Веб-бібліотека

Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури XX століття:

Французька література. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр, А. Камю. Модерністська проза початку XX століття. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф.Кафка. Англійська література. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер Хемінгуей. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло, О' Генрі, Т.Драйзер. Латиноамериканська література. Г. Марксе. Література Сходу. Японія. Китай. Роман - антиутопія XX ст...

Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: ЄВРОПА. Великобританія. Франція. Німеччина. Італія. «Малі» високорозвинені країни Західної Європи. Фінляндія (79). Швеція (82). Норвегія (84). Данія (87). Ісландія (89). Бельгія (90). Нідерланди (94). Люксембург (99). Швейцарія (100). Австрія (104). Інші країни Західної Європи. Ірландія (107). Португалія (110). Іспанія (113). Мальта (123). Греція (124). Центральна і Південно-Східна Європа. Польща (130). Чехія (138). Словаччина (141). Угорщина (144). Румунія (148). Болгарія (153). Країни колишньої Югославії та Албанія. Словенія (160). Хорватія (161). Боснія і Герцеговина (164). Югославія (166). Македонія (168). Албанія (169). ПІВДЕННО-ЗАХІДНА АЗІЯ. Туреччина. Кіпр. Ліван. Ізраїль. Кувейт...
Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Загальні питання охорони праці. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Основні розділи дисципліни "Основи охорони праці". Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Класифікація виробничих травм. Правові основи охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці. Закон України "Про охорону праці". Гарантії прав громадян на охорону праці. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Найважливіші надбання закону "Про охорону праці". Відповідальність за порушення законодавства про ОП. Контрольні питання. Державні нормативно-правові акти з охорони праці...

ПОЛЕЗНОСТЬ

- одна из форм проявления общественного значения предметов и явлений, а также действий человека; положительная роль, к-рую они играют в удовлетворении чьих-либо интересов или для достижения постав зе ведет к крайне упрощенному и вульгарному ее пониманию в духе торгашеского практицизма. Концепции П. придерживался также Чернышевский, к-рый, однако, придал ей революционно-коллективистскую направленность. Он считал, что нравственными являются "идеи и побуждения, имеющие предметом общую пользу". Марксистской этике чужд дух утилитарного практицизма, она рассматривает П. лишь как один из аспектов моральной ценности поступков. Поскольку в классовом об-ве интересы людей всегда носят классовый характер, П. нужно рассматривать конкретно-исторически, с учетом того, каким именно интересам и целям она отвечает (для кого и в каком отношении полезно). Коммунистическая мораль оценивает нравственное достоинство поступков с т. зр. значения для социалистического об-ва, для строительства коммунизма, подчеркивая приоритет общественного интереса (и пользы) над индивидуальным. Интересы трудящихся, цели, связанные с построением коммунизма, являются основой подлинно гуманной щ справедливой морали, потому что в конечном счете они отвечают интересам всего человечества (общечеловеческое и классовое ек нравственности). Поэтому, оценивая П. того или иного поступка и т. зр. коммунистической нравственности, мы в конечном итоги имеем в виду общечеловеческие интересы, общеисторическую перленных целей. В моральной деятельности людей понятие "П." характеризует поступок с т. зр. его последствий, реально достигнутого результата. В истории этических учений понятие "П." было выдвинуто в качестве моральной категории, когда впервые был понят целесообразный характер нравственной деятельности (Цели и средства). Древнеинд. материалисты и древнегреч. софисты, напр., считали, что конечной целью моральных поступков и критерием их оценки является их польза для человека. Позднее категория П. как основа нравственности (наряду с интересом) выдвигалась Спинозой, Гоббсом, Локком, фр. материалистами. Во всех этих этических учениях проявилась материалистическая тенденция - стремление связывать нравственность с реальными интересами людей. Обоснование принципа П. имело прогрессивное значение для утверждения буржуазных идеалов, пришедших на смену отжившей феодальной идеологии. Но все теории П. страдали буржуазной ограниченностью. Значение нравственного поступка не связывалось в них с объективными законами развития об-ва, а ограничивалось признанием его П. для осуществления субъективистски или натуралистически (Натурализм) понимаемых интересов и целей человека как такового. Буржуазная ограниченность теорий П. со всей очевидностью проявилась в утилитаризме Бентама. Сведение значения морали в жизни об-ва к поль спективу развития человеческого об-ва.


© 2009-2020  lib.ltd.ua