Веб-бібліотека - головна сторінка


Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики:

Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...

Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: Філософсько-освітні та психолого-педагогічні засади методики викладання української літератури в старшій школі. Методика викладання української літератури як педагогічно-літературознавча прикладна наукова дисципліна, її парадигматика і систематизовані курси (друга половина XX ст). Діалогічний та екзистенціальний аспекти психолого-педагогічних засад викладання української літератури в школі. Рівні спілкування та їх практичне застосування в шкільному викладанні літератури. Рання юність як етап літературного розвитку школярів. Діалогізм та проблемність як принципи сучасного прочитання української літератури в школі. Психологічно-літературознавче дослідження художнього тексту...
Левчук Л. Т. Естетика: Предмет естетики: історія і теорія проблеми. Предмет естетики: проблема термінології. Предмет естетики: становлення проблематики науки. Естетика як самостійна наука. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків. Естетична діяльність та її форми. Творчий потенціал людської праці. Людина і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності. З. Природа в структурі естетичної діяльності. Естетична діяльність і мистецтво. Структура естетичної свідомості. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичні погляди і теорії. Основні естетичні категорії. Категорії "гармонія" і "міра". Категорії "прекрасне" і "потворне". Категорії "піднесене", "героїчне", "низьке"...
Андрущенко В.П., Михальченко М.Л. Сучасна соціальна філософія: Суспільство як об'єкт філософського пізнання. предмет соціальної філософії. Історична генеза предмета соціальної філософії в історії філософії. Тріумф і трагедія соціальної філософії марксизму-ленінізму. Діалог на зламі століть: множинність соціально-філософського знання. Виробничі основи життєдіяльності суспільства. Дієва сутність соціального. Проблема побудови теоретичних моделей соціуму. Природні засади історії. Природа і суспільство. Архітектоніка суспільного виробництва. Проблема джерел соціальної динаміки. Конструктивні та динамічні сили науково-технічного прогресу. Людина як суб'єкт історичного процесу. Організаційні основи соціальності. Суспільні відносини...
Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...
Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...
Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка та розвиток регіонів (областей) України: Стан, проблеми та основні напрями розвитку господарства економічних районів (регіонів) обласного рангу:. Вінницький регіон. Волинський регіон. Дніпропетровський регіон. Донецький регіон. Житомирський регіон. Закарпатський регіон. Запорізький регіон. Івано-Франківський регіон. Київський регіон. Кіровоградський регіон. Львівський регіон. Луганський регіон. Миколаївський регіон. Одеський регіон. Полтавський регіон. Рівненський регіон. Сумський регіон. Тернопільський регіон. Харківський регіон. Херсонський регіон. Хмельницький регіон. Черкаський регіон. Чернівецький регіон. Чернігівський регіон. Кримський регіон...
Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: Історичні основи ораторського мистецтва:. Два погляди на походження риторики. Реформи Солона та їх вплив на розвиток риторики. Розвиток риторики у Давній Греції в V ст. до н.е. Сицилійська школа судової риторики V-IV ст. до н.е. Ораторське мистецтво Сократа та його «мандрівна» школа. Теоретичні основи ораторського мистецтва:. Виховна роль ораторського мистецтва. Переконливість в ораторському мистецтві та умови її створення. Культура і техніка мовлення оратора. Практичне опанування мистецьких основ риторики. Логічні паузи в тексті і мовленні. Риторичні фігури в українському красномовстві. Методичні основи ораторського мистецтва:. Методика вибору теми та створення промови. Методика оволодіння фонаційним диханням...
Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки): Світ після Другої світової війни. Основні тенденції суспільного розвитку сучасності. Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі тоталітаризму. Країни Балтії. Республіка Білорусь. Болгарія. Велика Британія. Іспанія. Італія. Канада. Латинська Америка. Німеччина. Країни Північної Європи. Польща. Російська Федерація. Румунія. Сполучені Штати Америки. Угорщина. Франція. Чехословаччина. Чеська Республіка. Словацька Республіка. Югославія. Республіка Хорватія. Республіка Словенія. Республіка Македонія. Республіка Боснія та Герцеговина. Міжнародні відносини...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Бабарицька В. та ін. Екскурсознавство і музеєзнавство: Основи екскурсознавства і музеєзнавства. Екскурсії в системі рекреаційної діяльності. Рекреаційна концепція вільного часу. Рекреаційні потреби. Рекреаційна діяльність. Рекреаційна сутність екскурсій. Основи екскурсійної теорії. Теорія екскурсійної справи. Сутність екскурсій. Ознаки та функції екскурсій. Класифікації екскурсій. Основи екскурсійної методики. Екскурсійний метод пізнання. Сутність поняття «екскурсійна методика». Методика підготовки екскурсії. Організація підготовки інноваційного екскурсійного продукту. Етапи розробки екскурсії. Опанування інноваційного екскурсійного продукту. Методика проведення екскурсії. Специфіка і класифікація методичних прийомів...

