Веб-бібліотека

Стеблюк М.І. Цивільна оборона:

Цивільна оборона України - основа безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації. Основи класифікації надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації природного характеру. Стихійні явища екзогенного походження. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об'єкти. Хімічно небезпечні об'єкти. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти. Об'єкти комунального господарства. Гідродинамічні аварії. Ліквідація наслідків аварій та катастроф. Надзвичайні ситуації терористичного походження. Пожежі. Гасіння пожеж. Осередок ядерного ураження. Вплив на людей, сільськогосподарські й лісогосподарські об'єкти. Елементи ядерної фізики. Ударна хвиля...

Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...
Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...
Любіцева О.О. та ін. Туристичні ресурси України: Науково-методичні засади вивчення туристичних ресурсів. Глобальні тенденції розвитку туризму. Місце України на світовому туристичному ринку. Класифікація туристичних ресурсів. Інформаційні джерела та методи обробки інформації. Характеристика туристичних ресурсів. Природно-рекреаційні ресурси. Кліматичні ресурси та умови. Бальнеологічні ресурси. Водні туристичні ресурси. Туристичні ресурси природно-заповідного фонду України. Біотичні туристичні ресурси. Рельєф як туристичний ресурс. Культурно-історичні ресурси. Етнічні ресурси. Інфраструктурні умови використання туристичних ресурсів. Розвиток сфери гостинності. Санаторно-курортне господарство. Транспорт і транспортна інфраструктура. Туристичні підприємства...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...

ПРЕДОПРЕДЕЛЕНИЕ

- религиозно-философское представление об изначальной заданности волею Бога поступков и судеб людей и народов, событий в их жизни, общего хода истории, а также будущего спасения или осуждения в вечности того или иного человека. Нередко о П. (лат. praedeterminatio) говорят как о "промысле Божием", "провидении" (от лат. provideo - предвижу, предусматриваю). Учение о П. обосновывает идею всемогущества Бога и бессилия человека.
Вместе с тем в любом монотеизме непременно возникает дилемма фатализма (идея П.) и волюнтаризма (идея свободы воли человека). Так, в V в. в христианстве представление о П. уточнялось через противостояние т. зр. Аврелия Августина и монаха Пелагия (Моргана). Августин полагал, что вследствие грехопадения человек утратил право на спасение и своими силами не способен вернуть себе это право. Спасение возможно исключительно по милости Бога, и спасутся только заранее избранные люди. Напротив, Пелагий доказывал, что грех генетически детям не передается, а потому нет ни наследуемого первородного греха, ни повреждения от него потомков: дети рождаются такими же непорочными, какими из рук Творца вышли Адам и Ева. Поэтому человечество способно само, без помощи Св. Духа, достигать совершенства. Пелагий отстаивал тезис об отсутствии причинной связи между смертностью и греховностью человека: Адам умер бы рано или поздно, вне зависимости от своих грехов, потому что он по своей природе смертей. Пелагиане верили, что благодать дается всем, а ее "объем" зависит от наших заслуг.
Христианская церковь приняла с некоторыми поправками т. зр. Августина, пелагианство же было осуждено как ересь в 418 г. папой Зосимой и в 431 г. Вселенским Собором в Ефесе. В 20-е гг. V в. в Южной Галлии монах Кассиан возглавил движение полупелагиан, стремившихся примирить взгляды Августина и Пелагия. Полупелагиане учили, что без благодати, даруемой Богом, люди не сумеют реализовать свои способности, но в то же время благодать внутри каждого человека подчинена его свободе воли. Бог пожелал спасти всех исполнивших требования Евангелий, но вовсе не предустановил заранее, кому пойти в рай, а кому в ад. Иисус Христос, умерший за всех, даровал благодать каждому человеку. Но и всякий человек рожден быть свободным - в его воле принимать дарованную ему Богом благодать или противостоять благотворным воздействиям благодати.
Споры о П. и свободе воли человека никогда не прекращались в теологии христиан, мусульман и иудеев. Историк Иосиф Флавий писал о полемике в Иудее между приверженцами идеи П., сторонниками учения о свободе воли человека (ессеи) и фарисеями, стремящимися к компромиссу между ними. В VIII - IX вв. в исламской теологии шла дискуссия между джабаритами, учившими об абсолютном П., и кадаритами, признававшими свободу воли человека. В христианстве в эпоху Реформации споры на эту тему возобновились с особой силой. Лютер и Меланхтон смягчили принцип П.: утерянное право на спасение можно вновь обрести через смирение, покаяние и совершение таинств. Кальвин настаивал на том, что Христос принес Себя в жертву лишь для избранных, но вовсе не для всех людей. Западная христианская церковь в большей степени поддерживает тезис о благодати как единственном условии спасения, а восточная церковь допускает наряду с П. такое условие спасения, как свобода воли. Православие выдвигает формулу "Бог намерен спасти всех, но не все спасутся". Нынешний католицизм допускает, что человек может добиться спасения даже не будучи к нему предопределенным.
Следует различать П. и провиденциализм. Иоанн Дамаскин, говоря о них, заключал: Бог все предвидит, но не все предопределяет. Подчас понятие П. развертывается до доктрины двойного П.: одни люди предопределены ко спасению, другие - к осуждению. Иудеохристианская доктрина П. была направлена против античных идей безличной судьбы и космической необходимости.
Д. В. Пивоваров


© 2009-2020  lib.ltd.ua