Веб-бібліотека - головна сторінка


Бочелюк В. Й. Юридична психологія:

Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...

Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...

ПОБУЖДЕНИЕ

- чувственная форма, в к-рой проявляются лютые и намерение к совершению к.-л. поступка. По своей психологической природе П. представляет собой двигательный импульс, эмоционально-волевое устремление, направляющее действия человека. Исходя из чувственной формы П., ; сторонники бихевиоризма и фрейдиэма в этике делали неправильный вывод о том, что сознательные мотивы вообще не играют сколько-нибудь существенной роли в поведении людей, что человек не осознает рационально подлинные мотивы своей деятельности, а осуществляет ее "подсознательно",;! Марксистско-ленянская этика указывает на необходимость отличать содержание мотива (то, что побуждает человека, хотя он может и не осознавать этого в данный момент) от его психологической формы (того, как мотив переживается человеком в том или ином случае). Если в результате нравственного воспитания человек начинает выполнять требования морали по внутренней склонности, личной потребности, по непосредственному П., то это вовсе не означает, что его поступки не мотивированы. Напротив, иногда это означает, что нравственный мотив настолько глубоко укоренился в сознании человека, что он перестает отличать эти мотивы от П., продиктованных его личными интересами (Чувства, Привычки, Склонности).