Веб-бібліотека

Оборудование предприятий торговли и общественного питания / Под ред. В.А. Гуляева:

Основные сведения о механизмах и машинах. Классификация торгово-технологического оборудования. Машина. Основные понятия, классификация, структурная схема. Структурная схема машины. Механизмы. Основные понятия, классификация, устройство. Рычажные механизмы. Фрикционные передачи. Ременные передачи. Цепная передача. Зубчатые передачи. Муфты. Опоры. Оси и валы. Соединение деталей. Привод машины. Тип и структура. Электромеханический привод. Кинематический и силовой расчет электропривода. Гидропривод. Пневмопривод. Основные технико-экономические характеристики торгово-технологического оборудования. Производительность, мощность и КПД машины. Мощность машины...

Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Стандарти - нормативна база управлінням якістю продукції і сертифікації. Загальні відомості про стандартизацію. Органи з стандартизації в Україні. Основні положення державної системи стандартизації України. Організація робіт з стандартизації і загальні вимоги до стандартів. Порядок впровадження стандартів і державний нагляд за їх додержанням. Вітчизняні системи стандартів. Роль уніфікації в промисловому виробництві. Нормоконтроль технічної документації. Техніко-економічна ефективність стандартизації. Міжнародна та європейська діяльність з стандартизації та участь у ній України. Основні тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості. Міжнародні стандарти ISO серії 9000...
Свинко Й. М., Сивий М. Я. Геологія: Загальна геологія. Основні відомості про Землю. Сучасні уявлення про Землю. Земля - планета Сонячної системи. Походження Землі. Будова й фізичні властивості Землі. Мінерали - складова земної кори. Хімічний склад земної кори. Кристалографічні властивості та форми мінералів у природі. Діагностичні ознаки мінералів. Найпоширеніші мінерали. Процеси зовнішньої і внутрішньої геодинаміки. Магматизм. Магма й утворення магматичних порід. Інтрузивний магматизм. Ефузивний магматизм. Класифікація магматичних гірських порід. Вивітрювання порід (гіпергенез). Фізичне вивітрювання. Хімічне вивітрювання. Продукти вивітрювання. Робота вітру. Вітри й вітрові процеси. Руйнівна робота вітру. Транспортна діяльність вітру. Акумулятивна робота вітру...
Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Цивільна оборона України - основа безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації. Основи класифікації надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації природного характеру. Стихійні явища екзогенного походження. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об'єкти. Хімічно небезпечні об'єкти. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти. Об'єкти комунального господарства. Гідродинамічні аварії. Ліквідація наслідків аварій та катастроф. Надзвичайні ситуації терористичного походження. Пожежі. Гасіння пожеж. Осередок ядерного ураження. Вплив на людей, сільськогосподарські й лісогосподарські об'єкти. Елементи ядерної фізики. Ударна хвиля...
Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева: Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...
Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство: Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...
Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами: Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...
Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань: Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...
Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності: Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...

