой службы на предприятии. Прием на работу. Заключение трудового договора. Установление испытательного срока. Прием на работу совместителей. Прием на работу временных работников. Заключение договоров подряда. Заключение договора о материальной ответственности. Заключение трудового договора между работником и физическим лицом, использующим труд наемных работников. Прием на работу иностранцев. Заполнение личной карточки. Особенности заполнения личной карточки и личного дела государственного служащего. Учет использования рабочего времени. Перевод на другую работу. Перевод внутри предприятия. Перевод на другое предприятие. Оформление отпусков. Оформление служебных командировок...

Шканова О. М. Маркетингова товарна політика:

Товар як об'єкт маркетингової товарної політики. Поняття товару. Класифікація товарів. Властивості та якість товару. Стандартизація товарів в Україні. Товарний знак, упаковка і маркування. Сутність товарного знака (торгової марки) та його типи. Державна реєстрація товарного знака в Україні. Роль упаковки і маркування в маркетинговій товарній політиці. Конкурентоспроможність товару. Поняття конкурентоспроможності товару. Технічні параметри та їх класифікація. Економічні показники конкурентоспроможності. Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності. Життєвий цикл товару і формування асортименту. Поняття життєвого циклу товару. Маркетингові стратегії на різних етапах життєвого циклу товару...

ПРЕДСТАВЛЕНИЕ

- наглядный чувственный образ предметов и ситуаций действительности, данный сознанию, и, в отличие от восприятия, сопровождающийся чувством отсутствия того, что представляется. Различают представления памяти и воображения. Наиболее известны визуальные представления. Существуют также и представления осязательные (играющие особую роль в жизни слепых), слуховые, обонятельные и др. Представления могут относиться к индивидуальному предмету или событию, но могут быть и общими. При этом степень их общности может быть весьма различной.
Философию представления интересовали в двух отношениях. Во-первых, как яркое выражение специфического внутреннего мира сознания. Считалось, что в отличие от ощущений и восприятия, которые всегда относятся субъектом (может быть, и ошибочно) к внешней реальности, представления существуют как особые идеальные образования, обладающие собственным содержанием, которому может что-то соответствовать в действительности, а может и не соответствовать. В любом случае содержание представления с этой точки зрения непосредственно дано, в нем нельзя усомниться как в факте сознания. В рамках такого понимания представления - это что-то вроде картин, размещенных в галерее индивидуального сознания. Субъект имеет непосредственный доступ к этим картинам, может их рассматривать, разглядывать "внутренним взором" - это и есть интроспекция. (В философии И. Канта и А Шопенгауэра представление понимается предельно широко - как включающее все содержание сознания.) Во-вторых, представления анализировались в философии с точки зрения их роли в получении знания о мире. Философы-эмпирики (Д. Локк, Д. Беркли, Д. Юм, Э. Кондильяк, Э. Мах и др.) считали, что именно представления обеспечивают возможность мышления. Согласно их взглядам, все содержание знания дано в ощущении и восприятии. Но мышление имеет дело с такими предметами, которые выходят за эти рамки. Этот факт можно объяснить, считали они, только учитывая существование представлений, которые есть не что иное, как следы, "копии" прошлых восприятий, и которые отличаются от вызвавших их восприятий только большей расплывчатостью и неустойчивостью. Известно, напр., что математика имеет дело с такими предметами, которые не только не даны в ощущении и восприятии, но не могут быть также и представлены. Так, напр., нельзя представить "треугольник вообще", который не был бы либо равносторонним, либо разносторонним, один из углов которого может быть либо косым, либо прямым, либо тупым и т. д. Однако теоремы геометрии доказываются именно для "треугольника вообще". Беркли видит решение этой проблемы в том, что представление какого-то конкретного треугольника играет роль представителя всех других треугольников. Т. о. понятое представление (содержание которого в этом случае становится значением соответствующего слова) начинает играть роль понятия. Мышление с этой точки зрения есть не что иное, как сравнение и анализ различных восприятий и комбинирование представлений.
Философы-рационалисты (Р. Декарт, Б. Спиноза, Гегель, неокантианцы и др.) подчеркивали принципиальное отличие представлений от понятия, приводя примеры таких понятий, которые нельзя представить ни в общем, ни в конкретном виде: мнимые числа и бесконечность в математике, понятия истины, блага, красоты и др. Мышление с этой точки зрения не имеет дела с представлениями. Экспериментальное изучение мышления, предпринятое в нач. 20 в. Вюрцбургской школой в теихолоши, существенно подтвердило это мнение: было выяснено, что многие процессы мышления не сопровождаются никакими наглядными образами.
В 20 в. философский и психологический анализ представлений изменил многое в их традиционном понимании. Л. Витгенпггейн, а затем Дж. Райл подвергли критике взгляд на представления как на "картины", находящиеся во внутреннем мире сознания. Во-первых, неясно, кто может воспринимать эти "картины". В случае обычного восприятия предметов реального мира или даже настоящих картин субъект использует свои органы чувств, доставляющие ему сенсорную информацию. Однако как можно воспринимать "внутренние картины", обитающие только в мире сознания? Какие органы чувств можно использовать в этом случае? И кому принадлежат эти органы? Во-вторых, очень существенно, что настоящие картины могут рассматриваться. Это рассмотрение может выявить в них такие детали, которые не были ясны в начале процесса их восприятия. Напр., если мы имеем дело с изображением (картиной или фотографией) тигра, то можно пересчитать количество полос на его теле. Однако мы принципиально не можем вглядываться в наши представления, поэтому вопрос о том, сколько полос имеет тело представленного нами тигра, лишен всякого смысла. С этой точки зрения в действительности представлений не существует. То, что переживается нами как представление, на самом деле скрывает другие процессы: осмысление прошлых событий, мышление о том, что могло бы быть в случае существования таких-то и таких-то условий (когда мы имеем дело с тем, что в психологии традиционно считалось представлением воображения). Никакого внутреннего мира сознания как особого не существует. Все психические процессы связаны с ориентацией субъекта в реальном мире и с деятельностью в нем.
Однако такое понимание представлений было поставлено под вопрос фактами, полученными в когнитивной психологии в 1970-х гг. Р. Шепард, Л. Купер и др. поставили эксперименты, в которых испытуемые для решения некоторой задачи должны были вращать в воображении наглядные образы определенных объектов. Было показано, что скорость воображаемого вращения прямо зависит от его характера и сложности. Эти факты нельзя понять, считают экспериментаторы, если не допустить, что испытуемые разглядывают "умственным взором" воображаемые предметы, т. е. свои представления; значит, последние все-таки существую! В связи с этими фактами в философской и психологической литературе возникла острая дискуссия о существовании наглядных представлений и их природе. Ряд теоретиков современной когнитивной науки (Дж. Федор, С. Косслин и др.) отстаивают мнение о реальности наглядных представлений как самостоятельных образований (хотя мнение о принадлежности представлений миру сознания как особому обычно не принимается). Другие (Д. Деннет, 3. Пылишин и др.) считают, что то, что субъект переживает как наглядное представление, есть некоторая иллюзия сознания. Реальные процессы, превратным образом являющиеся субъекту в виде представлений, вдействительности это особого рода осмысление, и находятся они ближе к дискурсивному описанию (хотя и не словесному), чем к перцептивному разглядыванию. Эксперименты Р. Шепарда и Л. Купера могут быть истолкованы как интеллектуальные задачи на осмысление особого рода, в которых быстрота получения решения зависит от сложности задачи.
Оригинальное решение этой проблемы дает У. Найссер. С его точки зрения, представления - это не что иное, как схемы (когнитивные карты) сбора перцептивной информации, вычлененные из перцептивного цикла воспринимающим для использования их в других целях. Схема действительно не является "умственной картиной" в мире сознания, ее нельзя разглядывать в отличие от объекта восприятия. Ее роль состоит в том, что она представляет собою план, направляющий собирание информации о реальном мире. В то же время она связана с процессом восприятия, ибо есть не что иное, как перцептивное предвосхищение (в т. ч. и предвосхищение восприятия того, что было бы дано в нашем опыте, если бы были выполнены такие-то и такие-то условия - в случае представления воображения). Однако представление не есть просто бледная "копия", отпечаток предшествующих восприятий, как считали представители старого философского эмпиризма. Дело туг в том, что, во-первых, восприятие, по У. Найссеру (он разделяет в этом пункте позицию Дж. Гибсона), не есть некий образ, идеальный предмет, который может оставлять "следы", а сам процесс собирания перцептивной информации; во-вторых, перцептивные схемы, т. е. представления, будучи в основном результатом эмпирического опыта, в то же время частично являются врожденными, т. е. доопытными. Степень наглядной переживаемости этих схем весьма различна. Одно дело перцептивная схема (т. е. представление) конкретного человека или прошлого события; другое дело - амодальная схема мира, лежащая в основе всех иных перцептивных схем. Очень трудно считать наглядными осязательные представления. Однако истолкование их как перцептивных схем или когнитивных карт дает ключ к их пониманию. Современный философский и психологический анализ представлений приводит к следующим выводам: 1) представление не может быть противопоставлено мышлению (хотя и не в том смысле, который имел в виду философский эмпиризм). Мышление может осуществляться и без участия представлений. Однако представление так или иначе предполагает мыслительную деятельность, в которую оно включено как перцептивная схема и как способ решения определенных задач на осмысление. Поэтому распространенная формула о том, что представление (наряду с ощущением и восприятием) относится к низшей, чувственной ступени познания, противопоставляемой мышлению, совершенно неосновательна; 2) представления не наглядные "картины", существующие в внутреннем мире сознания и разглядываемые "умственным взором", а формы готовности к активной познавательной деятельности во внешнем мире. Их содержание не есть нечто лишь внутренне им присущее, а совпадает с предполагаемыми характеристиками предметов и событий реального мира. Лит.: Беркли Д. Соч. М-, 1973; МахЭ. Анализ ощущений и отношение фиэического к психическому. М., 1908; Твардовский К. К учению о содержании и предмете представлений. - В кн.: Он же. Логикофилософские и психологические исследования. М., 1997; Арнхеим Р. Визуальное мышление, - В кн.: Хрестоматия по обшей психологии. Психология мышления. М., 1981; Величковский Б. М. Современная когнитивная психология. М., 1982; Найссер У. Познание и реальность. М., 1981; RyleG. The Concept of Mind. L., 1945; Dennett D. Content and Consciousness. L., 1969; Idem. Two Approaches to Mental Images. - Idem. Brainstorms. Philosophical Essays on Mind and Psychology. Cambr. (Mass.), 1978; FodorJ. Imagistic Representation. - Idem. The language of Thought. N. Y., 1975; PylishinZ. Imagery and Artificial Intelligence. - Readings in Philosophy of Psychology, ed. by Ned Block, vol. 2. L, 1981.
В. А. Лекторский