Веб-бібліотека - головна сторінка


Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні:

Загальні положення митної справи. Історичний розвиток митної справи в Україні. Джерела митної справи. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митній справі. Митні платежі. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Основні положення здійснення митного оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація. Технологія митного оформлення товарів. Митний контроль за переміщенням вантажів між митницями. Контроль за доставкою товарів, що вивозяться з митної території України. Контроль за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України...

Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...
Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань: Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...
Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу: Теоретичні основи маркетингу підприємств туристичного бізнесу. Сутність маркетингу підприємств туристичного бізнесу та етапи його розвитку. Система маркетингу підприємства туристичного бізнесу в інформаційній економіці. Теоретичні засади мотивації споживачів туристичного продукту та їх поведінки. Технологія сегментації як методологічна основа впровадження маркетингу співпраці. Аналіз впливу маркетингового середовища на діяльність підприємств туристичного бізнесу. Вплив мегачинників на маркетинг підприємств туристичного бізнесу України. Дослідження впливу найважливіших макрочинників на розвиток українського туристичного ринку. Структура та динаміка мікросередовища функціонування підприємств туристичного бізнесу...

ПИСАРЕВ Дмитрий Иванович

(1840 - 68) - рус. революционный демократ, публицист, литературный критик, философ-материалист. В 1859 г., когда началась литературная деятельность П., он стоял на идеалистических позициях в эстетике, считая, что худож. творчество нейтрально и не должно "вмешиваться в жизнь". С 1860 г. происходит "крутой поворот" П. к материализму в философии и эстетике, переход к "реализму" ("реалистической критике", "мыслящему реализму"). Гл. в реализме, как его понимал П., - ориентация на опытное знание; любимый его девиз: "слова и иллюзии гибнут - факты остаются". Эта ориентация представлялась П. особенно плодотворной для литератур но-худож. критики, представителям к-рой требуются качества ученых и историков. Но поскольку "красота чувствуется, а не меряется аршином", критику и художнику важно установить творческий контакт с публикой, основанный на согге-реживании, "сочувствии", но при сохранении самостоятельности обеих сторон, не допускающей копирования чужих мнений. В эстетическом наследии П. наиболее основательно разработан вопрос об общественной роли иск-ва. Достижения выдающихся художников ("титанов воображения"), считает П., сравнимы с открытиями великих ученых ("титанов мысли") и с деятельностью руководителей народных движений ("титанов любви"). Конечная цель иск-ва - быть полезным для "общей пользы или общечеловеческой солидарности". Высокие образцы художественности создаются талантом, искренностью, неравнодушием, к-рые противостоят рассудочности, бесстрастности. Процесс создания худож. образа сходен, согласно П., с образованием мечты и не похож на работу "фотографического станка". В то же время П. выступает против отвлекающей от жизни "наркотической мечты". Замечания П. о роли мечты в познании были высоко оценены Лениным (т. 29, с. 330). Справедливо критикуя идеалистическую эстетику "одряхлевших догматов", П. в то же время допускал ошибки в оценке нек-рых видов искусства, творчества ряда художников, особенно Пушкина. Вместе с тем это не было огульным и беспорядочным отрицанием иск-ва ради самого отрицания (как утверждают нек-рые поверхностные критики эстетики П.), а своеобразная, хотя и внутренне противоречивая позиция, занятая им в сложной идейно-философской и социально-политической борьбе 60-х гг. "Эстетики", по терминологии П., - это лишь противники реализма (философы-идеалисты, клерикалы, всевозможные обскуранты, консерваторы, защитники салонного иск-ва), поддерживающие, каждый по-своему, негативные стороны жизни эксплуата- . торского об-ва. Не учитывая своеобразия этой его терминологии, нельзя правильно понять и оценить саму его эстетическую позицию, сделав ошибочные суждения о нем как об отрицателе иск-ва и эстетики вообще. Считая вымыслом идеалистические концепции "абсолютной красоты", "бессознательного творчества" и т. п., П. полагал, что понятие красоты заключено в личности ценителя, а не в самом предмете. Это явилось отступлением от эстетики его учителя Чернышевского в сторону натурализма и утилитаризма. Соч. П., в к-рых получили отражение его эстетические взгляды: "Схоластика XIX века" (1861), "Реалисты" (1864), "Разрушение эстетики" (1865), "Пушкин и Белинский" (1865), "Мыслящий пролетариат" (1865), "Генрих Гейне" (1866).