Козловский В. А. та ін. Производственный и операционный менеджмент:

Производственный/операционный менеджмент. Что такое производственный/операционный менеджмент. Истоки операционного менеджмента. Организация создания товаров и услуг. Зачем изучают П/ОМ. Что делают П/О-менеджеры. Где работают П/О-менеджеры. Подготовка к карьере производственного/операционного менеджера. Производительность бросает вызов П/ОМ. Развитие стратегии П/ОМ. Системы. Стратегии развития процессов. Развитие стратегии П/ОМ. Методы принятия решений в П/ОМ. Инструменты принятия решений. Процесс принятия решений. Модели для принятия решений. Теория принятия решений. Прогнозирование. Что такое прогнозирование. Типы прогнозов. Прогнозные приближения...

ПЛУТАРХ из Херонеи

(ок. 45 - ок. 127 н.э.) - греческий философ, политик и писатель-моралист, автор знаменитых "Параллельных жизнеописаний" и ряда философских сочинений, написанных в русле традиции среднего платонизма. Был слушателем платоника Аммония Александрийского в Афинах в тот год, когда Афины посетил император Нерон (Plut. De apud Delph., 385B), т. е. в 66 н. э.; в хронике Евсевия под 119 о Плутархе говорится как о пожилом человеке, однако в том же году император Адриан назначил его на почетный пост прокуратора провинции Ахея - на основании этих событий уточняется хронология его жизни. В течение всей жизни Плутарх деятельно участвовал в управлении родным городом, имел звание архонта-эпонима; императором Траяном был возведен в ранг консула. С 50 лет Плутарх - жрец Аполлона в Дельфах (пожизненно). Дома в Херонее у него был постоянный философский кружок, посещаемый друзьями и учениками, - благодаря этому своеобразному филиалу афинской Академии беотийская Херонея стала одним из центров платонизма в 1 в. н. э.
Из обширного наследия Плутарха сохранилась примерно треть - ок. 100 сочинений. Корпус сохранившихся текстов традиционно разделяется на две части - "Параллельные жизнеописания" и "Моралии". Это деление восходит к изданию Плутарха, осуществленному византийским монахом Максимом Планудом (1260 - 1310). Название "Моралии" вполне условно - под этой рубрикой Максим собрал все, что не было биографиями: этические, философские, религиозно-мифологические и другие сочинения (посвященные весьма широкому спектру вопросов - от политики, риторики и педагогики до психологии животных). Все 79 сочинений, входящие в состав "Моралии", имеют сквозную пагинацию, восходящую к изданию Стефана (1572): первое - "О воспитании детей" (1А), последнее - "О музыке" (1131А). Для понимания философской позиции Плутарха прежде всего важны: "Об Исиде и Осирисе", "О [букве] Е в Дельфах", "О дельфийском оракуле", "Об упадке оракулов", "О лике на Луне", "Можно ли научить добродетели?", "О нравственной добродетели", "О благорасположении духа", "Одемонии Сократа", "Платоновские вопросы", "О сотворении души согласно "Тимею", ряд полемических сочинений: "О противоречиях у стоиков", "Об общих понятих: против стоиков", "О том, что невозможно жить счастливо, если следовать Эпикуру", "Против Колота" и "Хорошо ли сказано - "живи незаметно"?"; кроме того, важны отдельные пассажи из "Застольных бесед" (9 кн.) и примыкающего к ним "Пира семи мудрецов" (это сочинение - классический образец жанра "симпосия", ср. соч. Платона и Ксенофонта). Среди утраченных сочинений Плутарха (о которых известно из т. н. каталога Ламприя) - едва ли не основные тексты, посвященные проблемам школьного платонизма: "О том, что, согласно Платону, у Вселенной было начало", "Где находятся идеи?", "Способ причастности материи к вдеям", "О материи", "О пятой сущности", "О бессмертии души", "О чувствах", "О судьбе" (в двух книгах, сохранившийся одноименный трактат неаутентичен), "О том, что в нашей власти: против стоиков", "О единстве Академии со времен Платона", <0 различии между пирронистами и академиками". Несомненно, эти тексты оказали существенное влияние на последующую платоническую традицию.
