Веб-бібліотека - головна сторінка


Савченко О.Я. Дидактика початкової школи:

Предмет і завдання дидактики. Предмет і функції дидактики, становлення дидактики як науки. Зв'язок дидактики з іншими науками. Завдання сучасної дидактики початкового навчання. Види і методи дидактичних досліджень. Зміст початкової освіти. Поняття про зміст освіти. Реформування змісту початкової освіти. Навчальні плани і програми для початкових шкіл. Підручники для початкової школи. Процес навчання. Вікова характеристика готовності дітей до шкільного навчання. Сутність процесу навчання. Принципи і правила навчання. Етапи навчального процесу. Організація диференційованого навчання. Контроль та оцінка результатів навчання. Взаємозв'язок навчання і розвитку учнів. Рушійні сили розвитку дитини...

Мухін В.М. Фізична реабілітація: Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації. основи реабілітації. Деякі загальні питання реабілітації. Завдання, мета і принципи реабілітації. Види, періоди і етапи реабілітації. Фізична реабілітація. Лікувальна фізична культура. Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Засоби лікувальної фізичної культури. Форми лікувальної фізичної культури. Періоди застосування лікувальної фізичної культури. Загальні вимоги до методики проведення занять з ЛФК. Рухові режими. Ефективність застосування ЛФК. Лікувальний масаж. Механізми лікувальної дії масажу. Вплив масажу на окремі системи організму. Форми і методи лікувального масажу. Фізіотерапія...
Культурологія: українська та зарубіжна культура / За ред. М.М. Заковича: Теоретичні аспекти культури. Культурологічний підхід до аналізу культури. Методологічні засади розуміння культури. Поняття і сутність культури. Основні концепції культури. Морфологія і динаміка культури. Функції культури. Культура і суспільство. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства. "Субкультура" та її функції. Мистецтво як засіб творення особистості. Походження і основні етапи розвитку культури. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Генезис та етапи культурної еволюції. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції. Культура і цивілізація...
Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Етика як сукупність знань про мораль та поведінку. Етика, етикеті мораль. Визначення понять «етика» та «етикет». Розвиток системи норм поведінки. Мораль та моральність. Роль звичок. Норми моралі. Діловий протокол. Протокол як форма ієрархічного порядку. Основні принципи ділового протоколу. Протокол у міжнародному спілкуванні. Підготовка програми перебування зарубіжної делегації. Економічна етика. Основи економічної етики. Зміни в економічних системах і стилях управління. Норми економічної етики. Вимоги до сучасного керівника. Етичні засади бізнесу. Стимулювання етичної поведінки. Загальні етичні установки. Етичні проблеми сучасного бізнесу. Соціальна відповідальність бізнесу. Постулати бізнес-етики...
Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Загальні питання охорони праці. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Основні розділи дисципліни "Основи охорони праці". Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Класифікація виробничих травм. Правові основи охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці. Закон України "Про охорону праці". Гарантії прав громадян на охорону праці. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Найважливіші надбання закону "Про охорону праці". Відповідальність за порушення законодавства про ОП. Контрольні питання. Державні нормативно-правові акти з охорони праці...
Політологія / За ред. Кремень В. Г., Горлача М. І: Що і як вивчає наука про політику. Політика - соціальне явище. Предмет та метод науки про політику. Становлення та розвиток політичних знань. Політичні ідеї Стародавнього Світу. Політичні вчення в Середньовіччі. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Політичні вчення в XVI -XVII ст. Розвиток політичної думки в XVIII ст. Політична думка в Європі, Росії кінець XVIII - XIX ст. Сучасні політичні вчення Заходу. Формування політичної думки в Україні. Джерела політичних знань. Основні напрями і тенденції розвитку суспільно-політичної думки в XIX - початку XX ст...
Возняк М. С. Історія української літератури. Кн. 2: На руїнах українського національного життя. На чужу службу. Занапащення українського православ'я. Від одної богослужебної до одної літературної мови. Шкільна справа. Мандрівні дяки. Чернець-мандрівець Климентій і його вірші. Чверть століття у мандрівках. Перемога релігійної унії в Західній Україні. Йосип Шумлянський. Поет шляхтич-хлопоман кінця XVII ст. Українські елементи у польському письменстві. Українська світська пісня в польських виданнях. Українська пісня в московських виданнях. Той, що його світ ловив, та не спіймав. Твори Грицька Сковороди. Філософія Сковороди. Іскри вогню в попелищі Східної України. Унія як національний чинник у Західній Україні. На узбіччі. В обороні красної літератури...

