Веб-бібліотека - головна сторінка


Пірен М. І. Конфліктологія:

Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...

Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів: Якість сільськогосподарської продукції. Параметри якості рослинної продукції. Внутрішній склад. Густина. Визначення густини. Густина та критерій якості. Розмір. Форма і конфігурація. Текстура. Колір. Кондиція та дефекти. Смак. Запах. Безпека рослинних продуктів. Зараження рослинних продуктів. Фальсифікація рослинних продуктів. Фактори, що впливають на якість рослинних продуктів. Основні визначення. Фізичні стресові фактори. Механічні стресові фактори. Температурні стресові фактори. Водні стресові фактори. Світлові стресові фактори. Ультрафіолетові стресові фактори. Іонізаційні стресові фактори. Хімічні стресові фактори. Біологічні стресові фактори...
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...
Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...
Ванеев А. Н., Минкина В. А. Справочник библиографа: Библиографическая теория и библиографическая практика. Видовая структура библиографии. Документальный поток как основа. Библиографической деятельности. Основные разновидности документов. Документальный поток и особенности его развития. Закономерности развития документального потока. Информационные ресурсы. Состав и свойства информационных ресурсов. Государственная система научно-технической информации. Универсальные информационные ресурсы. Информационные ресурсы по экономике. Информационные ресурсы в области права. Информационные ресурсы по истории. Информационные ресурсы в области художественной литературы и литературоведения. Информационные ресурсы негуманитарных областей науки и практики...
Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...
Пірен М. І. Конфліктологія: Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...
Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи / За ред. Волошина І. М: Теоретичні аспекти розвитку сільського туризму. Основні види та форми розвитку сільського туризму. Світовий досвід розвитку сільського туризму. Рекреаційний потенціал сільського туризму. Роль культурно-пізнавального потенціалу в розвитку сільського туризму. Територіально-просторові ресурси сільського туризму. Організація та планування сільського туризму. Історичні передумови становлення та організаційно-законодавче забезпечення у сфері сільського туризму України. Стратегічне планування сільського туризму. Маркетинг послуг гостинної садиби. Технологічні основи гостинності. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Організація праці менеджера...

ПОППЕР КАРЛ

(1902-1994) - английский философ австрийского происхождения, историк науки, социолог, преподавал в Лондонском университете, основатель школы "критического рационализма", автор работы "Логика и рост научного  знания"  (1934).  Выступил  с  критикой  ряда  положений  неопозитивизма. Вместо  принципа  верификации  предложил  принцип  фальсифицируемости  - опровержение теории посредством опыта. Критиковал социально-политическое учение марксизма. Основной вклад Поппера в философию науки - в переходе от анализа структуры и логики науки к анализу ее развития. Философскую деятельность начал в Венском кружке логических позитивистов, но, не разделяя принцип верификации, начал полемику с ведущими представителями позитивизма. Он реабилитировал  исконно философские вопросы, отказавшись рассматривать их как псевдопроблемы. Отойдя от неопозитивизма, Поппер остался верен кругу тех проблем,  которые  поднимали логические  позитивисты, хотя  и  давал  им  свои решения. Анализируя вопрос о разграничении научных и псевдонаучных высказываний, он  вводит свой критерий демаркации - принцип фальсификацииОтмечая недостатки принципа верификации, Поппер в  качестве аргумента его несостоятельности выдвигает приверженность принципа верификации методу индукции, который он не признавал как метод научного познания, утверждая, что из отдельных фактов, как  бы многочисленны они ни были, логически не вытекает какого-либо общего суждения или вывода. Поппер  полагает, что теорию можно считать научной лишь в том случае, если удастся указать на такие возможные события, которые её опровергали бы, или фальсифицировали. Чем больше возможных фактов запрещает, исключает теория, тем более она научна. Марксист же никогда не согласится признать, что есть факты, которые не согласуются с его теорией.  Отсюда  Поппер  делает  заключение  о  ненаучности  марксизма  и  его догматическом доктринерском характере. Принцип  фальсификации предполагал наличие  некоторой  динамичности  знания, что  позволило  Попперу  выйти  за рамки  неопозитивизма и поднять новую проблему - проблему развития науки, научного знания. Именно этот вопрос  и  стал центральным в постпозитивизме. Развитие знания - это смена одних гипотез другими. Опровержение  некоторой теории новыми эмпирическими данными, пишет Поппер, приводит к отказу от нее и ставит задачу  объяснения этих новых фактов, для чего создается новая теория, которая рано или поздно будет опровергнута новыми, пока еще неизвестными фактами. Для Поппера наиболее ценным в этом процессе является критика как важнейший принцип научного, рационального мышления вообще. Он рациональную позицию отождествляет с  критической. Отсюда название концепции - критический рационализм. Наука имеет дело с теориями, которые в свою очередь содержат  погрешности и  подлежат  критике  и  опровержению.  Самая  хорошая теория та, которая уже опровергнута и уступает место новой, и таким путем наука бесконечно прогрессирует. Опровержение теории - больший успех для ученого, чем  ее  подтверждение. Выдвижение теорий или  гипотез происходит методом проб и ошибок, что Поппер и рассматривает как критический метод. Состояние науки - это конкуренция теорий, борьба их между собой и отбор лучших. Лучшая теория та, которая имеет большую объяснительную силу по  отношению к проблемам, которые мы пытаемся решить, большую правдоподобность. Так происходит процесс "роста знания" (термин "развитие знания" Поппер не употребляет). Для него каждая гипотеза автономна, а принимается она в результате публичного обсуждения и всеобщего признания. В последнем случае гипотеза становится  общезначимой. В  1967 г.  Поппер выдвигает концепцию "третьего  мира", различая три  мира: 1) мир физических объектов или физических состояний вещей; 2) мир состояний человеческого  сознания, мыслительных процессов, субъективного опыта, ощущений, другими словами, мир ментальности; 3) мир объективного  содержания  мышления,  утверждений,  теорий,  проблем,  критических рассуждений (т.е. мир  научных идей, поэтических мыслей, идеалов искусства и пр.), который объективен и осязаем - это мир книг, библиотек, и т.п., он содержат объективное знание независимо от того, прочитает их кто-нибудь или нет, важно, что они потенциально могут быть прочитаны и поняты. "Второй мир" взаимодействует с "первым", "третий"  взаимодействует непосредственно со "вторым" и только через него с "первым". Истина предполагает соответствие высказываний или теорий действительности, но Поппер считает, что такое соответствие в принципе недостижимо, вследствие чего наука располагает не истинами, а мнениями, убеждениями  ученых. Истина  как достоверность научной теории, с его точки зрения, - ложный идеал, она является лишь регулятивной идеей, направляющей мысль ученого. Правда Поппер признает, что на уровне обыденного знания мы можем высказывать действительные истины. Однако такого рода истины, по его мнению, не имеют отношения к  содержанию науки. Понятие истины, объявляемой принципиально недостижимой, он заменяет понятием правдоподобия, которое  имеет  степени,  позволяющие  отдавать  предпочтение  одной  теории  перед другой. Поппер же не воспринимает соотношение абсолютной и относительной истины, он отрицает объективный характер истины. В философии науки им впервые  поднимается  вопрос  об  общих  закономерностях  существования  научного знания  как  такового  и  путях  возникновения  нового  знания.  Поппер  является автором теории "социальной инженерии", утверждая, что локальные изменения социальной действительности - единственный путь развития общества. Социальный антиисторизм у Поппера противоречит принципу историзма и эволюционизма применительно к естественно-научному знанию и прогрессу научного знания в целом.