Веб-бібліотека - головна сторінка


Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті:

Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...

Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні: Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...

ПРАЙС (PRICE) Ричард

(1723-91) - британский теоретик морали, глава этической школы кембриджских неоплатоников. Осн. идеи П. в этике, изложенные им в труде "Обозрение основных вопросов в морали" (1758), касаются двух проблем -онтологической природы и способа познания моральных качеств и свободы воли. Разбирая идею Хатчесона о врожденности моральных чувств, П. пытается пойти дальше, он задается вопросом: не вытекает ли из этого, что понятия добра и должного зависят лишь от природных предрасположенностей людей? П. приходит к выводу, что моральные характеристики объективны и совершенно не зависят от сознания. Должное - это первичное, ничем не определяемое свойство человеческого мира (не обусловленное ни пользой, ни наслаждением, ни к.-л. иными общественными или природными отношениями); поэтому оно воспринимается человеком как самоочевидное, безусловное. Соответственно идея должного - элементарное и неразложимое на составные части понятие; в человеческом сознании она имеет априорный характер. Эта сторона учения П. и его сторонников (С. Кларк, Дж. Балгай, Р. Кадуорт, Р. Камберленд) получила развитие в XIX в. у Г. Сиджуика и в совр. этическом интуитивизме. Проблема свободы воли решается П. не в онтологическом или психологическом плане, а исходя из анализа моральной способности человека: человек должен обладать ею, чтобы быть добродетельным и отвечать за свои поступки.