Веб-бібліотека - головна сторінка


Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти:

Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...

Басаков М. И. Кадровое делопроизводство: Система управления персоналом организации. Кадровая политика в современных условиях. Становление системы управления персоналом. Организационная структура службы управления персоналом. Методы управления персоналом. Трудовая мотивация - социальная основа управления персоналом. Функции и структура отдела управления персоналом. Кадровое обеспечение отдела управления персоналом. Делопроизводственное обеспечение системы управления персоналом. Классификация документации, используемой в управлении персоналом. Оформление организационно-кадровой документации. Устав организации. Правила внутреннего трудового распорядка. Штатное расписание. Оформление положений о структурных подразделениях (службах)...
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...
Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...
Адорно Т. Теорія естетики: Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...
Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...
Конфліктологія / За ред. Л. М. Герасіної: Конфліктологія як наука (соціально-правовий аспект). Предмет, об'єкт, закони і методи конфліктології. Розвиток проблем конфлікту в парадигмах соціальної та правової наук. Конфлікт і механізми його розвитку. Феномен конфлікту. Конфлікти соціальної сфери. Суспільна криза. Витоки, причини та рушійні сили конфлікту. Динаміка конфлікту. Учасники і суб'єктивна складова конфлікту. Сфери розгортання конфліктів. Економічний конфлікт. Політичний конфлікт. Конфлікт культур і духовних цінностей. Етнонаціональні конфлікти. Юридичний конфлікт. Релігійні конфлікти. Розв'язання і попередження конфліктів. Засоби і механізми розв'язання конфліктів. Соціально-правові технології попередження конфліктів...
Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Бочелюк В. Й. Юридична психологія: Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...

ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКАЯ ЭТИКА

- специфическая подсистема общественной нравственности (см. Прикладная этика) и социальной этики, отчасти совпадающая с трудовой моралью и с особым сектором профессиональной морали. В своем существенном и специфическом содержании связана с предпринимательством как типом хозяйствования, который возникает в раннеиндустриальной цивилизации в эпоху первоначального накопления капитала и основывается на частной собственности, товарно-денежных отношениях и экономических свободах. В отношении к прибыли у предпринимателя превалируют продуктивно-творческие, а не потребительско-распределительные мотивы побуждения. Как проявление особого этносе хозяйственного поведения и "духа капитализма" предпринимательство исследовалось М. Вебером, В. Зомбартом, Э. Трёльчем, Г. Шмоллером, Т. Парсонсомидр. Сложившийся благодаря этим исследованиям образ предпринимательства отличался от развивавшегося в классической политэкономии, которая рассматривала экономические процессы и "экономического человека" изолированно друг от друга. Такой человек трактовался в качестве вполне автономной личности, эгоиста, иногда "разумного" (см. Эгоизм разумный), и расчетливого рационалиста. Социология и теоретическая этика, отчасти и современная экономическая теория стремятся преодолеть разрыв экономических процессов и личностного фактора. "Экономический человек" - а предприниматель оказывается таковым в первую очередь - не может не считаться с социальными, в т. ч. и нравственными, нормами. В случае, когда эти нормы принимаются не из подражания или приспособления, а убежденно, возникает предпринимательская этика, а вся сумма жизненных установок, ценностных ориентации, соответствующей мотивации образует профессиональный этос хозяйствования.
Предпринимательская деятельность, рыночный способ обретения дохода, осуществляемый в рамках законодательства и при соблюдении правил "честной игры", имеют в моральном отношении положительное значение, т. к. в этом случае деятельность предпринимателя общественно полезна, а предпринимательский доход связан с его организационными и творческими усилиями, с платой за компетентность, понимание конъюнктуры, бремя риска и индивидуальной ответственности. Из этого не следует, что эффективность и польза всегда нравственно оправданны. Более того, стратегически эффективное само зависит от соблюдения предпринимателями правил "честной игры" как условия личной долгосрочной успешности и общественной эффективности. Именно в этом смысле "выгодно быть этичным". Экономисты не единодушны в своих суждениях по данному вопросу. Так, М. Фридмэн и его школа полагают морально допустимыми поступки предпринимателей, если они ориентированы на достижение прибыли и не вступают в конфликт с правовыми ограничениями. В то же время Ф. Хайек и его последователи считают, что нормы и правила "честной игры", стандарты экономического поведения не должны истолковываться ситуативно, ибо имеют характер безусловного поведения.
Правовые обязательства предпринимателя (уплата налогов, выполнение контрактов, долговых обязательств, обеспечение определенных условий труда и мер по экологической безопасности, требований добросовестной конкуренции, убережение деловой репутации и т. п. ) получают дополнительное значение в качестве морального долженствования, без которого одна только правовая регуляция оказывается недостаточным барьером от противоправного и аморального поведения. Кроме вполне естественного стремления к эффективности и прибыли у предпринимателя есть и другие мотивы активности, имеющие нравственный смысл: стремление к самореализации, к независимости от опеки различного вида, склонность к благотворительности. Предпринимательская этика регулирует и отношения между предпринимателями в различных ответственных сообществах - ассоциациях, гильдиях, корпорациях. Эти отношения предусматривают как отстаивание конкурентных позиций, так и солидаристские связи, кооперативно-организационные программы деятельности. Последние строятся на принципах равенства, доверия, взаимоуважения, взаимопомощи и ответственности. Исследования предпринимательской этики и бизнеса велись с начала 20 в. и получили наибольшее развитие в последние десятилетия, что выразилось в издании значительного числа фундаментальных и популярных работ, специальных журналов, формировании сети исследовательских центров, проведении множества региональных конференций и даже мирового конгресса (1996). Особый интерес представляют исследования национальной специфики духа предпринимательства, культурно-региональных моделей предпринимательского этоса, в которых обнаруживается всякий раз различная, чаще всего асимметричная конфигурация базовых ценностей. В России такие исследования пока ограничиваются изучением социокультурных предпосылок предпринимательской этики. В отличии от Запада, где в фундаменте предпринимательской этики находился менталитет средневековых городов, этос буржуа и особенно этика протестантизма, в России ее духовными истоками могли оказаться только служебные этосы сословного общества, которые содействовали становлению таких важных для предпринимательской деятельности моральных качеств и черт характера, как верность долгу, принятие аскезы и бремени государственных обязанностей, упорство в труде, дисциплинированность и т. п. Вместе с тем те же этосы задерживали выработку существенных для этики предпринимательства формул частной жизни, личного успеха, достоинства, персональной ответственности, порождали перекосы в сторону этатизированного сознания, духа подданничества - в ущерб гражданской самостоятельности. На характер предпринимательской этики как составной части культурной идентичности Страны повлияла специфика дореволюционной, советской и, особенно, постсоветской модернизации.
Лит.: Осювская М. Рыцарь и буржуа: Исследование по истории морали. М., 1987; Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. - Избр. произв. М., 1990; Этика бизнеса: межкультурные аспекты. М., 1992; Будь лицом: нравственные ценности гражданского общества, т. 1 - 2. Томск, 1993; Зомбарт В. Буржуа: Этюды по истории духовного развития современного экономического человека. М., 1994; КозловскиЛ. Этика капитализма. Эволюция и общество. СПб., 1996; РихА. Хозяйственная этика. М., 1996; EtyoniA. The Moral Dimension. Towards the New Economics. N. Y. - L. 1990; Ethical Theory and Business, ed., T. L. Beauchamp, N. E. Bowie. Englewood Cliffis, N. J., 1979; Donaldson T. The Ethics of International Business. N. Y. - Oxf., 1989; Huber R. M. The American Idea of Success. Pushcart, 1987; De George R. Business Ethics. N.Y" 1996.
В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов