Веб-бібліотека - головна сторінка


Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг:

Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

Русинка І.І. Психологія: Психологія як наука. Еволюція наукових поглядів на природу психічного. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про душу. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про свідомість. Розвиток психології як науки про свідомість у період до формування експериментальної психології. Становлення психології як самостійної науки. Мозок і психіка. Будова мозку. Принципи роботи мозку. Принцип динамічного стереотипу. Принцип домінанти. Свідомість і підсвідоме: взаємодія та взаємозалежність. Основні теорії особистості. Основні теорії особистості. Теорія З. Фрейда. Теорія А. Адлера. Теорія В. Франкла. Теорія Г.Олпорта. Теорія Д. Келлі. Теорія А. Маслоу. Психологічна структура особистості та особливості її розвитку і поведінки. Свідомість...
Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002): Основні проблеми світу після другої світової війни. Поляризація суспільно-політичних систем у післявоєнному світі. Особливості політичного розвитку. Соціал-реформістська модель організації суспільства: становлення та криза. Неоконсерватизм: суть та особливості. Розпад колоніальної системи та модернізація країн третього світу. Науково-технічний прогрес та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасності. Міжнародний тероризм як планетарна проблема. Провідні країни Європи та Америки. Сполучені Штати Америки. Гаррі Трумен - 33-й президент США. Наслідки другої світової війни для США. Повоєнна реконверсія та економічний розвиток. "Справедливий курс"...
Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія: Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...

ПЛЕХАНОВ Георгий Валентинович

(1856-1918) - деятель рус. и международного рабочего движения, теоретик и пропагандист марксизма в России. П. считал, что в области нравственности отчетливее всего обнаруживается превосходство марксистского диалектического метода исследования, поскольку только марксизм дал научно обоснованные ответы на многовековые моральные проблемы. П. подверг критике ошибочные концепции в истории этической мысли, согласно к-рым основанием морали выступает неизменная человеческая природа. Рассматривая мораль как явление социальное, П. писал, что "нравственное развитие человечества следует шаг за шагом за экономической необходимостью; оно точно приспосабливается к реальным потребностям общества... Но исторический процесс этого приспособления совершается за спиной у людей, независимо от воли и разума индивида". Исследуя вопрос о соотношении личных и общественных интересов, П. выступил как против т. зр., обусловливающей нравственность эгоистическим расчетом (в этой связи он указал на слабые стороны теории "разумного эгоизма" Уернышевскоео), так и против т. зр., отвергающей связь нравственности с практическими интересами людей. "В основе нравственности, - считал П., - лежит стремление не к личному счастью, а к счастью целого: племени, народа, класса, человечества", что не иск ради, безнравственную практику буржуазии, прикрываемую псевдонравственными проповедями. П. развивал марксистское положение о крушении в ходе классовых сражений буржуазных моральных устоев и возникновении новой, пролетарской нравственности - "нравственности революционной борьбы с существующим порядком вещей". Он показал, что нравственный идеал пролетариата формируется в тесной связи со всей совокупностью общественных отношений и положением данного класса в об-ве. Нравственная свободная деятельность - это проявление сознательной деятельности человека по осуществлению своих идеалов, выработанных на основе научного познания закономерностей развития природы и об-ва. Критикуя т, зр. идеалистов по вопросу соотношения морали и религии, П. доказывал, что нравственность по своей природе не связана с верой в сверхъестественное, подчеркивал, что религия освящает мораль господствующего класса. Большой интерес представляют исследования П. по истории этической мысли, в т. ч. анализ этических воззрений фр. материалистов XVIII в. Вывод, что человек - продукт окружающей среды, является, по мысли П.,; их теоретическим вкладом в этику. Однако фр. материалисты, считал П., обращали внимание на индивидуальную природу человека и его индивидуальное развитие, забывая о законах общественной истории. П. указал на формализм этики Канта, высоко оценил диалектический подход Гегеля к сфере нравственности и то новое, что дал Фейербах по сравнению с этическим учением фр. материалистов, всесторонне охарактеризовал этическую систему Чернышевского. Отметив положительное содержание последней, П. писал, что Чернышевский не освободился, однако, от ограниченности, свойственной этическим взглядам просветителей, от стремления "искать в рассудке опоры для нравственности". Наконец, П. подверг резкой критике толстовское учение о всепрощающей любви и непротивлении злу насилием. П. выступал против этического социализма, разоблачая попытки ревизионистов и неокантианцев дополнить марксизм идеалистическими этическими теориями. В последний период своей деятельности, в годы первой мировой войны, П. сам допускал отступления от марксизма. Так, ссылаясь на простые нормы нравственности, он пытался обосновать свою оборонческую позицию, а также свое примиренческое отношение к оппортунизму. Осн. работы, в к-рых изложены этические взгляды П.: "Очерки по истории материализма" (1896), "О так называемых религиозных исканиях в России" (1915), "Н. Г. Чернышевский" (1909).