ПОЛТОРАЦКИЙ Николай Петрович

(16.02.1921, Константинополь - 14.10.1990, Ленинград) - философ, литературовед, публицист. Род. в семье рус. эмигрантов. Окончил рус. гимназию в Софии и там же начал занятия в ун-те. В 40-х гг. окончил Высшую школу теологии и философии в Регенсбурге (ФРГ). В 1954 г. в Сорбонском ун-те защитил диссертацию "Философия истории России у Н. А. Бердяева". С 1955 г. жил в США. Преподавал рус. язык в военной школе в Монтрее (Калифорния), занимался советологией в Бруклинском колледже (Нью-Йорк). В 1958-1967 гг. преподавал в Мичиганском ун-те (Ист-Лансинг), где получил звание проф. С 1967 г. - проф. и заведующий кафедрой славянских языков и литератур Питсбургского ун-та. Скончался в Ленинграде во время своего первого приезда в Россию. П. начал печататься в Софии в 1942 г., постепенно выходя за рамки политического антисоветизма своих первых статей и углубляясь в проблематику рус. национально-политической мысли, литературы и философии. Редактор сб. "На темы русские и общие. Сб. статей и материалов в честь проф. Н. С. Тимашева" (1965), "Русская литература в эмиграции" (1972), "Русская религиозно-философская мысль XX века" (1975), автор мн. статей в газ. "Русская мысль" (Париж), "Новое русское слово" (Нью-Йорк) и др., в журн. "Вестник русского студенческого христианского движения" (РСХД), "Возрождение". "Опыты", "Мосты", а также в справочных изданиях по рус. истории. Осн. интересы П. сосредоточены на истории рус. общественной мысли и ее совр. значении. Главным событием современности он считал Октябрьскую революцию 1917 г. и победу в ней "большевизма-коммунизма и марксизма-ленинизма". Все сферы жизни (религия, церковь, государство, национальная жизнь, культура) испытали на себе воздействие революции, и для преодоления его П. считал необходимыми "далеко идущие меры", не исключающие военного насилия (этим объяснима "пораженческая" позиция П. во время войны Советского Союза против нем. фашизма, его участие в антикоммунистических организациях). Необходимость и моральную оправданность борьбы с коммунизмом П. обосновывал с помощью мировоззренческих и идеологических установок И. А. Ильина и П. Б. Струве. Рассматривая содержание рус. мысли под углом идейно-жизненного интереса, П. избирательно относился к предмету своих исследований. Философская и научная мысль приобретала для него значение, когда она, с одной стороны, сочеталась с мыслью религиозной, а с другой - с мыслью политической, социологической, литературной. Особое значение в этом единстве П. придает мысли волевой, т. е. выражающей активное отношение к действительности. П. принимал сложившееся в рус. зарубежной историографии (Зеньковский, Н. О. Лосский, Бердяев и др.) представление об отечественной философии как прежде всего религиозной. Гарантией ее истинности и актуальности является лежащее в ее основании православие как особое восприятие христианства, придающее первостепенное значение свободе духа. Именно потому обращение к рус. мысли позволяет разрешать жгучие проблемы современности. В статье "Русская религиозная философия" (1960) он перечисляет 10 таких проблем - от экологических до политических (см.: Вопросы философии. 1992. № 2. С. 133-134). Наряду с положительным содержанием рус. религиозная философия - явление единственное в своем роде, созданное трудами ряда поколений светских мыслителей, - обладает и отрицательными чертами. Ими являются бескомпромиссный максимализм и утопизм позитивных построений, что объясняется "беспочвенностью" и "отщепенством" ее отдельных авторов, отсутствием привычки к положительному государственному и культурному строительству. В нач. XX в. эти недостатки были усугублены сознательным противостоянием историческому христианству. По П., в наибольшей степени эти недостатки воплотились в творчестве Бердяева, одушевленного "интеллигентским пафосом бунта против действительности". Хотя П. высоко ценил апологию свободы у Бердяева, тем не менее к его творчеству в целом относился скорее отрицательно. Идея свободы при отталкивании от мира и исторического опыта церкви вырождается, считал он, в "метафизическое барство, эсхатологический анархизм и романтический нигилизм". При последовательном рассмотрении этой идеи Бердяев, по его мнению, приходит к мистицизму, в к-ром обнаруживается "неорганическое всесмесительство" (Я. Бёме, Ф. Ницше, М. Штирнер и др.), а не следование опыту православной святоотеческой традиции. П. полагал также, что для проповедника свободы, каким предстал Бердяев в общественном мнении, его "коммунизанство" и "советизанство" недопустимы. Противоположным Бердяеву полюсом рус. мысли П. считал творчество Ильина и Струве, к-рых он рассматривает как выразителей либерального консерватизма, "одинаково любивших начало свободы и начало власти и правового порядка, творческой инициативы и исторической преемственности". Для него Ильин предстает прежде всего идеологом просвещенной монархии, религиозно и национально возрожденной России, автором книги "О сопротивлении злу силою", т. е. активным борцом с коммунизмом и советской властью. По тем же причинам П. привлекало творчество Струве.