Веб-бібліотека - головна сторінка


Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності):

Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...

Возняк M.X. Історія української літератури. Кн. 1: Племінне походження українського народу. Українські племена. Українська народність. Україна та східне слов'янство. Історична доля і роль України. Українська мова. Справа української літературної мови. Усна словесність і письменність. Література. Поділ історії української літератури на доби. Давня доба української літератури. Основи давньої доби української літератури. Християнство. Два типи християнства. Виникнення церковнослов'янської літератури. Болгарська література. Мова церковнослов'янської літератури й письмо. Література передхристиянської доби. Двовір'я. Чужоземні впливи. Культурні, осередки й освітній рівень. Справа збереженості пам'яток літератури. Перекладне письменство...

ПИАЖЕ Жан (1896 - 1980)

- швейцарск. психолог, философ и логик, директор (с 1955) Международного центра генетической эпистемологии. Опираясь на большой экспериментальный материал, П. построил в 30 - 40-х гг. операциональную концепцию интеллекта, к-рая рассматривает интеллект как систему операций, т. е. внутренних действий субъекта, производных от внешних предметных действий и образующих нек-рые структурные целостности. В качестве формального аппарата описания систем интеллектуальных операций П. использует исчисления математической логики. Большая заслуга принадлежит П. в развитии экспериментальной психологии: в серии работ он проанализировал механизмы формирования осн. психических функций и, в частности, важнейших понятий и принципов человеческого мышления. Психологические и логические идеи П. нашли свое обобщенное выражение в рамках "генетической эпистемологии - теоретико-познавательной концепции, основанной на генетическом и историко-критическом подходе к анализу знания. Развитие познания, по мнению П., ведет к тому, что знание субъекта об объекте становится все более инвариантным, все более устойчивым к изменяющимся условиям опыта, причем инвариантность знания рассматривается как отражение самого объекта, его свойств и активной познавательной деятельности человека. В последние годы жизни П. разрабатывал проблемы генетической эпистемологии в связи с актуальными вопросами логики, психологии, биологии, лингвистики и кибернетики (в частности, вопросы о междисциплинарных связях психологии, ее месте в системе наук, специфике структурных методов познания и т. д.).