Плутарх - представитель догматического платонизма, воспринимавший платоническую традицию в единстве и не противопоставлявший платоников и "академиков" (=скептиков), в отличие от Антиоха Аскалонского. В духе времени его платонизм вмещает элементы пифагореизма, аристотелизма и стоицизма; главные школьные авторитеты для Плутарха - Платон и Ксенократ. Влияние пифагореизма (ближайшим образом объяснимое влиянием Евдора Александрийского, но в более отдаленной перспективе - Ксенократа) проявляется прежде всего в метафизическом дуализме. По Плутарху, есть два противоположных первопринципа: "монада" (бог, истинно сущее) и "диада", "подлежащее всего бесформенного и беспорядочного" (De Def. Orac. 428F; Isid. et Os. 369C). Космогония Плутарха целиком основана на "Тимее" (см. экзегетический трактат "О сотворении души () согласно "Тимею"). Оригинально его понимание той беспорядочной зыбкой субстанции, из которой демиург сотворил мир: это вовсе не материя (которая сама по себе "бескачественна", инертна и не может быть ничему противоположна), а некое соединение материи и неразумной злой души, которая и есть причина ее беспорядочного движения; бог "сотворил" душу, придав ей разум (логос), но не бытие. Согласно Плутарху, Платон в "Тимее" имел в виду именно злую душу под "необходимостью" (PI. Tim. 48a, 56с, 68е; в отличие от собственно "материи" из Tim. 50e), и под душой, противоположной "благодетельной" душе - в "Законах" (896е). Самостоятельно существующая "злая душа" - чуждый платонизму элемент (отвергнут позднейшей традицией, кроме Аттика), и у Плутарха объясним его симпатиями к восточным культам, см. особенно сочинение "Об Исиде и Осирисе", где он предлагает аллегорическую интерпретацию египетской мифологии с привлечением языка зороастрийской религии. Самым ранним образцом школьного платонического комментария являются "Платоновские вопросы" Плутарха - толкование трудных мест из платоновских диалогов: почему в "Тимее" верховный бог назван "отцом" и "творцом" сущих; почему о душе Платон всегда говорит, что она старше тела, что она его причина и начало, и в то же время утверждает, что душа не возникает без тела, как и ум - без души; в каком смысле говорится о том, что был совершен посев душ на земле, луне и других орудиях времени (Тимей 42d) и т. д.
В теоретической психологии примечательно учение Плутарха о тройственной структуре человека и четкое различение ума и души (которые отличаются так же, как душа и тело), развиваемое в трактате "О лике на Луне"; а также представление о "двойной смерти": первая смерть (отделение души от тела) - на Земле, вторая - на Луне, когда от души отделяется ум (О лике на луне, 943А-В). В сочинении "О демоне Сократа" мотив обособленности ума даже усилен - об уме говорится как о "демоне", извне приданном человеческому телу. Развиваемая Плутархом под несомненным влиянием Ксенократа демонология включала определение демона как души, существующей между инкарнациями, учение о благих и злых демонах и об отношении благих демонов и богов.