ПОЛИТИКА

искусство или наука ведения общественных дел. В более широком смысле - наука управления государством. Аристотель ставил политическую науку выше всех прочих, потому что она управляет всеми остальными видами человеческой деятельности. Сегодня довольно трудно точно определить метод и объект этой науки.
Методы политической науки. Развитие общественных наук (экономики, социологии с Контом, геополитики с Ф. Ратцелем, публичного права - под влиянием немецких юристов конца XIX в.) прежде всего привело к исчезновению политики как главной науки. Прежде политические науки существовали постольку, поскольку сам политик был точкой их объединения или их неуловимым для мысли "остатком". Социологи, вооружившись объективными методами Ф. Симиана (1873-1935) и Дюркгейма (1858-1917), решили заняться наблюдением политических фактов (с помощью таких методов, как опрос общественного мнения, интервью, анализ газет, партийных программ, политических заявлений), затем их объяснением и, обобщив, вывести законы и теории, которые и должны составить политологию. К сожалению, они всегда объясняли лишь прошлое и не давали никаких прогнозов по поводу политического будущего. Политика, особенно когда она представляет собой следствие всеобщего избирательного права, напоминает метеорологию: она является следствием бесконечной массы элементов, которые невозможно все теоретически охватить, чтобы выделить из них решающий. Конец неразберихе положили французские юристы: А. Эсмен (1848-1913) в "Элементах конституционального права" провел различие между институтами в соответствии с реально действующими сил амии идеями; Луи Ролл ан (1877-1956) на Конференции по преподаванию общественного права подошел к той же проблеме с точки зрения политологии и строгого права. Наконец, "Трактат о политической науке" Бюрдо (1949) пытается охватить социальные и институциональные данные через динамику образующих и меняющих их политических отношений.
Объект политологии. Сначала им было государство или правление. Но существует политическая деятельность до государства, после государства и на обочине официальной государственной деятельности. Например, политическая оппозиция в стране - это политическая сила, совершенно чуждая государству, вплоть до того дня, когда она не станет официально победившей партией и не отождествит себя с государством. Затем политологию определили как науку о власти (Ж. Бюрдо, Арон и американские социологи: Д. Катлин, Г. Лассуэлл). Но власть - это не обязательно политическая сила: она может быть экономической или профсоюзной. С другой стороны, политика не сводится к борьбе за власть: она в такой же мере плод идеологии, традиций, устремлений. Также считалось, что политика - это наука о политических отношениях. Отношение возникает тогда, когда "политическая сила применяется для поддержания сплоченности общества" (П. Дюкло). Эта сила определяется либо как сила примирения (Кроче), либо как отношение враждебности (К. Шмитт, "Понятие политического", 1928). Легко можно заметить двусмысленность политического отношения, описываемого то как враждебное, то как дружеское; а также двусмысленность власти, которую люди ищут как нечто им необходимое, и в то же время отвергают как покушение на их свободу. Мы видим, что политика глубоко человечна: она, подобно человеку у Канта и Фихте, не то, что само себя мыслит, но то, что себя реализует.
В объективном плане, как замечает Мер-ло-Понти в "Гуманизме и терроре" (1947), интеллектуальным путем невозможно управлять мировой конъюнктурой; однако мы можем попытаться ее изменить, воздействуя на нее. Политическая философия. Она всегда ставила проблему ценности человеческого действия. Объективно речь идет о ценности того или иного способа правления: каким он должен быть, чтобы стоять на страже истинных потребностей человечества? Политическая философия, следовательно, это отнюдь не техника политического действия (в русле школы Макиавелли).
Начиная с античности (например, у Платона в VIIIкниге "Государства" и в его диалоге "Законы"), и даже у Монтескье она предстает как учение о лучшем способе правления: по Платону, таким способом будет правление "аристократии" в этимологическом смысле слова (от греч. aristos - лучший), как правление лучших, наиболее способных. В VIIIкниге "Государства" он ставит во главе государства философа (обладающего наилучшим общим образованием и более других привязанного к универсальным ценностям). Монтескье различает монархию, аристократию и демократию, утверждая в конечном счете первенство монархии. Именно он впервые проанализировал проблему наилучшей "конституции". С тех пор фундаментальной проблемой, которая должна беспокоить любую демократическую страну, остается потребность примирить в конституции два требования: с одной стороны, установить сильную и эффективную власть, способную управлять, с другой стороны, сохранить свободную и демократическую общественную жизнь. Эта проблема, над которой размышлял еще Монтескье, представляет собой в наши дни скорее проблему юридической техники или конституционных законов, чем собственно философскую проблему.
Какова бы ни была форма правления (монархическая, народная и т.д.), ее общее качество, требование, которому она должна отвечать, - это быть легитимным правлением. В XVIII в. Руссо на смену поиска лучшего правления поставил поиск принципов легитимного правления, т.е. основанного не на насилии, а на порядке и на правовой основе. Стоит заметить, что все течения политической философии включают в себя наблюдение фактов, классификацию политических институтов и аксиологическое размышление о ценности этих институтов. В субъективном плане ценность политического действия поднимает следующий вопрос: нужно ли включаться в политику для того, чтобы стать истинным человеком? (Эрик Вейлъ, "Политическая философия", 1956). Это тот самый вопрос, который Калликл обсуждал с Сократом в диалоге Платона "Горгий". Калликл заявляет: "Знакомство с философией прекрасно в той мере, в какой с ней знакомятся ради образования, и нет ничего постыдного, если философией занимается юноша. Но если он продолжает свои занятия и возмужав, это уже смешно, Сократ..." (485, Ь), Подросток может предаваться дискуссиям, зрелый же человек действует в мире силовых отношений. Сократ опроверг это заявление. В заключение отметим, что, раз уж политика обладает исключительной притягательностью в связи с тем, что действие здесь совершается на уровне целостности общества и всех интересов страны в контексте ее международного положения, человек, участвуя в ней, может при этом полноценно проявлять себя и во всех прочих формах деятельности (художественной, индустриальной, сельскохозяйственной, педагогической и т.д.). С этой точки зрения (см. "Политическую философию" Э. Вейля) политика - лишь одна из возможностей среди множества других, в которой у человека не больше гарантий для осуществления своего призвания, чем в любом другом виде деятельности. С другой стороны, верно также и то, что "испытывать отвращение к политике, это уже больше не верить в будущее, в человека, это; - презирать человечество" (Фрейд, "Сущность политики", 1965).


© 2009-2020  lib.ltd.ua