Веб-бібліотека

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії:

Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...

Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології: Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...
М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...

Пико делла Мирандола Джованни

(1463-1494) - итальянский философ, представитель флорентийского платонизма, притом крупнейший. Он имел графский титул и владел несколькими языками. В 1486 г. обнародовал свои "900 тезисов по философии, каббалистике и теологии", содержащих извлечения из различных источников "обо всем, что познаваемо". Эти тезисы были осуждены и запрещены церковью. Цель, которую ставил перед собой автор, состояла в том, чтобы "никому не присягая на верность, пройдя путями всех учителей философии, все исследовать, изучать все школы... коснуться всех доктрин..." [Эстетика Ренессанса. М., 1981. Т. II. С. 259].
Пико делла Мирандола, как и его соотечественник Фичино, стоял на позициях пантеизма, но больше склонялся к натуралистическому его пониманию. Он выступал против астрологии как лженауки, полагая, что совокупность звезд не в состоянии определить судьбу человека. Отсюда он делал выводы о свободе воли человека, о праве человека самому заботиться о своей судьбе и делать свой выбор, человек сам может создавать свое счастье. Он был против "астрологического детерминизма", предписывающего будущую жизнь человека, ограничивающего человеческую активность.
В "Речи о достоинстве человека", которая должна была открыть диспут Пико делла Мирандола против философов всей Европы, он ярко формулирует основные положения гуманистической программы Возрождения, ставящей в центр мироздания человека и его достоинства. В произведении "Против астрологии" он писал: "На земле нет ничего более великого, кроме человека, а в человеке нет ничего более великого, чем его ум и душа. Если возвыситься над ними, значит, возвыситься над небесами".
Пико делла Мирандола стремился к примирению философов, принадлежащих к разным направлениям, считая, что разные взгляды являются выражением отдельных сторон истины и поэтому только их соединение дает возможность постигнуть истину в целом.
Пико делла Мирандола проявлял большой интерес к мистическим вопросам и увлекался каббалой и магией. Однако он стремился к более научному пониманию этих вопросов. Так, магию он воспринимал не просто как нечто колдовское, а как реальную тайну природы, которую надо исследовать. Он различал черную магию (это было делом злых сил, как их понимали в Средние века) и белую, или естественную магию - как постижение естественных тайн природы.


© 2009-2020  lib.ltd.ua