В логике Плутарх принимал аристотелевскую силлогистику и учение о категориях, считая их вполне платоническими (хотя особенностью среднего платонизма был как раз антиаристотелизм, проявлявшийся в первую очередь в критике учения о категориях), но также адаптировал отдельные элементы лотки стоиков. В этике он также более следовал Аристотелю, хотя исходил из характерного платонического понимания цели жизни как "уподобления богу", достигаемого через упражнение в добродетели (преимущественно теоретической). Аристотель как главный авторитет и стоики как главные оппоненты - отличительная черта этических сочинений Плутарха. В сочинении "О нравственной добродетели" он критикует стоиков за отрицание неразумной части души; в "Об общих понятиях" (посвященном широкому спектру вопросов о критерии истинности знания) критикует их за отрицание в этике телесных и внешних благ как необходимого условия счастья (для стоиков это "безразличное"). Стержнем этических воззрений Плутарха были понятия "образованности" () и "гуманности" () - центральные также и для биографического цикла, дополняющего теоретические трактаты по этике: по сравнению с нравственной добродетелью добродетель социальная, или гражданская ( ), - завершающая ступень.
Наибольшую славу Плутарху принесли его "Параллельные жизнеописания" - "философско-психологические этюды на материале политической истории" (Аверинцев, с. 257). Каждый этюд состоит из биографии греческого политика, биографии сходного с ним римского политика и заключительного сравнения этих двух характеров. Так на конкретном историческом материале Плутарх демонстрирует, что в действительности стоит за отвлеченным понятием "моральный идеал".
Соч.: Plutarchi Moralia, гее. С. Hubert, M. Potenz et al. Lipsiae, 1925 - ; Plutarch. Moralia, ed. H. Cherniss et al., vol. 1 - 15. Cambr. (Mass.); в рус. пер.: Сравнительные жизнеописания, т. 1 - 3. M., 1963 - 69; О происхождении мировой души согласно "Тимею" Платона. - В кн.; Враш М. Классики философии, пер, с нем., т. 1. СПб., 1907, с. 378 - 422; Об Исиде и Осирисе, О "Е" в Дельфах, О том, что пифия более не прорицает стихами, Почему божество медлит с воздаянием, и др. - В сб.: Исида и Осирис, пер. Н. Б. Клячко, Н. Н. Трухиной и др. Киев, 1996; Плутарх. Моралии, пер. Я. М. Боровского, М. Н. Ботвинника, Н. В. Брагинской и др. М. - Харьков, 1999; Плутарх. Застольные беседы и др. трактаты, отв. ред. Я. М. Боровский, М. Л. Гаспаров. Л., 1990; О первичном холоде, пер. И. Д. Рожанского. - В сб.: Философия природы в античности и в средние века, ч. l. M., 1998, с. 81 - 100; О лике, видимом на диске Луны, пер. Г. А. Иванова.- Там же, ч. 2,1999, с. 39-94.
Лит.: Аверинцев С. С. Плутарх и античная биография. М., 1973; Лосев А. Ф. Эллинистически-римская эстетика 1 - 11 вв. н. э. М., 1979;
Егоров И. А. Плутарх Херонейский как оригинальный мыслитель. - В кн.: Проблемы бытия и познания в истории зарубежной философии. М., 1982; Bahut D. Plutarque et le Stocisme. P., 1969; Sillon J. The Middle Platonists. L., 1977, 2ed. 1996, p. 184-230; BrenkF. E. In Mist Apparelled: Religious Themes in Plutarchs Moralla arid Lives. Leiden, 1977; Deuse W. Untersuchungen zur mittelplatonischen und neuplatonischen Seelenlehre. Wiesbaden, 1983, S. 12-61; ffershbellJ. P. Plutarchs De animae procreatione in Timaeo. An analysis of structure and content.- ANRW II 36, 1, 1987, p. 235-247; idem. Plutarch and Stoicism; Plutarch and Epicureanism, - Ibid., 36, 5, 1992, p. 3336-3383; Aspetti dello stoicismo e dellepicureismo in Plutarco. Atti del II convegn di studi su Plutarco. Ferrara, 2 - 3 aprile 1987, a cura di I. Gallo. Ferrara, 1988.
M. A. Солопова