Веб-бібліотека

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія:

Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...

Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Німецький романтизм. Ієнський гурток романтиків. Новаліс. Л. Тік і В. Вакенродер. Ф. Гельдерлін. Гейдельберзький гурток романтиків. А. фон Арнім. К. Брентано. Г. фон Клейст. Е. Т. А, Гофман. Г. Гейне. Французький романтизм. Період Консульства і Першої імперії. Ж. де Сталь. Б. Констан. Ф. Р. де Шатобріан. Періоди Реставрації і Липневої монархії. А. де Ламартін. А. де Віньї. Віктор Гюго. Жорж Санд. А. де Мюссе. Ж. де Нерваль. Італійський романтизм. Література 1797-1815 років. У. Фосколо. Література 1816-1848 років. А. Мандзоні. Д. Леопарді. Англійський романтизм. Вільям Блейк. Вільям Вордсворт. Семюель Тейлор Колрідж. Вальтер Скотт. Джордж Ноель Гордон Байрон...

ПРАГМАТИЗМ

(греч. pragma -действие, деятельность, дело) - субъективно-идеалистич. течение в бурж. философии, рассматривающее в качестве критерия истинности тех или иных понятий или суждений их субъективно истолковываемую полезность. Основатель - амер. философ Ч. Пирс (1839-1914). Однако широкую популярность в США П. приобрел благодаря трудам У. Джемса. Для Джемса истинное - это "просто выгодное в образе нашего мышления". С этой т. зр. он доказывал истинность т. н. релит, опыта индивида. В. И. Ленин писал, что П. "превозносит опыт и только опыт, признает единственным критерием практику... и... преблагополучно выводит из всего этого бога..." (т. 18, с. 363). Бог для Джемса есть порождение индивид, сознания, результат спонтанно возникающих субъективных переживаний. Такой подход неприемлем для теологии и церкви, ибо он означает, что религия рассматривается как продукт человеч. сознания, а не как результат божеств, откровения. Совр. бурж. философия религии стремится соединить субъективизм и психологизм Джемса с признанием объективного существования трансцендент. начала. Продолжателем У. Джемса был Д. Дьюи (1859-1952), к-рыЯ свою концепцию П. называл "инструментализмом". Он отвергал традиц. понятие религии, выпви-Г2Й S Противовес ему "натурали^ стич." понимание "религиозного" как неотъемлемой стороны "опыта", в к-рой проявляется зависимость людей от сил, находящихся sse их контроля. И эта сторона опыта, по Дьюи. будет присутствовать в жизни людей всегда, рождая необходимость "благочестия", к-рое он понимает как необходимый элемент человеч. жизни. П. получил наибольшее распространение в США. В наст. вр. его роль в духовной жизни США существенно уменьшилась.


© 2009-2020  lib.ltd.ua