Веб-бібліотека

Політологія / За ред. Кремень В. Г., Горлача М. І:

Що і як вивчає наука про політику. Політика - соціальне явище. Предмет та метод науки про політику. Становлення та розвиток політичних знань. Політичні ідеї Стародавнього Світу. Політичні вчення в Середньовіччі. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Політичні вчення в XVI -XVII ст. Розвиток політичної думки в XVIII ст. Політична думка в Європі, Росії кінець XVIII - XIX ст. Сучасні політичні вчення Заходу. Формування політичної думки в Україні. Джерела політичних знань. Основні напрями і тенденції розвитку суспільно-політичної думки в XIX - початку XX ст...

Ткач О.І. Політологія: Політологія у системі соціально-гуманітарного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт і предмет вивчення політології. Закони і категорії політології. Функції політології. Генези політичної думки України. Питання для дискусій. Політика як суспільне явище. Сутність політики. Основні концепції політики. Структура і функції політики. Взаємозв'язок політики з іншими сферами громадського життя. Політика і мораль. Питання для дискусій. Теми доповідей і рефератів. Політична влада. Поняття, особливості політичної влади. Система влади: суб'єкт-об'єкт, засоби і форми державної влади. Проблема легітимізації політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні. Питання до дискусій. Теми доповідей рефератів...

ПРАГМАТИКА

(от греч. дело, действие), раздел семиотики, посвящённый изучению отношения интерпретатора - поль­зователя к.-л. знаковой системы (т. е. субъектов, воспри­нимающих и использующих её) к самой знаковой сис­теме. Осн. идеи П. восходят к Ч. Пирсу и Ч. Моррису (к-рый ввёл самый термин" II."). Прагматич. свойства и отношения (напр., стилистич. характеристики языка, оптимальное строение и степень допустимого сжатия сообщений), существенные для адекватного восприятия и понимания текстов, как правило, не выразимы сред­ствами рассматриваемой знаковой системы, и их изучение, помимо чисто лингвистич. и логич. методов, требу­ет привлечения понятийного и методологич. аппарата таких наук, как психология (в частности, инженерная психология), социальная психология, этология (нау­ка о поведении животных); в свою очередь, данные П. представляются перспективными для использования в "обслуживающих" её науках. П. предполагает всесто­ронний учёт свойств и возможностей человеч. интеллек­та и претендует на выявление условий и возможностей моделирования этих свойств в рамках широкой междисциплинарной программы т. н. искусств. интеллекта (разработки всевозможных "роботов"). Примерами такого рода задач прикладной П. могут служить проблемы ма­шинного перевода и реферирования, построения информац.-поисковых систем, создания специализиров. искусств. языков для нужд автоматич. программиро­вания на ЭВМ и осуществления к.-л. спец. коммуника­тивных функций (наиболее ранний и известный при­мер - т. н. Lincos - lingua cosmica голл. математика X. Фройдеиталя, предназначенный для потенциально возможных космич. коммуникаций). Идеи и представления П. используются в разработке теоретич. проблем математич. логики и оснований математики. см. к ст. Семиотика.


© 2009-2020  lib.ltd.ua