Веб-бібліотека - головна сторінка


Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка:

Загальні засади національної макроекономіки. Методологія національної макроекономіки. Сутність національної макроекономіки. Питання національної макроекономіки в Конституції України. Національно-економічне мислення. Показники національної макроекономіки. Оцінка продуктивності та ефективності національної економіки. Національні продуктивні сили. Теорія формування і розміщення продуктивних сил. Сутність продуктивних сил. Економічні закони і розміщення продуктивних сил. Економічне районування і територіальна структура господарства. Методологія економічного районування. Методи аналізу територіальної організації економічної системи...

Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки): Світ після Другої світової війни. Основні тенденції суспільного розвитку сучасності. Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі тоталітаризму. Країни Балтії. Республіка Білорусь. Болгарія. Велика Британія. Іспанія. Італія. Канада. Латинська Америка. Німеччина. Країни Північної Європи. Польща. Російська Федерація. Румунія. Сполучені Штати Америки. Угорщина. Франція. Чехословаччина. Чеська Республіка. Словацька Республіка. Югославія. Республіка Хорватія. Республіка Словенія. Республіка Македонія. Республіка Боснія та Герцеговина. Міжнародні відносини...

ПОДВИЖНИЧЕСТВО

- вид нравственной деятельности; выполнение моральных требований вопреки крайне неблагоприятным социальным условиям или обстоятельствам личной жизни, враждебной окружающей среде и давлению изоне, стойкое перенесения трудностей, тягот, лишений, само пожертвование. Исторически идея П. возникает как антитеза герои; рассматривает в тесном единстве. Мотивы, к-рыми руководствуется человек, в конечном счете выявляются не просто в том, что человек думает о своих собственных поступках, а в общей линии его П. на протяжении длительного времени, в различных условиях. Когда смысл требований нравственности перестает быть непонятным людям, осознается всеми, тогда и мотивы, к-рыми руководствуется человек, перестают быть чем-то загадочным для него самого и для окружающих. Коллектив, окружающие люди способны более или менее правильно разобраться в "тайниках души" человека, по его поступкам судить о мотивах, о его подлинной или мнимой моральности. При этом коммунистической нравственности чуждо представление о внутренней порочности или неисправимости того или иного человека. В социалистическом об-ве принято не просто оценивать (одобрять или осуждать) действия людей с позиций абстрактного морализирования, а выявлять их причины и направленно управлять П. людей в процессе коллективного нравственного воспитания.